Нація без державности є покалічений людський колективний організм.
Володимир Винниченко, український прозаїк, драматург, політичний і державний діяч. Перший голова Директорії УНР

Підходи, механізми, засоби

Чи достатньо змін у КПК для ефективного функціонування Бюро економічної безпеки
10 червня, 2021 - 14:08
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Запровадження нового органу, уповноваженого на проведення досудового розслідування певної категорії кримінальних правопорушень, – це спроба підняти на якісно новий, більш ефективний рівень виконання цього завдання. Це можливо за умови недопущення непропорційного втручання в права, свободи та законні інтереси осіб та додержання вимог не лише законності, але й також доцільності використання різного роду ресурсів на проведення такого розслідування.

Утім, аналіз проєкту Закону №3959-1 по суті свідчить про відсутність нових підходів, механізмів і  засобів, які б запроваджувалися до КПК з метою покращення роботи Бюро економічної безпеки. Визначимо, які можливі зміни до КПК все ж могли б в стати в нагоді для цього.

1. Специфіка більшості кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності БЕБу, в тому, що оцінка такого діяння як кримінально караного можлива лише на основі відповідного документального підтвердження. Тобто вона фактично є неможливою лише на підставі заяви або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, що не підкріплені, наприклад, відповідними податковими документами. Звідси логічна потреба в диференційованому підході до порядку початку досудового розслідування щодо таких правопорушень, що, до речі, має місце в деяких державах для подібних обставин. Тому пропонуємо ч. 1 ст. 214 КПК доповнити новим абзацом, в якому передбачити, що «внесення відомостей до ЄРДР не допускається, якщо в заяві, повідомленні або рапорті про кримінальне правопорушення відсутні відомості про порушення чинного законодавства, про настання відповідних несприятливих наслідків тощо, підтверджені актами перевірок, ревізій, аудиту тощо, коли їх наявність є обов’язковою ознакою кримінального правопорушення». При цьому за відсутності достатніх даних, що вказують на ознаки кримінального правопорушення, такі заяви та повідомлення без реєстрації в ЄРДР мають бути спрямовані для розгляду уповноваженим державним органам.

2. У будь-якій справі для покращення якості її виконання важливу роль відіграє спеціалізація, яка означає, зокрема, і набуття спеціальних знань і навичок у певній сфері. Це, без сумніву, може стосуватися і сфери розслідування т.зв. «господарських»/ «економічних» кримінальних правопорушень, оскільки це вимагає глибокого володіння знаннями, наприклад, з податкового права, основ оподаткування тощо. А тому пропонуємо ч. 5 ст. 36 КПК також доповнити новим абзацом, а саме: «Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Бюро економічної безпеки України, іншому органу досудового розслідування».

3. Зважаючи на те, що переважна більшість кримінальних правопорушень у перспективі віднесених до підслідності БЕБу, належить до кримінальних проступків або нетяжких злочинів (основне або, як найчастіше, єдине покарання за які становить штраф), видається необхідним активне запровадження нових, наразі не регламентованих у КПК, альтернативних способів урегулювання конфліктів за умови дотримання необхідних гарантій. Це дало б можливість суттєво знизити навантаження на правоохоронну та судову систему у ситуаціях, коли не йдеться про «вбивць», «розбійників» та «терористів».

Позитивним прикладом у цьому контексті э Франція, в кримінальному процесуальному законодавстві якої регламентовано приблизно 4 варіанти урегулювання конфлікту «поза судом». Тому пропонуємо передбачити у вітчизняному КПК нову підставу для закриття кримінального провадження – умовно назвавши її «економічний» або «господарський» компроміс, сутність якого полягатиме у можливості закриття кримінального провадження щодо особи, підозрюваної або обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності БЕБу, при дотриманні таких умов:

а) йдеться про кримінальний проступок або нетяжкий злочин, не пов'язаний із застосуванням насильства, настанням шкоди здоров’ю або іншим тяжким наслідкам;

б) шкоду завдано тільки суспільним або державним інтересам (можливим є виняток, коли шкоду завдано також фізичній або юридичній особі, однак її повністю відшкодовано добровільно);

в) оскільки, як вказувалося вище, основним покаранням переважно є штраф, ключовою умовою, яка робить таку підставу для закриття «цікавою» для держави не лише з міркувань «пришвидшення» процедури вирішення кримінально-правового конфлікту без залучення суду, а й з інших, має стати добровільна сплата особою упродовж встановленого строку половини від суми штрафу, що передбачений у санкції цієї статті КК (як варіант – від середнього розміру між найнижчою та найвищою межею);

г) на час між досягненням такого компромісу та виконанням його умов строк давності притягнення до відповідальності має зупинятися; 5) у разі невиконання особою умов «компромісу» кримінальне провадження підлягатиме поновленню у загальному порядку.

Крім того, все більш розповсюдженим у багатьох європейських державах (наприклад, Великобританії, Данії, Німеччині, Франції тощо) стає принцип «доцільності» як взагалі початку досудового розслідування, так і його здійснення з подальшою передачею справи до суду. З огляду на це, також як один із варіантів, може бути передбачено можливість закриття кримінального провадження з підстав «недоцільності» проведення подальшого досудового розслідування або судового розгляду через те, що, наприклад, не встановлено осіб, причетних до вчинення такого «господарського злочину», водночас подальше проведення досудового розслідування є надмірно ускладненим, а витрата ресурсів на його здійснення є непропорційною до результатів, які можуть настати якщо його все ж буде продовжено. «Запобіжником» від можливих проявів корупційних ризиків чи необмеженої дискреції сторони обвинувачення у разі закриття кримінального провадження з цієї підстави має стати здійснення обов’язкового судового контролю з тим, щоб права чи законні інтереси жодної особи у цьому випадку не були порушені чи обмежені.

Наостанок зазначимо, що, на наш погляд, наведені пропозиції можуть сприяти не лише підвищенню ефективності роботи новоствореного БЕБу, але й розвантаженню судової системи та досягненню балансу між інтересами правосуддя та окремих осіб.

Ірина Крицька, асистент кафедри кримінального процесу, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук
Рубрика: