Податкові правила перепишуть

На цьому тижні в парламент мають подати зміни до Податкового кодексу. Про недосконалість «податкової біблії» говорили ще під час її прийняття в Верховній Раді, але тоді головним було ввести країну в новий рік з єдиними податковими правилами, тому довелось жертвувати «якістю» окремих норм. Серед таких — вилучена з тексту глава кодексу про спрощену систему оподаткування та обліку. Саме до неї найбільше запитань та пропозицій від бізнесу та експертів.

За словами члена Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Андрія Заблоцького, бізнес вимагає збільшити обмеження кількості найманих працівників для фізичних осіб підприємців до 10 осіб, а обсяг їхнього річного доходу, як мінімум, — до одного мільйона гривень.

А як зауважив «Дню» голова правління Інституту підтримки регуляторної реформи в Україні, представник Всеукраїнського громадського руху «Місто Волі» Володимир Дорош, підприємці також пропонують уряду збільшити нині існуючу допустиму «вилку» ставки єдиного податку в 20—200 гривень у 5 разів — 100—1000 гривень. Однак, вимагають, щоб цей єдиний платіж включав і єдиний соціальний внесок, і відрахування до соціальних фондів. «Тоді це сприятиме розвитку бізнесу. Оскільки норма буде проста, зрозуміла, а головне доступна людям по-кишені», — переконаний Дорош.

Для фізичних осіб, які проводять діяльність не за місцем реєстрації, а по всій Україні, додає Заблоцький, ставку єдиного податку треба зменшити до 600 гривень у місяць.

«З квітня 2011 року (згідно з кодексом) юридичні особи не зможуть відносити витрати від роботи з фізичними особами «спрощенцями» на свої валові витрати. Але це не справедливо, малий бізнес повинен мати право легально працювати з великими підприємствами», — доповнює перелік зауважень до розділу про «спрощенку» «Дню» перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров.

Якщо ця норма запрацює, говорить «Дню» голова парламентського Комітету з питань промислової й регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська, то без роботи ризикують лишитися близько 300 тисяч дрібних і середніх підприємців фізичних осіб. Саме стільки, за її словами, сьогодні працює за цим принципом.

Опитані «Днем» експерти вважають, що в кодексі треба змінити й механізм автоматичного повернення ПДВ. «Те, що запропоноване зараз — це великий обман, тому що згідно з розробленими податківцями критеріями, автоматичне повернення зможуть отримувати лише декілька українських і європейських транснаціональних компаній. Для решти ситуація залишиться незмінною. Бізнес не задовольняє такий варіант», — говорить «Дню» Королевська.

З семи пунктів для претендентів на відшкодування ПДВ один полягає в тому, що підприємство повинно платити податок на прибуток у розмірі не меншому як середньомісячний платіж попереднього року господарської діяльності, деталізує зауваження до механізму автоматичного відшкодування ПДВ Сергій Прохоров. «А якщо був неврожайний рік чи вдарили морози і в господарстві, яке виробляє виноград, урожай вимерз? Як бути в такому разі? Не можна ставити норму, що в усі роки прибутки були незмінні. Такий порядок відшкодування ПДВ треба змінювати», — підсумовує він.

Крім того Прохоров пропонує виписати чіткіше норму про інститут імпортної звичайної ціни. «Митна вартість (імпортна звичайна ціна) інколи прирівнюється до внутрішньої ціни. Але це не правильно. Має бути різниця між ними, інакше на чому тоді бізнес буде заробляти», — говорить Прохоров. У кодексі це поняття існує, але механізму її визначення немає, зауважує він. А це, переконаний експерт, створить проблеми для бізнесу з боку податкових та митних органів під час перевірок, як тільки кодекс запрацює на повну.

Окрім дрібних підприємців зауваження до тексту кодексу мають галузеві асоціації. «З точки зору морегосподарської галузі оцінка кодексу — «3» з двома величезними мінусами, адже з 26 запропонованих позицій врахували аж дві», — розповідає «Дню» економіст, перший віце-президент Асоціації суднобудівників України «Укрсудпром» Віктор Лисицький. Тому, за його словами, асоціація ініціюватиме внесення до кодексу поправок, які стимулюватимуть відновлення вітчизняного морського флоту. Зокрема, говорить Лисицький, потрібна система стимулів для будівництва судів на українських верфях для судновласників. Крім того, потрібно розібратися куди ж поділася частина преференції, які кодекс ввів для галузі. «Так, однією з норм Податкового кодексу — звільнення суднобудівних підприємств від сплати земельного податку і законом «Про заходи державної підтримки суднобудування» визначається порядок формування переліку підприємств суднобудівної промисловості. Від появи такої норми можна було б радіти, але 23 грудня 2011 року депутати «тихо» протягнули в одному законі норму, яка відмінила згаданий закон про держпідтримку. Тобто тепер Податковий кодекс посилається на не існуючу в законодавстві норму», — розповідає «Дню» Лисицький. Серед інших пропозицій «Укрсудпром» — звільнити від оподаткування прибутку проектні бюро, які проектують судна, судові машини, механізми та прибори.

На останок Королевська пропонує скоротити повноваження контролюючих органів, які «сьогодні тотально використовують своє право контрольних перевірок і ці поставили в незручне положення весь бізнес».

«Нинішній варіант кодексу не враховує всіх особливостей української економіки, бо вона складна», — зауважує Лисицький. Втім, експерт переконаний: зроблено правильні кроки в розробці єдино правильної податкової «граматики». Щоправда, зауважив він «Дню», для формування досконалої податкової системи уряду не вистачило ще щонайменше п’ять років. Саме стільки часу, переконаний Лисицький, потрібно було б ще «попрацювати над текстом документу».