Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Прожект зі звалища

Чи зможуть інженерні служби столиці відповідати за кожну прокладку в наших помешканнях?
6 вересня, 2007 - 00:00
ФОТО МИХАЙЛА МАРКІВА

Київська влада разом із міськими енергокомпаніями намагається реформувати житлово-комунальне господарство за прикладом героїв відомої байки, тасуючи функції підприємств. Схоже, що їм невтямки навіть те, що вже давно відомо школярам молодших класів: від перестановки доданків сума не змінюється. Свого часу байкар зробив зі схожої ситуації геніальний за своєю простотою висновок: « как ни садитесь, а в музыканты не годитесь» . Але в нинішніх урядовців погано не лише зі слухом. Відведений міським головою термін завершення цього етапу житлово-комунальної реформи в столиці закінчився минулого тижня. А віз, як кажуть, і нині там, і тепер на тих, хто ослухався може чекати кара, а киян — погіршення обслуговування. Адже комунальникам у примусовому порядку доведеться займатися не завершенням підготовки своїх об'єктів до зими, а висмоктаними з пальця прожектами.

Цікаво, що аналогічна ідея, а відповідно, й проблема, зародилася ще в головах радянських урядовців житлово-комунального господарства. Звучала вона красиво: довести послугу безпосередньо до споживача. А означало це те, що, скажімо, водоканал повинен відповідати за всі мережі, якими вода надходить до помешкань, аж до крана на кухні чи у ванні. Такий же підхід намагалися запровадити при організації роботи газових і енергорозподільчих підприємств. В обов'язок останніх хотіли ввести, наприклад, навіть відповідальність за те, щоб у під'їздах своєчасно вмикалися і вимикалися лампочки. Потрібно було мати безліч людей, які б вчасно міняли ті з них, які перегоріли. Говорячи сьогоднішньою мовою, оптового виробника і продавця технологічно складних послуг хотіли зробити ще й роздрібним торговцем, чи то дилером, чи то дистриб'ютором. Природно, що з цього навіть у системі командно-адміністративної економіки, коли реформи проводилися розчерком пера, нічого не вийшло. Обслуговування не лише не поліпшилося, а навіть і погіршилося, в той час як сили «оптовиків», для яких головне у відповідності зі стандартами подати до міської мережі воду, тепло, газ, відвести й очистити каналізаційні стоки, витрачалися, власне кажучи, на дрібниці. Прорахунок став очевидним, і неефективну реформу припинили.

Тепер київські чиновники вирішили ще раз наступити на проржавілі совкові граблі. Депутати Київради зобов'язали «Київгаз», «Київенерго» і «Київводоканал» стати не лише виробниками, але й виконавцями кінцевих послуг. Сталося це ще наприкінці 2005 року. Але два роки названим компаніям вдавалося через суди домагатися відстрочки, як вони вважали, цього вироку. Але тепер за його реалізацію взявся сам столичний градоначальник, підписавши відповідне доручення й поставивши на чільне місце ще одне завдання: всі згадані підприємства мають підписати з власниками або орендарями помешкань прямі договори. У міськдержадміністрації вважають, що це допоможе вчасно й повністю збирати плату за житлово-комунальні послуги, а також реанімувати давно вже зношену інфраструктуру столичного житла. Але названі київські підприємства, об'єднані в «Київенергохолдинг», навпаки, вважають, що така організація праці може довести їх до банкрутства. Програми переходу на нову систему взаємовідносин із мешканцями в них не витанцьовуються.

«Щоб працювати зі споживачами прямо, кожній із трьох компаній необхідно створювати в районах спецслужби, які зайнялися б як укладанням договорів, так і роботою з обслуговування мереж. При найскромніших підрахунках, компаніям необхідно залучити приблизно 10 тисяч нових працівників. А де їх брати і як вирішуватиметься питання з їхньою платнею — ніхто роз'яснень не дає», — говорив журналістам голова правління ЗАТ «Київенергохолдинг» (в управлінні якого перебуває частка активів «Київгазу», «Київводоканалу» та «Київенерго») Юрій Бондар.

Як вважає Бондар, терміново виконати доручення міського голови вкрай складно насамперед тому, що для цього немає законодавчо-нормативної бази. «З одного боку, закон про житлово-комунальне господарство підтверджує те, що виробник послуг може бути і їхнiм виконавцем. З іншого — закони, які регулюють діяльність енергокомпаній і міськводоканалів, ряд постанов КМУ забороняють виробникові послуг бути їхнім виконавцем. Окрім того, за час, що минув після прийняття Київрадою відповідної постанови, з'явилися судові ухвали, які захищають позицію енергокомпаній. Окрім того, в жодному зі статутів підприємств, які входять до ЗАТ, не сказано про те, що вони повинні виконувати роботу, покладену на ЖЕКи».

«Тому без згоди підприємств і внесення змін до їхніх статутів спроба покласти на них вольовим рішенням функції виконавця послуг навряд чи вдасться», — твердить Бондар. Він також говорить, що нарівні з відсутністю законодавчої бази, в зв'язку з чим перейти на прямі договори зі споживачами дуже непросто, існує ще цілий ряд технічних проблем. Прогноз глави «Київенергохолдингу» щодо цієї ситуації такий: якщо компаніям і міськраді не вдасться домовитися, то всі три підприємства ввійдуть у новий опалювальний сезон за старими схемами.

«Ми, звичайно, працюємо над проектом створення спеціальної виконавчої служби, в формуванні якої повинен буде взяти участь і муніципалітет. Вона займатиметься як укладанням договорів із мешканцями, так і обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж. Перегляду потребує також тарифна політика, є ряд питань щодо правового забезпечення прямих договорів, тому, гадаю, що для повної реалізації цієї ідеї знадобиться не менше аніж три з половиною роки. А якщо КМДА наполягатиме на негайному переході на пряму роботу зі споживачами, то компаніям нічого не залишиться, як знову доводити в суді неможливість цього», — підкреслив Бондар у розмові з «Днем» і додав, що досвід Заходу, а також успішні приклади деяких міст України показують, що найефективнішим розв'язанням даної проблеми може бути створення окремої компанії, яка візьме на себе прямі відносини з кінцевими споживачами послуг.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ