Бідна людина не та, у якого немає ні гроша в кишені, а та, у якої немає мрії
Сократ, давньогрецький філософ, один із засновників Західної філософії

«Павутина» наводить мости

ЄС створить службу допомоги українським експортерам
1 вересня, 2005 - 00:00

ЄС став найбільшим торговим партнером України, потіснивши на другу позицію Росію. Частка ЄС у загальному торговому обігу України становить 30%. Проте, як зазначив керівник відділу торгівлі й економіки представництва Європейської Комісії в Україні Тімо Хаммарен, «українські підприємства ще не повністю використовують потенціал доступу на ринки ЄС». Тепер вітчизняні підприємства матимуть більше можливостей заповнити цю прогалину. У вівторок представництво Єврокомісії презентувало в Києві електронну службу допомоги експортерам — Export Helpdesk.

Цей проект Єврокомісія (ЄК) розпочала в лютому 2004 року з метою сприяння доступу експортерів країн, що розвиваються, на ринки Євросоюзу. Його складовими стали електронна база даних, розміщена в Інтернеті, й електронна служба інформації, що працює в режимі реального часу. Безплатний доступ, інтерактивність і зручність — ці переваги Export Helpdesk уже оцінили користувачі мережі: цього року відвідуваність сайту (www.export-help.cec.eu.int) становила в середньому три тисячі осіб на день. Віднині й українські користувачі Інтернету мають можливість отримати докладну інформацію про вимоги ЄС і кожної країни-члена спільноти до конкретного товару, а також про оподаткування в ЄС (щоправда, для цього потрібне знання хоч би однієї мови ЄС — англійської, іспанської, португальської або французької). Електронна служба також надасть інформацію про преференційні схеми доступу на ринки й ознайомить потенційних експортерів із процесом ввезення товарів до ЄС. В оновленій версії Export Helpdesk з’явилися розділи, що повинні зацікавити українських експортерів: «Загальні вимоги до всіх товарів на рівні ЄС», «Огляд порядку ввезення товарів на територію ЄС», «Інформація про ПДВ у Євросоюзі», «Інформація про акцизні збори в Євросоюзі».

Характеризуючи сучасні торгові відносини України та ЄС, Т. Хаммарен повідомив, що в 2004 році загальний обсяг двосторонньої україно-європейської торгівлі становив 17,6 млрд. євро (менше 1% у торговому обігу ЄС), при цьому 7,2 млрд. — це експорт з України і 10,4 млрд. — імпорт в Україну. Енергоємні та сільськогосподарські продукти становлять близько 32% українського експорту в ЄС, тоді як машини та продукти хімічної промисловості переважають в імпорті ЄС до України. За словами Т. Хаммарена, це свідчить про існування певного дисбалансу в структурі торгівлі. Він наголосив, що використання такого важливого електронного інструмента, як Export Helpdesk має допомогти українським виробникам у пошуку нових можливостей співпраці з європейськими компаніями.

Важливою особливістю торгових відносин Україна — ЄС Т. Хаммарен називає лібералізацію режиму ввезення товарів. Винятком є деякі види сталеливарної продукції, торгівля якими регулюється спеціальною угодою. Згідно з нею на імпорт сталі з України встановлена квота в розмірі 980 тис. тонн на 2005 рік і 1 млрд. тонн у 2006 році. Зате щорічно (з 2000 року) продовжуються ліберальні умови торгівлі українськими текстильними виробами. Відповідно до домовленостей Україна знизила тарифні ставки на ввезення текстильних виробів із ЄС, а ЄС у свою чергу скасував усі кількісні обмеження на їхній імпорт. Продовжуючи знижувати свої максимальні тарифні ставки, Україна минулого року привела їх у цілковиту відповідність тарифам ЄС. Закономірним підсумком такої роботи стало підписання в 2005 році угоди про скасування всіх інших обмежень у торгівлі текстильними виробами й одягом. Як наголосив Т. Хаммарен, значна частина українських товарів, які ввозять на ринки ЄС, користується вигодами Генеральної системи преференцій, що передбачає зменшення ввізних ставок для певних видів продукції.

Першорядного значення для розвитку українсько-європейських відносин Т. Хаммарен надає прискореному вступу України до СОТ. «Якнайшвидшому — це означає до кінця 2005 року, що цілком реально: ми дивимося на це оптимістично», — пояснює він. А одразу після отримання членства в СОТ, вважає представник Єврокомісії, Україна та ЄС зможуть розпочати обговорення питань створення між ними зони вільної торгівлі, як це обумовлено в Угоді про партнерство та співпрацю.

Петро ІЖИК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments