Приборкати колектора

Мікрофінансових організацій в останні роки в Україні помітно побільшало. «Кредит під 0% через інтернет за п’ять хвилин» — завдяки агресивній рекламі, простим і швидким умовам кредитування вони видають українцям величезну кількість мікропозик.

Однак за яскравим рекламним фасадом ховається жорстокий світ. І там оформлення кредитів за чужими документами, вимагання неіснуючих боргів, драконівські відсотки за наступними кредитами, пені, штрафи, погрози і шантаж колекторів. Ситуація ускладнилась в час пандемії. Попри рекомендації НБУ надавати клієнтам так звані «кредитні канікули» на час пандемії, не всі кредитори дослухались.

У липні Національний банк отримав 535 скарг громадян на дії колекторів. Дві головні проблеми, з якими стикаються клієнти: колектори телефонують боржнику з погрозами та вони контактують з родичами або сусідами боржника, які не мають жодного стосунку до кредиту.

Тривалий час українське законодавство не жодним чином не регулювало діяльність колекторських компаній. До вчора. 27 січня Верховна Рада приняла в першому читанні законопроєкт №4241 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості», який, зокрема, зобов’язує колекторські компанії дотримуватися вимог до етичної поведінки та правил взаємодії з боржником.

Документ підтримали 355 нардепів.

«Колекторська діяльність нерідко межує із порушеннями законодавства, включаючи кримінально карні діяння. Для спонукання боржників, що прострочили повернення боргу, до виконання обов’язку перед кредиторами колектори доволі часто вдаються до психологічного тиску на них та членів їх родин, застосовуючи при цьому жорсткі, а інколи і протиправні методи.

Це є нехтуванням людською гідністю, вторгненням в приватне життя особи та порушенням прав і свобод людини, які захищаються Конституцією та законами України», — пишуть у пояснювальній записці автори законопроєкту.

Відповідно до пояснювальної записки, законопроєктом, зокрема, надається визначення таких термінів як «врегулювання простроченої заборгованості» та «колекторська компанія».

Так, колекторською діяльністю можна буде займатися лише після внесення до Реєстру колекторських компаній Нацбанку. Регулятор перевірятиме компаній та їхніх власників.

Також буде внесено заборону погрожувати та шантажувати боржників. Забороняється вводити в оману про розмір боргу, наслідки невиконання договору, дзвонити вночі та приховувати номер. Натомість, усі дані про колекторську компанію та її представника має бути повідомлено.

Про залучення колекторської компанії банки будуть зобов’язані повідомляти позичальників, а вся інформація про «третіх сторін» має бути на сайті та в місцях надання послуг.

Про порушення можна повідомити до фінустанови та Нацбанку. Два порушення до вимог етичної поведінки призводять до дострокового розриву договору.

«Ми хочемо ввести колекторів у правове поле і зробити їх етичними, цивілізованими гравцями на фінансовому ринку. З одного боку це дозволить захистити споживачів кредитних послуг. З іншого боку — захистити іноді і колекторів, бо їхнім персональними даними також зловживають», — пояснила одна з авторів прийнятого законопроекту народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.

Вона наголошує, що наразі надходять тисячі скарг про те, що правами людей зловживають, погрожують тощо. «Тому ми хочемо повернути їх у правове русло, визначити кодекс етичної поведінки, штрафувати за зловживання та виключати з реєстру, якщо вони виходитимуть за рамки законодавства», — розповідає Ольга Василевська-Смаглюк.

За її словами, за новим документом, колектори будуть ліцензуватися і їх вноситимуть до відповідного реєстру. З нього можуть виключити ту чи ту компанію за перевищення своїх повноважень чи зловживання, або оштрафувати за дрібніші порушення.

Зараз обсяг кредитів, час, коли настають боргові зобов’язання, також те, як повертатимуть борги, вирішує фінансова установа.

Коментуючи один з пунктів документу — «етична поведінка колекторів», депутатка наголошує, що він не має права більше ніж двічі протягом доби телефонувати боржникові, а також без згоди — телефонувати його дружині чи роботодавцеві. «Таким чином, якщо до вас звертається людина, а ви є третьою особою і не є боржником, то можна поскаржитися до Нацбанку, який регулюватиме відносини колекторів фінустанов та їхніх споживачів. Тоді вони заплатять штраф за те, що вони звертаються до вас», — каже Василенко-Смаглюк.

Тим часом в НБУ нагадують, що погрози, цілодобові дзвінки боржнику та членам сім’ї, використання лайливих слів у повідомленнях, поширення образливих фотоколажів тощо — це порушення низки статей Конституції України (статті 3, 21, 22 та 32), Цивільного кодексу України (статті 3, 291, 301, 302 та 308), Кримінального кодексу України (стаття 182).

«Якщо колектор погрожує примусово стягнути борг — це обман. Лише органи державної виконавчої служби та приватні виконавці мають законодавчі підстави примусово стягувати заборгованість, дотримуючись офіційних процедур. Колекторські компанії можуть тільки інформувати боржника або поручителя про наявність боргу», — підкреслюють в НБУ.

Для того, щоб захистити себе, по-перше потрібно дізнатися назву колекторської компанії, представники якої телефонують.

«Якщо кредит ніяк вас не стосується, варто пояснити ситуацію і попросити припинити дзвінки. Якщо вам продовжують дзвонити по кредиту, який вас не стосується, зверніться з письмовою скаргою до керівництва колекторської компанії, а також в контакт-центр НБУ за телефоном 0 800 505 240. Також варто звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини або до суду. Адже саме вони контролюють дотримання законодавства «Про захист персональних даних». По-третє, якщо колектори погрожують, потрібно обов’язково звернутися до правоохоронних органів», — йдеться в повідомленні.