Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.
Юрій Шевельов, український мовознавець, історик літератури

«Поділити» небо

Чому Україна хоче виробляти бойові безпілотники з Туреччиною
8 грудня, 2020 - 19:02
BAYRAKTAR TB2 БУВ РОЗРОБЛЕНИЙ, ПРОЙШОВ ВИПРОБУВАННЯ Й ІНШІ ЕТАПИ ДО ТОГО, ЯК «ГОРЛИЦЯ» ПІДНЯЛАСЯ У НЕБО — ТУРЕЧЧИНА ЦЕ ЗРОБИЛА 2014 РОКУ, «АНТОНІВЦІ» — 2017-ГО. ЦЕ ВЖЕ НЕ КАЖУЧИ ПРО «СОКІЛ», ЯКИЙ БУЛО ПРЕДСТАВЛЕНО НЕЩОДАВНО

Восени цього року Україна і Туреччина підписали низку угод, які мають поглибити військово-технічне співробітництво — рамкову військову угоду між урядами країн, меморандум між двома міністерствами оборони тощо. Військово-технічне співробітництво має різноманітні аспекти. Однак найбільш перспективним наразі виглядає спільне виробництво оперативно-тактичного безпілотного літального апарату (БпЛА) Bayraktar TB2, який уражає цілі високоточними керованими бомбами. Серед переваг цього «залізного птаха» — те, що він тримається в повітрі протягом доби, причому 2014 року TB2 побив світовий рекорд за тривалістю польоту серед тактичних середньовисотних БпЛА, протримавшись 24 години 34 хвилини.

Без сумніву, подібні бойові БпЛА необхідні українській армії. Тим паче, що наші Військово-Повітряні сили потребують оновлення, а винищувачі, штурмовики та бомбардувальники самостійно ми не виробляємо і змушені поки модернізувати літаки російського виробництва. До 2035 року практично всю застарілу бойову техніку зі складу Повітряних сил планується вивести і замінити літаками закордонного виробництва. Ще невідомо, хто ж буде виробником і як дорого коштуватиме одиниця. У будь-якому разі, це буде тривалий та високовартісний процес. Так, бойові дрони літаки не замінять, але це вже якийсь внесок, який можна зробити вже сьогодні.

Більше того, Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. А. Г. Івченка раніше вже розпочало спільну роботу з Baykar Makina. Наступний етап — ударний безпілотник Bayraktar Akinci, який називають безпілотним ударним літаком. Він більший, ніж TB2 — довжина 12,5 м проти 6,5 м, розмах крил 20,6 м проти 12 м. А головне — зможе нести 900 кг озброєння, у тому числі й крилаті ракети (для порівняння; у Bayraktar TB2 це лише 150 кг). Підняти у повітря таку вагу під силу турбогвинтовим двигунам АІ-450 українського виробництва. Під час випробувального польоту Akinci на висоті 9 км пробув майже чотири години, але розробники планують досягати «стелі» у 12 км, де його не дістане більшість зенітних комплексів.

Відтак недарма Президент України Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ відзначив: «Запуск спільного підприємства — природний крок, адже Туреччина демонструє серйозні успіхи в цьому напрямку, і ми купуємо цю продукцію. Україна, у свою чергу, виробляє двигуни для безпілотників».

На українській території має бути організоване великовузлове складання Bayraktar TB2. «Нас цікавить розвиток виробництва ударних безпілотних авіаційних комплексів Bayraktar TB2, оскільки Міноборони України, згідно з візією розвитку ЗСУ, планує закупити від 6 до 12 таких ударних комплексів найближчим часом, а до комплексу входять чотири безпілотники та одна базова станція. Отже, Україна планує отримати 48 безпілотників, які Міноборони планує поставити на озброєння в ЗСУ. І це вже спільне виробництво, великовузлова збірка на території України, при цьому вартість кожного комплексу в такому разі зменшиться на 35%», — повідомив керівник ДП «Укрспецекспорт» Вадим НОЗДРЯ. За його словами, для створення спільного підприємства «Укрспецекспорт» разом з турецькою компанією Baykar Makina уже виконав відповідні юридичні процедури.

«Турецька сторона висловила своє бачення: вона готова інвестувати в будівництво виробничих потужностей на території України і, відповідно, просить певні преференції від уряду України, а саме: надання земельної ділянки і податкових пільг», — повідомив у свою чергу віце-прем’єр та очільник Міністерства стратегічної промисловості Олег УРУСЬКИЙ.

«Організація виробництва бойових безпілотників в Україні має започаткувати успішну історію розвитку вітчизняного ОПК. Тут є розуміння того, як налагодити взаємовигідне співробітництво, є прогрес, але робота ще триває», — каже голова підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації в комітеті Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки Ігор КОПИТІН.

І зауважує: має бути баланс інтересів. «Якщо армія потребує конкретних видів озброєння якомога швидше, їх потрібно купувати незалежно від того, чи це приватний виробник, чи державний, чи вітчизняний, чи іноземний. Однак разом з тим, якщо йдеться про закупівлю великої кількості техніки, держава має наполягати на локалізації», — пояснює він.

"Успішне застосування турецьких бойових БпЛА Азербайджаном в Нагірному Карабасі тільки підтвердило важливість подібної зброї в сучасних бойових діях. БПЛА можуть брати як точністю, так і кількістю, адже можливості з перехоплення навіть у сучасних ППО не безмежні. Тому мати на озброєнні бойові безпілотники нам варто", - додає він.

Звичайно, ефективність бойових безпілотників була в цьому конфлікті забезпечена і тим, що вони діяли проти армії Вірменії, яка має застарілі ППО, не готові до дрібних цілей. Bayraktar діє вище зони ураження таких ЗРК. Силами Bayraktar TB2, дронів-камікадзе тощо було практично знищено першу лінію ППО. Проте БпЛА ефективні не лише в таких випадках.

За великим рахунком, Україна має всі шанси самостійно виробляти бойові БпЛА. Дрони, які призначені для розвідки та інших цілей, українські виробники уже сьогодні постачають і військовим, і прикордонникам, і Нацгвардії. Наприклад, БпЛА Spectator-M1 виробництва київського держпідприємства «Меридіан», який покриває радіус у 30 км й успішно протистоїть впливу засобів радіоелектронної боротьби. Або БпАК А1-С «Фурія» розробки науково-виробничого підприємства «Атлон Авіа», який застосовується для тактичної повітряної розвідки і коригування артилерії.

Бойовий безпілотник, який може наносити удари, — це вже складніше. Але КБ ім. О. Антонова уже розробило ударний безпілотник «Горлиця», який належить до того ж класу, що і Bayraktar TB2. Він не такий «витривалий», бо може безперервно летіти сім годин. Апарат працює на висоті 5000 м, радіус дії — 120 км, дальність польоту — 1050 км, швидкість — 250 км/год. І здатен працювати в умовах активної протидії з боку засобів РЕБ та ППО.

Робота над «Горлицею» триває, у тому числі — над збільшенням злітної ваги БпЛА з 200 до 250 кг для того, щоб перейти до реалізації ударного варіанта «Горлиця»-2, демонстраційний зразок якої вже складають. Причому таке виробництво забезпечує кооперацію з іншими вітчизняними розробниками та виробниками.

А зараз є ще одна розробка — уже від КБ «Луч». В «Укроборонпромі» називають її аналогом турецького БпЛА. І кажуть, що може з’явитися в українській армії за рік. Директор концерну «Укроборонпром» Ігор ФОМЕНКО в інтерв’ю «РБК-Україна» зазначив, що головною особливістю БпЛА «Сокіл»-300 є те, що конструкторське бюро «Луч», як розробник високоточних ракетних систем, може ідеально адаптувати його під свої розробки.

Втім, Bayraktar TB2 був розроблений, пройшов випробування й інші етапи до того, як «Горлиця» піднялася у небо — Туреччина це зробила 2014 року, «антонівці» — 2017-го. Це вже не кажучи про «Сокіл», який було представлено нещодавно.

Якщо спільне виробництво з Туреччиною таки стартуватиме на нашій території, це може бути позитивним саме тому, що невдовзі армія отримає бойові безпілотники. При цьому прикметна деталь: нині Канада офіційно оголосила, що призупинила надання дозволів на експорт озброєнь для Туреччини, оскільки ці технології можуть бути використані Анкарою у військовому конфлікті між Азербайджаном та Вірменією. Та до зовнішнього тиску (запровадження різними державами ембарго на постачання військових технологічних рішень тощо) ця держава готова, адже станом на сьогодні спромоглася досягти значних успіхів у оборонній промисловості завдяки значним інвестиціям та співпраці з іноземними корпораціями, які мають хороший досвід, розробки та інші переваги. І зможе перейти на використання двигунів виробництва власної Turkish Aerospace Industries.

Для нас це має бути сигналом: надалі у виробництві бойових БпЛА Україна повинна покладатися все ж-таки на власні сили. Так, забезпечувати свої потреби швидко. Так, отримати максимум від військово-технічного співробітництва. Але дбати про те, щоб якомога менше залежати від закордонних комплектуючих.

Андрій МУРАВСЬКИЙ
Газета: 
Рубрика: