На 59-тому році життя помер «батько» грузинських реформ і творець їх економічного дива Каха Бендукідзе. Його постать ще довго викликатиме дискусії, надто радикальним і неоднозначним він був. Спочатку російський підприємець, який мав спільні справи з Михайлом Ходорковським та Костянтином Затуліним. Далі працював на російський уряд та балотувався в Держдуму. І раптом «друг» Москви кидає Білокам’яну, свій тамтешній бізнес і обіймає посаду міністра економіки в уряді післяреволюційній Грузії. Паралельно він перетворюється ще й на філантропа: вкладає десятки мільйонів доларів в освіту грузинської молоді, засновує Фонд знань та Вільний університет у Тбілісі. З травня 2014 року Бендукідзе призначають радником Президента України Петра Порошенка. А якщо вірити екс-президенту Грузії Міхаїлу Саакашвілі, то в новому уряді покійний грузинський політик-реформатор міг обійняти одну з вагомих реформаторських посад.
Бендукідзе любив Україну і завжди відкликався на прохання влади поділитися своїм досвідом та допомогти з порадами в реформуванні. Про це він розповів «Дню» в інтерв’ю (від 29 листопада 2012 року - «Від Радянського Союзу до «землі обітованої» ми пройшли тільки половину шляху»). Але його порад українська влада хоч і просила, втім не слухала. Якось, на запитання бізнесу про те, чому в Україні так повільно відбуваються реформи, Бендукідзе відповів: «Ви й не намагаєтесь їх робити. Наприклад, коли потрібно вирити траншею, то збираєте цілу дорадчу групу, створюєте море комітетів, які займатимуться закупівлею обладнання, розробкою уніформи та купою подібних непотрібних речей, а вже потім, можливо, візьметесь копати цю траншею».
Чи приживеться досвід грузинського-реформатора Кахи Бендукідзе зараз в Україні? Про це «День» запитав голову «Комітету економістів України» Андрія НОВАКА:
- Настільки його ідеї знайшли відображення в українській економіці?
- Поки що поради Кахи Бендукідзе не беруться до розгляду і тим більше до втілення урядом. Сподіваюся, що це скоро зміниться. В бюджеті на 2015 рік Україні потрібно використати досвід бюджетної раціоналізації Грузії. Зокрема, провести скорочення державного апарату, прийняти бездефіцитний чи мало дефіцитний бюджет, раціонально використовувати державні кошти та провести децентралізацію бюджетної системи.
- Чому грузинський досвід погано проживається в Україні?
- В Грузії все починалось з тотальної боротьби з корупцією та з закриття тіньової економіки, офшорних схем і контрабанди. Це те, що в Україні не робиться, бо діючий політикум якраз і виріс на цих схемах, тому не хоче їх закривати.
- Грузія та Україна – пострадянські країни. Чому грузини дозріли раніше за нас до реформ?
- Їм більше пощастило з політичним лідером і з політичною командою нових людей, які почали будувати країну, а не тільки дбали про свої особисті статки.
- Які ідеї Бендукідзе найбільше вам імпонують?
- Найбільше мені імпонує в його роботах наявність державницького мислення, чого немає в нашого політикуму. Грузинський довід, наче і схожий на ті стартові умови, з яких у них починалися реформи. Так як і у нас були і є проблеми з військовою агресією РФ. Але не дивлячись на це, Грузія обрала шлях стрімкого розвитку. В нас тільки порівнюють, а робити нічого не хочуть.
- Нова Грузія в економічному плані відбулася багато в чому саме завдяки реформам Кахи. Як вважаєте, чому феномен Бендукідзе «бізнесмена-політика-реформатора» спрацював, а у нас аналогічні спроби виявились провальними?
- Це залежить від особистих якостей людини. У Грузії високопосадовці поставили за мету - розвивати країну, а в нас - використовувати для збагачення свого бізнесу…
