Люди, які мають свободу вибору, завжди оберуть мир.
Рональд Рейган, 40-ий Президент США

Про борги, торги і зміну клімату...

Як МВФ оцінює глобальну фінансову стабільність, і що це означає для України?
23 квітня, 2018 - 18:07
ФОТО РЕЙТЕР

Міжнародний валютний фонд днями опублікував щорічну доповідь про «Глобальну фінансову стабільність» (Global Financial Stability Report).

Основними середньостроковими ризиками для зростання світової економіки залишається напруженість у торговельній і політичній сферах, фінансова вразливість економік та рекордний рівень зовнішнього боргу, йдеться в опублікованому на сайті МВФ комюніке 37 наради Міжнародного валютно-фінансового комітету.

Цей звіт — один з трьох головних аналітичних документів, які щорічно публікуються економістами Фонду у квітні й жовтні. Представляючи весняну доповідь цього року в штаб-квартирі МВФ у Вашингтоні, фінансовий радник МВФ Тобіас АДРІАН назвав три основні проблеми, які роблять глобальну економіку більш уразливою: наявність ризикових активів поширилося на багато ринків, істотне збільшення ризикових облігацій та рекордне зростання боргового кредитування, а також непідкріпленість долара в неамериканських банках.

Збереження цих проблем може призвести до падіння зростання світової економіки протягом наступних трьох років.

«Скоріше, ніж очікувалося, підвищення рівня інфляції може призвести до більш швидкого зняття грошових коштів деякими центральними банками. Це може викликати раптове посилення фінансових умов на ринках і різке падіння вартості активів», — заявив Адріан.

За його словами, знецінення активів може стати основним чинником для скорочення ринку капіталу.

Кілька глав щорічного звіту присвячені криптовалютам.

Економісти МВФ визначають їх виключно як технологію, а не як грошовий засіб. Зараз криптовалютних активів у світі (тобто активів, куплених або оцінених у криптовалюті) не так уже й багато, але вони можуть стати підставою для серйозних економічних ризиків у майбутньому.

В МВФ також запропонували превентивні заходи, які нададуть країнам можливість захистити свої ринки.

«Центробанки всіх країн повинні негайно нормалізувати свою кредитно-грошову політику, — заявив Тобіас Адріан. — Регулятори повинні шукати нові механізми усунення фінансової уразливості, а політики — протистояти відкату реформ».

При цьому він зазначив, що світова економіка продовжує відновлюватися після глобальної кризи 2008 — 2009 років, втім, певний тиск зумовлюють волатильність ринку і ескалація торгових воєн.

ПРО «МЕРЕЖУ З ОЗЕЛЕНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ»

Раніше очільники центральних банків Британії, Франції та Нідерландів та ще п’яти країн світу домовилися про спільні дії, спрямовані на боротьбу зі змінами клімату.

Як повідомив Bloomberg, керівники центральних банків Європи створили «Мережу з озеленення фінансової системи», до якої долучилися також центральні банки Китаю, Німеччини, Мексики, Сінгапуру та Швеції.

Основною метою діяльності нової організації є обмін інформацією та досвідом з нагляду за кліматичними ризиками, а також заохочення інвестування в «зелені» технології.

«Кліматична стабільність є невід’ємною складовою фінансової стабільності», — повідомив керівник центрального банку Франції Франсуа Віллерой де ГАЛХАУ.

За його словами, внаслідок змін клімату у світі почастішали різноманітні катастрофи на зразок ураганів чи засух. Роль центральних банків полягатиме в тому, щоб пересвідчитись, що банки та компанії підготовлені до ризиків настання стихійного лиха.

Крім цього, на зустрічі очільників центральних банків говорили про заохочення інвестицій у «зелені технології».

«Це питання є більш проблематичним, адже, знижуючи рівень ризику інвестицій у, скажімо, відновлювальну енергетику, ми можемо призвести до недооцінення реального ризику, що завдасть збитків банкам та компаніям», — сказав керівник центробанку Франції.

Учасники «Мережі з озеленення фінансової системи» домовилися також запроваджувати додаткові відсотки до позик підприємствам, що працюють у промисловості, діяльність якої спричинює кліматичні зміни.

На думку керівників центральних банків, така практика буде менш шкідливою для економіки. Адже в умовах глобального переходу на «зелені технології» підприємства, які забруднюють довкілля, дійсно несуть додаткові ризики діяльності, а отже, їхнє кредитування має бути дорожчим.

УКРАЇНА: СТАБІЛЬНО ПОГАНО

Українська економіка, яка є відкритою для світу, надзвичайно чутливо реагує на глобальні потрясіння. Про це, зокрема, свідчать опубліковані вчора дані міжнародного рейтингового агентства S&P Global Ratings. Довгострокові та короткострокові суверенні кредитні рейтинги України за зобов’язаннями в іноземній та національній валюті на рівні B-/B, прогноз — «стабільний». «Наші рейтинги України відображають слабкість її економіки (з точки зору рівня доходів на душу населення), а також несприятливе інституційне середовище і складну політичну ситуацію, значний вплив на які справляє корумпованість різних рівнів управління», — констатує агентство в релізі.

Воно додає, що суверенні рейтинги України, як і раніше, обмежені значними ризиками рефінансування зовнішнього боргу, що призводить до необхідності дотримання вимог в межах програми підтримки українського уряду з боку МВФ.

«Незважаючи на те, що бюджетний дефіцит скорочується, обсяг державного боргу залишається значним внаслідок витрат, пов’язаних з «розчищенням» банківського сектору і лише невеликого прогресу в скороченні значного дефіциту Пенсійного фонду країни», — зазначають аналітики S&P.

Як позитивний чинник агентство відзначає успішне управління урядом України своїми зобов’язаннями 2017 року, що дало змогу скоротити потреби в рефінансуванні, особливо наступного 2019 року, а також 2020 року.

«Крім того, рейтинги України, як і раніше, стримуються високим рівнем інфляції споживчих цін, який значно перевищує цільовий показник НБУ. Механізм трансмісії кредитно-фінансової політики залишається слабким внаслідок дуже високої частки проблемних кредитів українського банківського сектору», — зазначає S&P.

Власне, борги, зокрема перед зовнішніми кредиторами, головною проблемою економіки України назвав і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Найбільша проблема з економічного погляду — це тиск на державу зовнішніх боргів, більша частина яких була нагромаджена до 2014 року... Фактично з 2007-го до 2010 року уряд взяв (у борг) 26 мільярдів доларів. 26 мільярдів доларів — при тому, що Україна сильнішою не стала. Уряд з 2010-го до 2014 року взяв ще понад 20 мільярдів. Фактично сумарний борг становить сьогодні 65 з плюсом мільярдів доларів, які лежать на плечах українців та української економіки», — заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман на зустрічі з представниками регіональних ЗМІ.

За словами прем’єра, уряду вдалося знизити співвідношення боргу і ВВП, проте Україні все ще необхідне подальше фінансування міжнародних партнерів.

«2018 року, за перший квартал, цей борг є найнижчим по відношенню до ВВП з 2011 року, це важливий сигнал. Але якщо не виконуватиметься наша програма співпраці (з МВФ), наприклад, створення антикорупційного суду чи інші параметри, то нам буде складно давати відповіді на ці виклики», — наголосив Гройсман.

Також глава уряду зазначив, що Україна протягом 2018 року витратить 130 млрд грн лише на обслуговування зовнішнього боргу, без урахування його погашення.

«Насправді дуже важливо, щоб ми продовжили роботу поки що з тимчасової підтримки з-за кордону з боку наших міжнародних партнерів. Це дасть можливість нам утримувати навантаження боргове на державні фінанси, на публічні фінанси і в середньостроковій та довгостроковій перспективі зменшувати борг», — сказав прем’єр.

 

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments