Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
Феофан Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець

Повне завантаження... паливом Westinghouse

Володимир ЛІСНІЧЕНКО: «Ми диверсифікували постачання і тим самим забезпечили собі енергетичну незалежність»
13 лютого, 2019 - 18:41
ВОЛОДИМИР ЛІСНІЧЕНКО

Підсумовуючи 2018 рік, генеральний директор ВП ЮУАЕС Володимир Лісніченко розповів про реалізовані проекти, про проблеми, з якими стикалася галузь, і про виклики, які належить здолати підприємству.

Володимире Анатолійовичу, давайте почнемо з того, що на слуху. 2018 року ЮУАЕС збільшила відсоток завантаження в енергоблоки ядерного палива виробництва компанії Westinghouse. Як проходить дослідна експлуатація цього палива? Чи планується, і коли переведення всіх блоків станції на паливо Westinghouse?

— Хочу нагадати, що експлуатація палива компанії Westinghouse розпочалася на ЮУАЕС ще 2005 року. Тоді до активної зони блока №3 вперше було завантажено шість дослідних (пілотних) тепловиділяючих збірок американського виробництва. Через п’ять років, 2010-го, у третій блок було завантажено перевантажувальну партію, що складається із 42 касет Westinghouse. А минулого року ми здійснили повне завантаження цим паливом блока №3. І це можна вважати знаковою подією.

По-перше, тому, що до цього моменту паливо Westinghouse на українських АЕС експлуатувалося лише у змішаних завантаженнях з російським. Тобто третій блок-мільйонник нашої АЕС став першим енергоблоком у країні, який працює виключно на паливі компанії Westinghouse.

По-друге, 2019 року ми зможемо завершити дослідну експлуатацію цього палива і перейти до промислової. Переведення американського палива до категорії промислової експлуатації означатиме, що це паливо зможуть застосовувати без проблем й інші країни, чиї атомні станції були побудовані за технологіями часів Радянського Союзу: Болгарія, Індія, Іран, Китай, Чехія.

Нагадаю, сьогодні касети Westinghouse експлуатуються на ЮУАЕС і на ЗАЕС (всього — на шести енергоблоках. — Авт.), а в цілому програму диверсифікації* палива збільшено до семи з п’ятнадцяти українських атомних реакторів.

У наших подальших планах здійснити повне завантаження палива Westinghouse також до активної зони блока № 2, на сьогодні він завантажений американським паливом на 50%. Статися це може до 2020 року.

Як відомо, є певні застереження щодо небезпеки завантаження американських паливних збірок в атомні реактори радянської розробки через невідповідність форми паливних касет конструкції реактора. Мовляв, завантаження американських паливних збірок на ЮУАЕС у дослідному режимі кілька разів призводило до аварійної зупинки енергоблока у зв’язку з позаштатною ситуацією. Прокоментуйте, будь ласка, цю інформацію.

— Перше, на чому хочу наголосити: жодної аварійної зупинки енергоблока, пов’язаної з експлуатацією палива Westinghouse, не було. А щодо такої позаштатної ситуації, то її було зафіксовано лише один раз, 2012 року. Тоді під час чергового перевантаження палива були деформовані розмежувальні ґратки, інакше кажучи, елементи каркаса. При цьому проблем з розгерметизацією палива не було.

А про «низку подій» заявляють лише представники Російської Федерації, якій, з очевидних причин, не подобається, що Україна поступово переходить на використання палива Westinghouse замість російського. Якщо ж говорити про громадські організації, які протестують проти використання палива Westinghouse, то судячи з їхніх вимог і так званих аргументів, вони уявлення не мають, як функціонує атомна галузь країни. Створюється враження, що ці люди працюють на агресора: в умовах військового конфлікту на Донбасі вишукують «проріхи» на стратегічно важливих об’єктах.

На сьогодні збірки палива Westinghouse експлуатуються на Южно-Українській АЕС у повній відповідності до вимог безпеки. Більше того, після інциденту 2012 року наші американські партнери усунули всі недоліки касет, а 2014-го Westinghouse завершила цикл стендових випробувань збірок допрацьованої конструкції, покращивши їхні експлуатаційні властивості.

Як ви вважаєте, чи не поставить Україну перехід на американське паливо в залежність від іншого монополіста?

— З огляду на те, що співпраця України з Westinghouse фактично ведеться з початку 2000-х років і за цей період наша країна не потрапила в тотальну залежність, не варто вважати, що це станеться в майбутньому. Навпаки, диверсифікація була нам необхідна, щоб вийти із залежності від російських тепловиділяючих збірок. Ще кілька років тому, якби РФ припинила постачати нам ядерне паливо, Україна опинилася б у складній ситуації. Сьогодні ж ми диверсифікували постачання і тим самим забезпечили собі енергетичну незалежність.

— Які ще проекти реалізовувалися на ЮУАЕС 2018 року?

— По-перше, тривала реконструкція системи технічного водопостачання атомної станції. Вона передбачає реалізацію трьох проектів: будівництво п’яти бризкальних басейнів, облаштування струменеспрямовуючої споруди в акваторії Ташлицького водосховища, а також комплексу споруд для заповнення та підживлення водойми-охолоджувача. Один із них — струменеспрямовуюча завіса — вже працює, розділяючи зону скидання і зону забирання води, яка використовується для охолодження технологічного обладнання другого контуру АЕС. Це дає змогу у спекотні літні місяці знизити температуру потоку і, зрештою, генерувати додаткову електроенергію.

По-друге, ми продовжували курс на досягнення цілей «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року», яка передбачає збільшення потужності українських електростанцій. І ми в цьому сенсі не є винятком.

По-третє, згідно із зазначеною стратегією, ми працювали над проектами продовження термінів експлуатації енергоблоків ЮУАЕС. Виробниче життя першого і другого блоків уже продовжено — до 2023-го і 2025 року відповідно. Перший енергоблок ЮУАЕС успішно відпрацював п’ять років після того, як 2 грудня 2013 року було продовжено термін його експлуатації. З моменту продовження він виробив понад 33 млрд кіловат-годин електроенергії.

Сьогодні ми активно працюємо над підготовкою до продовження експлуатації енергоблока №3.

Якщо говорити про безпеку модернізованих атомних «мільйонників», наскільки вони надійні, чи є світовий досвід продовження експлуатації ядерних реакторів?

— Робота із продовження термінів експлуатації енергоблоків АЕС повністю відповідає загальносвітовій практиці. За даними МАГАТЕ, з майже 450 реакторів, які на сьогодні працюють у світі, вік більш ніж 280-ти вже перевищив початковий проектний термін. Таким чином, у світі понад половину всіх реакторів працює в надпроектний термін. Отже, Україна в цьому процесі не виняток. Як я вже говорив, 2013 року на десять років було продовжено розрахунковий строк служби першого блока ЮУАЕС, 2015-го — другого. Естафету прийняв енергоблок №3. А в лютому 2020-го він перетне 30-річний рубіж експлуатації.

Технічно обґрунтоване та економічно доцільне продовження терміну експлуатації блоків АЕС за дотримання вимог національних норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки й рекомендацій МАГАТЕ належить до першочергових завдань, які визначені «Енергетичною стратегією України до 2030 року».

При цьому експлуатація енергоблоків після досягнення проектного терміну служби можлива лише у разі внесення змін до ліцензії на експлуатацію ядерної установки.

Чи збільшилася частка виробництва електроенергії на ЮУАЕС з початку російської агресії проти України? Чи правда, що якби не атомна енергетика, то Україні загрожували б віялові відключення і режим жорсткої економії електроенергії?

— Я б не ставив питання виробництва електроенергії в залежність від агресії Росії проти України. В Україні, в принципі, виробництво електроенергії зростає. При цьому частка атомних станцій у загальному виробітку електроенергії до початку російської агресії становила приблизно 48%. Зараз вона досягла 56%, а в деякі періоди збільшувалася до 68%.

Найбільший виробіток АЕС за останні п’ять років припадав на 2014—2015 роки. Тоді атомні станції «підхопили провал» теплової генерації, і справді, можна сказати, вберегли енергосистему від віялових відключень. За останні три роки кількість генерованих «атомних» кіловат дещо скоротилася. Це, перш за все, пов’язане з тим, що «Енергоатом» працює над продовженням строків експлуатації діючих енергоблоків. Щоб підготувати їх до дострокової експлуатації і привести у відповідність до сьогоднішніх вимог безпеки, слід виконати широкомасштабні реконструктивні та модернізаційні роботи, реалізація яких потребує збільшення тривалості планово-попереджувальних ремонтів. Це автоматично зменшує загальний час роботи блока в енергосистемі. Так, 2018 року продовжено виробниче життя третього рівненського та четвертого запорізького блоків.

Варто зазначити також, що «Енергоатом» працює над програмою заміщення потужностей і в короткостроковій перспективі має резерви для збільшення енерговиробітку на базі наявних. Тож говорити про імовірність якихось віялових відключень не варто.

Я вже називав проекти, які реалізуються безпосередньо на ЮУАЕС. І вони, безумовно, нададуть компанії можливість збільшити коефіцієнт використання встановленої потужності.

Влітку 2018 року на ЮУАЕС проходили обшуки СБУ в зв’язку із закупівлею кабелів, що не відповідали необхідному рівню безпеки. Як вирішилася ситуація з «фальшивими кабелями»? Які заходи вживаються для того, щоб не допустити подібних ситуацій у майбутньому?

— Співробітники СБУ спільно з адміністрацією ЮУАЕС блокували використання неякісного устаткування на нашій станції. Кабель, що не відповідав вимогам, які були виставлені під час торгів з його придбання, було замінено. Система безпеки випробувана, і зараз ми працюємо на стовідсотковій потужності.

Щоб не зашкодити слідству, прізвища фігурантів справи назвати не можу. Проте скажу, що, крім взаємодії зі слідчими органами, ми провели власне внутрішнє розслідування і надалі ретельніше перевірятимемо комерційні структури, які беруть участь у торгах на постачання устаткування для станції.

Крім того, президент «Енергоатома» Юрій Недашковський звернувся до співробітників силових структур із закликом при отриманні подібної оперативної інформації повідомляти про неї енергетикам, щоби будь-яка проблема на АЕС розв’язувалася якнайшвидше.

Враховуючи негативний світовий досвід трагедій у Чорнобилі й на Фукусімі, які заходи вживаються для підвищення безпеки АЕС?

— Поза сумнівом, безпека АЕС забезпечується за рахунок послідовної реалізації концепції глибокоешелонованого захисту, який ґрунтується на застосуванні системи фізичних бар’єрів на шляху поширення радіоактивних речовин та іонізуючого випромінювання, а також системи технічних та організаційних заходів із захисту фізичних бар’єрів і збереження їхньої ефективності, метою яких є захист персоналу, населення і довкілля.

На ЮУАЕС розроблено й узгоджено перелік ядерно-небезпечних робіт (тобто робіт, які можуть призвести до ядерної аварії. — Авт.), а також відповідні регламенти, програми та інструкції, дотримання яких гарантує безаварійне виконання ядерно-небезпечних робіт на етапах транспортування, перевантаження, експлуатації і зберігання ядерного палива. Документація в обов’язковому порядку містить інформацію про цілі та умови проведення ядерно-небезпечних робіт, заходи щодо забезпечення безпеки, розподілу обов’язків та відповідальності у ході виконання робіт, порядок виконання операцій, а також про критерії та контроль за виконанням робіт.

На атомній станції регулярно здійснюються перевірки Держатомрегулювання щодо дотримання вимог ядерної та радіаційної безпеки, а також захищеності АЕС.

Загалом, у плані виконання постфукусімських заходів Україна є одним із лідерів у Європі. Так, на нашому енергоблоці №1 повністю завершено реалізацію постфукусімських заходів, які належать до КзПБ (Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій. — Авт.). Із 2011 року тут виконано 16 постфукусімських заходів. Два завершальних — «Впровадження системи примусового скидання тиску з гермооболонки реакторного відділення» та «Приладове забезпечення під час і після запроектних аварій» — реалізовані 2018 року.

Виконання постфукусімських заходів на другому і третьому енергоблоках триває. Наприклад, впроваджено систему примусового скидання тиску з гермооболонки блока № 2. Вона призначена для запобігання пошкодженню залізобетонних конструкцій контайнмента в разі розвитку важкої аварії.

В уряді уже не вперше звертають увагу на проблему відтоку кадрів з України. Чи стикається ЮУАЕС з міграцією висококваліфікованих фахівців за кордон? Наскільки критична ця ситуація? Чи може допомогти у розв’язанні проблеми підвищення заробітних плат і соціальних гарантій атомників?

— На жаль, атомна енергетика, як і інші галузі економіки країни, стикається з проблемою відтоку кадрів. Лише у 2017—2018 роках, в переважній більшості з ініціативи студентів, було розірвано треть договорів на підготовку молодих фахівців для ЮУАЕС. Крім того, за цей період за власним бажанням із підприємства пішли 12% молодих спеціалістів. Що ж до висококваліфікованих працівників, наприклад у цеху теплової автоматики та вимірювань, то на сьогодні налічується два десятки вакансій.

Я бачу дві глобальні причини такого стану справ. По-перше, падіння престижу професії атомника, по-друге, низький рівень зарплати й відсутність житла. Переконаний, що допомогти у розв’язанні проблеми зможе підвищення заробітної плати і соціальних гарантій атомників. Ведеться робота з НКРЕ КП стосовно підвищення тарифу для атомної енергетики, у тому числі в частині збільшення фонду оплати праці.

— Наскільки велика роль Южно-Українського енергокомплексу в розвитку регіону в розрізі децентралізації? Чи тривають відрахування коштів за ризик проживання в зоні спостереження АЕС? Чи доходять ці кошти до громад?

— У регіоні триває створення об’єднаних територіальних громад. На жаль, Южноукраїнськ «пасе задніх» у цьому процесі. Але це ніяким чином не впливає на рівень відрахувань за ризик проживання в зоні спостереження ЮУАЕС. Ми свої зобов’язання виконуємо чітко.

Загалом компенсаційні відрахування за ризик проживання в зоні спостереження Южно-Української АЕС отримують п’ять районів: Арбузинський, Братський, Вознесенський, Доманівський, Первомайський, два міста — Вознесенськ, Южноукраїнськ — і Миколаївська область. Відповідно до закону, до спецфондів обласного бюджету надходить 30%, районних бюджетів — 55%, бюджетів міст-супутників — 15% від загальної кількості перерахувань.

Субвенція має бути спрямована на будівництво, реконструкцію, капітальні й поточні ремонти об’єктів соціальної інфраструктури, мереж електро-, водо-, газо-, теплопостачання і водовідведення, забезпечення населення засобами індивідуального захисту органів дихання та препаратами йодиду калію.

Хоча, звичайно, ми розуміємо: щоб місцеві громади могли розв’язувати свої актуальні проблеми, сьогоднішніх відрахувань не досить, оскільки вартість матеріалів і робіт за останній час значно зросла. З урахуванням значення для розвитку економіки регіону такого підприємства, як ЮУАЕС, на нас покладається велика роль у фінансуванні багатьох соціальних проектів.

Як депутат Миколаївської обласної ради, я свого часу виступив з пропозицією збільшити розмір відрахувань за проживання в зоні спостереження АЕС, проте, на сьогодні питання залишається відкритим. Більше того, навіть у межах чинного законодавства ці кошти не перераховувались регіонам у повному обсязі, хоча, нагадую, НАЕК «Енергоатом» свою частину фінансових зобов’язань чітко виконує.

І ще про законодавство. Законом «Про Державний бюджет України на 2019 рік» зупинено дію Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» в частині, що стосуються заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на територіях зон спостереження АЕС. Фінансових відрахувань атомної компанії ці зміни не торкнуться. Тобто кошти в держбюджет на компенсацію ризику проживання в 30-кілометрових зонах АЕС «Енергоатом» відраховуватиме й надалі. А от дію статей, які обумовлюють їхній розподіл, на поточний рік призупинено. Сподіваюся, що ця міра тимчасова і компенсаційні надходження до бюджетів області, регіону та міста-супутника відновляться. Повірте, ми, атомники, в цьому зацікавлені не менше, ніж територіальні громади, бо хочемо, щоб територія, де розташовано наш енергокомплекс, була процвітаючою, сучасною, перспективною. Щоб люди зрозуміли, що сьогодні АЕС — надійний партнер, а також запорука розвитку і стабільності регіону.

*Диверсифікація постачань — розосередження закупівель між різними джерелами (країнами) з метою послаблення критичної залежності від якого-небудь одного джерела постачань.

Світлана КОСТЕНЮК
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ