Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава
Ліна Костенко, українська письменниця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів

Подвоєння експорту

Такими будуть наслідки вільної торгівлі з Європою
18 квітня, 2006 - 00:00
МАЛЮНОК IГОРЯ ЛУК'ЯНЧЕНКА

Процес інтеграції в Європу набирає темпів і все більше усвідомлюється в Україні як реальний фактор зростання вітчизняної економіки. «Позитивні наслідки потенційного створення зони вільної торгівлі є набагато ширшими, ніж навіть вступ України до СОТ», — заявив заступник міністра економіки України Валерій П'ятницький у ході обговорення звіту про «Перспективи поглибленої вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною». Ця робота, проведена Центром європейських політичних досліджень (Брюссель), Інститутом світової економіки (Кіль) та Міжнародним центром перспективних досліджень (Київ), виконувалась на замовлення Європейської комісії у контексті виконання Плану дій Україна — ЄС. Однак, її висновки мають лише рекомендаційний характер для української влади. Автори аналітичної розробки (серед яких і сам Валерій П'ятницький) підкреслюють, що вони — незалежні вчені, а представники ЄС та української влади можуть мати свій погляд на даний звіт. Річ у тім, що вступ до ЄС, так само як і створення зони вільної торгівлі з Європою, вимагає від України й надалі реформувати українське законодавство, підлаштовувати його до європейських стандартів, а також виробляти конкурентоспроможні товари. А це, мабуть, найважче.

Зацікавленість Україною стратегічно важливих іноземних інвесторів уже, здається, ні в кого не викликає жодних сумнівів — металургійні підприємства реприватизуються, українські банки продаються тощо. Таким чином Україна інтегрується в європейські та світові ринки. Вступ до СОТ означатиме для України, на думку авторів згаданого звіту, застосування принципу недискримінації між партнерами СОТ, зниження митних тарифів, скасування квот, забезпечення відкритості сфери послуг, встановлення правил для митних процедур, усунення нетарифних бар'єрів, які діють за принципом захисту національних інтересів. У економічному контексті це принесе Україні не тільки завершення дешевого імпорту енергоносіїв, а й можливість скористатися новим бумом на світових ринках сталі. Таким чином відбудеться диверсифікація української економіки, вона стане більш відкритою та прозорою.

Експерти розглянули чотири схеми, за якими теоретично можуть розвиватись подальші економічні відносини між Україною та ЄС. Перша — створення простої вільної торгівлі, яку, як вважають експерти, реалізувати досить легко, але вона не матиме достатньо вигідного характеру. Друга — запровадження поглибленої вільної торгівлі — реалізовуватиметься важче, але вона забезпечить більше користі. Третя — митний союз (на прикладі Туреччини) — за оцінками експертів є небажаною. Четверта — повна інтеграція в ринки (на кшталт Норвегії) — для України є наразі практично неможливою. Експерти виступають за другий варіант розвитку подій — підписання угоди про поглиблену вільну торгівлю. У разі вступу її в дію можна буде здійснити принцип свободи руху капіталу й робочої сили. Слід очікувати також зменшення нетарифних обмежень у торгівлі товарами через гармонізацію та/або взаємне визнання оцінки відповідності технічним стандартам ЄС. Реальним стає повне покриття всіх секторів сферою послуг та узгодження правил регулювання внутрішнього ринку за європейськими та міжнародними стандартами. Ця угода дозволить створити умови для супровідних заходів, технічної допомоги, зокрема, інвестицій для розбудови інфраструктури, освіти, підготовки персоналу. Керівник проекту, головний аналітик CEPS Майкл Емерсон вважає, що Україна може мати зону вільної торгівлі як із Євросоюзом, так і з Росією. Але гарантією цього, говорить він, повинно бути те, що Україна не вступить у митний союз ні з ЄС, ні з ЄЕП.

Але щоб отримати всі вигоди від поглибленої вільної торгівлі, Україні потрібно пройти довгий шлях удосконалень та змін. Якість надання митних послуг повинна поліпшитися вдвічі, щоб позбавитись корупції. Необхідною є також відповідність українських стандартів промислових продуктів стандартам ЄС. Фінансовий сектор має бути відокремлений від влади та монополістичних груп.

У секторі енергетики сьогодні існують певні обмеження щодо під'єднання до Європейської енергетичної мережі. Але енергетична система України, як вважають експерти, все-таки може бути підключена до загальноєвропейської. Зокрема для цього Україна має перейти на світові ціни на газ. Щоправда, це ляже важким тягарем на енергомісткі сектори промисловості. У сфері екології Україні доведеться виконувати вимоги Кіотського протоколу. Список завдань для України можна продовжувати ще досить довго. Однак проблемою номер один для нас продовжує залишатись перехід на прозорий, декорумпований рівень керування економікою.

Уже не раз обговорювалося питання про те, що у зв'язку з підписанням Україною угоди про вільну торгівлю можуть бути розчавлені деякі галузі вітчизняної економіки. Низький рівень конкурентоспроможності української промисловості та сектора послуг не дають можливості спрогнозувати, які саме галузі потребуватимуть особливо ретельного захисту. Представниця Генерального директорату Єврокомісії з питань торгівлі Софія Албарран Муньоз відзначила, що на даному етапі рано говорити про те, які галузі будуть найбільш чутливими до наслідків вільної торгівлі. Але така зона, за прогнозами Муньоз, охоплюватиме 90 — 95% торгових відносин. Які наслідки це матиме для України? Дослідники підрахували, що результатом поглибленої торгової інтеграції може стати подвоєння вітчизняного експорту в ЄС, значне зростання імпорту з Євросоюзу та підвищення ВВП України на 20—30%.

Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments