Податки авансом

Перш ніж піти на канікули, депутати презентували бізнесу черговий податковий «сюрприз». Якщо глава держави підтримає ініціативу нардепів, то з 1 січня 2013 року компанії з річним доходом понад 10 мільйонів гривень змушені будуть щомісячно платити в бюджет авансові внески з податку на прибуток (1/12 від торішньої суми по цьому податку). Щоправда, податкову звітність таким «авансистам» пропонують подавати не щоквартально, а — раз наприкінці року (мабуть, це поступка бізнесменам, щоб на першу частину «сюрпризу» не так ображались). Ці дві пропозиції містяться в ухваленому депутатами законопроекті №10224 «Про внесення змін до Податкового кодексу (щодо Державної податкової служби та у зв’язку з проведенням адміністративної реформи в Україні).

На думку голови парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталія Хомутинника, «це дозволить скоротити час платників на складання та надання звітності з податку на прибуток». Документом також передбачено, що для таких платників податку на прибуток скасовується обов’язок подавати разом із декларацією перелік доходів і витрат у розрізі контрагентів — платників єдиного податку. Для фінансово неуспішних компаній депутати зробили ще один поступ. Так, якщо підприємство, котре сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримає прибутку або зазнає збиток, то воно зможе сплачувати податки податковою декларацією за та фінансову звітність за перший квартал і до кінця року платити податки не з реальних доходів. «Ці ініціативи узгоджено з бізнесом та урядом. Переконаний, що прийняті позитивні зміні — це черговий крок назустріч платниками податків, у тому числі — малому та середньому бізнесові», — вважає Хомутинник.

Тож податкова реформа в Україні триває. Але чи справді бізнесу буде вільніше від неї? Команда: «Гроші — на бочку!» може бути успішною, але для цього вихідні дані мають бути відповідними. А чи можна назвати їх такими, якщо через брак банківського кредитування проблема обігових коштів сьогодні виходить у приватного сектору на перше місце, а повільне економічне зростання та ризик другої хвилі кризи не дозволяє бізнесу з впевненістю говорити про майбутні обсяги продажів? Тож «День» запитав економістів та учасників ринку, яких економічних наслідків чекати від впровадження авансованих платежів до бюджету.

На думку адвоката, старшого партнера адвокатської компанії «Кравець, Новак і партнери» Ростислава Кравця, мета законопроекту не узгоджується з нормами, які пропонується внести до Податкового кодексу. «Незрозуміло, як сплата авансових внесків з податку на прибуток відобразиться на адміністративній реформі або спростить та прискорить надання звітності з податку на прибуток», — каже він «Дню. Окрім того, продовжує адвокат, пропонується також доповнити Податковий кодекс розділами XVIII-І «Посадові особи органів державної податкової служби та їхній правовий і соціальний захист» та XVIII-ІІ «Податкова міліція», що взагалі не відповідає правовій природі Податкового кодексу, про що говориться й у зауваженнях Головного юридичного управління та висновку Головного науково-експертного управління. «Така спроба змінити порядок сплати податку на прибуток ще раз підтверджує повний крах соціальної та податкової політики в державі. Спроби закрити «дірки» в бюджеті за рахунок підприємців, вимиваючи їхні оборотні кошти за відсутності кредитування реального сектору економіки, може призвести до знищення працюючого зараз бізнесу», — говорить Кравець.

«Внесення авансових щомісячних платежів у обсязі не менш як 1/12 від суми сплати податку на прибуток за минулий рік — це однозначно посилення податкової політики, бо зараз цей податок сплачується раз у квартал», — говорить «Дню» екс-міністр економіки України Віктор Суслов. Дія цього законопроекту пошириться на переважну більшість підприємств, за винятком окремих дрібних фірм, продовжує він. Хоча бізнес по-різному відчує цей тиск, переконаний Суслов. Якщо підприємство, наприклад, хлібозавод продає продукцію і отримує виторг практично щоденно, то йому буде простіше знайти кошти на оплату авансу. А підприємство з виробництва турбін, напевно, зазнає труднощів, каже він, бо цикли виробництва турбін триваліші, а рівномірність надходження розрахунків за продукцію може бути нерівномірною.

Перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, депутат від БЮТ Сергій Терьохін категорично не згодний з документом. За його словами, у світі, навпаки, йдуть до того, щоб сплачувати податок на прибуток раз на рік. Зокрема, дискусії на цю тему відбуваються в Організації економічного співробітництва та розвитку (об’єднує 34 найбільш економічно розвинені країни світу — більшість держав Європейського Союзу, США, Австралію, Корею, Японію та інші), яка встановлює стандарти оподаткування для корпорацій своїх учасників. Збереження цієї норми, на думку Терьохіна, дуже небезпечно. «Будь-яка країна політично стабільна, тільки коли більшість підприємств — середні, й вони не знають, як звати голову податкової, бо всі механізми працюють автоматично. А цей документ змусить бізнес вивчити напам’ять імена податкових інспекторів та керівництва ДПА», — підсумовує він.

Не в захваті від документа й член парламентського комітету з питань бюджету, народний депутат від НУ-НС Кирило Куликов. За його словами, найбільший мінус полягає в тому, що в разі підписання Президентом найбільше постраждає середній бізнес. «Це погано, бо зробить неможливим його фінансове планування. Якщо протягом року ти все авансуєш, то в кінці року складно буде вирівнювати по фінансовій звітності», — каже він.

Заслужений економіст, член ради Спілки аудиторів України та громадських рад при Державній податковій службі України і Міністерстві фінансів Тетяна Зацерковна називає дві сторони такої ініціативи. «Уряду це — зручно, бо надходження до бюджету будуть планові й зрозумілі. Але, з другого боку, частіша сплата податку на прибуток відволікатиме оборотні кошти підприємств, і це заважатиме розвиватися бізнесу», — каже вона. А, враховуючи, що сьогодні економічні показники підприємств падають, бо немає серйозного економічного розвитку в країні, це також додатковий ризик.

Натомість в Асоціації платників податків України (АППУ) «Дню» повідомили, що загалом задоволені такою ініціативою. «Це — спроба врахувати баланс інтересів бюджету та платників податків», — вважають там. На думку фахівців АППУ, однозначно легше стане працювати фінансово успішним підприємствам: зменшуються затрати часу та не відвертається увага на заповнення та подання податкової звітності. «Замість чотирьох раз підприємство подаватиме тільки раз в кінці року податкову звітність та ще на початку року — попередній розрахунок про авансовані платежі», — кажуть там. Складніше буде тим, хто має збитки. У Асоціації кажуть — таким компаніям треба бути дуже уважними. Якщо торік були збитки, а в першому кварталі з’явився прибуток, то треба його показати і заплатити аванс, інакше бізнес ризикує під час податкової перевірки не тільки заплатити авансований платіж, а й штраф.

Не проти авансованих щомісячних платежів виконуючий директор Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев’янко. Проте зауваження в неї все-таки є. «Хай вони будуть, але механізм їхньої сплати має бути інший, не той, який пропонується зараз, — прив’язуватися до фінансових показників за минулий рік. Ми наполягаємо на тому, що треба відштовхуватися від результатів поточного року», — ділиться з «Днем» Дерев’янко своїми пропозиціями із вдосконалення законопроекту.