…Коли у теперішню глупу ніч українство не буде себе нічим заявляти ясним і голосним, то ніхто не піде за ним, коли настане ранок. А він таки настане неодмінно.
Михайло Драгоманов, український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець

Рік прем’єрства: підсумки та аванси

Відклавши звіт у парламенті, голова уряду Володимир Гройсман тренувався на журналістах?
11 квітня, 2017 - 18:53
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Останніми місяцями циркулювали чутки про відставку Володимира Гройсмана з посади глави уряду. На його місце ніби сватали нинішнього генпрокурора Юрія Луценка... Але зараз (на саму річницю прем’єрства) ситуація наче стабілізувалася (принаймні в ЗМІ про це стали менше писати). До того ж, зовсім нещодавно Україна отримала черговий транш від МВФ, що також є певним стабілізуючим фактором. Всі ці чинники, напевно, додали впевненості прем’єру, але спершу він все одно вирішив поспілкуватися з журналістами, а не прозвітувати в парламенті. 

Отже, прес-конференція мала для Гройсмана неабияке значення як своєрідна репетиція перед звітом у Верховній Раді, який, мабуть, не без його прохання парламентарі відклали аж на травень. Нещодавно  «День» писав про традиції парламентаризму у Великобританії, де нинішній прем’єр Тереза Мей кожної середи звітує перед законодавчим органом і відповідає на запитання депутатів (№ 43 за 13 березня 2017 р.). Наші ж політики, хоч і говорять постійно про демократію та цивілізований світ, але ніяк не звикнуть до дотримання правил.

Тож 11 квітня пресі було відведено роль своєрідного тренера, а також інформатора про настрої у суспільстві. Рік тому, у квітні 2016 року у статті «Уряд «Національної збірної», «День» відзначав: «Чому не постає запитання — що повинен вирішити цей уряд? Які завдання перед ним стоять? — і додавав: — У людей виникає питання: ми вийшли на Майдан, поклали там більше сотень життів і опинилися ще далі від Європи, ніж за часів Януковича, від своїх цілей». Аналогічне запитання може звучати від українців і сьогодні: ми повернулися з фронту, де втратили тисячі побратимів, за що вони віддали своє життя?

Гройсман підготувався. Тож головним його меседжем на зустрічі з пресою став стратегічний план дій до 2020 року, або п’ять реформ, які він вважає програмними і ключовими для свого уряду і про які доповідав на нещодавньому його засіданні. «Фактично, це той план, який дозволить нам дати відповідь на запитання, куди ми йдемо і що потрібно зробити для того, щоб Україна почала серйозно економічно розвиватися», — говорив Гройсман на тому засіданні.

А саму зустріч із журналістами, він розпочав із короткого відеороліка «Україна в цифрах», з якого можна було дізнатися приємні дані: економіка країни в 2016 році зросла на 2,3%, середня номінальна зарплата — на 35,4%, зібрано 66 мільйонів тонн зерна, дефіцит бюджету скорочено до 3%. Ніби підсумовуючи побачене прем’єр вказав: «Нам вдалося виконати те, що ми обіцяли». 2017 рік, пообіцяв Гройсман, буде роком зростання національної економіки і змін у кращий бік соціальних стандартів для громадян. «Ми розпочали капітальний ремонт країни», — визначив він суть планованих заходів у дорожньому господарстві та інфраструктурі взагалі, у освіті та медицині. «Усе те, що виробить українська економіка, ми реінвестуємо у життя українських громадян».

Мабуть, продовжуючи цю тезу прем’єр прогнозував: «Ми осучаснимо пенсії для 5,6 мільйона українських громадян». За його словами, приблизно 1,3 мільйона громадян отримають підвищення до 200 гривень, 1,2 мільйона (за сьогоднішніх цін) — на від 200 до 500 гривень, щомісячно, майже два мільйона — від 500 до 1000 гривень. Ще 1,1 мільйона отримають підвищення пенсій на більш ніж 1000 гривень. «Осучаснення пенсій буде повністю пов’язане з тим, які внески ми з вами платили. Це має бути абсолютно справедлива, солідарна система». При цьому він заспокоїв громадян: у пенсійній реформі, яку уряд пропонуватиме парламенту, «немає жодного параметру з підвищення пенсійного віку». «Без будь-яких додаткових кредитів чи чогось іншого отримають підвищення пенсій із 12 мільйонів (пенсіонерів) 9 мільйонів громадян».

Гройсман впевнений, що відповідні гроші будуть знайдені в економіці. Та, мабуть, він не випадково говорив також і про те, що Росія рано чи пізно виплатить Україні грошову компенсацію за окупацію територій, як свого часу це була змушена зробити Німеччина за підсумками Другої світової війни. «Це не тільки окупована частина Донбасу, а й Крим, куди росіяни увійшли, і фактично все те, що належить українським громадянам, в один момент вкрали для власних потреб. Розумію, що це не буде завтра. Але я точно знаю, що Росія сплачуватиме Україні й усім іншим країнам, яким наносить шкоду».

Єдине, чого не почули від прем’єр-міністра учасники прес-конференції, це самокритики і навіть критики на адресу його міністрів. Йшлося лише про тих (це, мабуть, опозиція), хто створює урядові усілякі штучні перепони. Перш за все, на горіхи дісталося очільнику фракції партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Говорячи про судовий процес з газової суперечки з Росією у Стокгольмському арбітражі, він зокрема сказав: «Якщо ми виграємо, буде відновлена справедливість у відношенні України. Якщо, не дай Боже, буде інше рішення суду, — це десятки мільярдів доларів, які, на мій погляд, не можуть бути надані. Адже це наслідки підписання контракту Тимошенко... Доведеться передати Тимошенко замість грошей: якщо вона підписала, хай вона і несе відповідальність, чому за це мають платити українські громадяни? Іншого варіанта немає».

Не визнав Гройсман провини влади й у зриві процесу приватизації, поклавши всю провину за це на голову Фонду держмайна Ігоря Білоуса, який напередодні пішов у відставку. «Я бачу, що ми можемо провести ефективний продаж ОПЗ (Одеського припортового заводу), і перед новим керівником Фонду, коли він з’явиться, таке питання постане», — вказав прем’єр і відзначив, що не уряд продає ОПЗ, а Фонд держмайна зобов’язаний підготувати підприємство до приватизації. «Ми затверджуємо тільки умови конкурсу», — додав Гройсман, мабуть, забувши, через що насправді двічі був зірваний цей конкурс, який міг дати держбюджету не один десяток мільйонів доларів.

«Це точно не шоу, — ділиться враженнями від прес-конференції Володимира Гройсмана аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач на своїй сторінці у ФБ, — а несмілива спроба пояснити людям чим він займається і що планує. Найважливіше — сам факт, що він щось планує, причому, у середньостроковій перспективі. Вже знаємо, що розмови про його відставку в минулому. У майбутньому ж пріоритет віддано 5 реформам: земля, продаж держпідприємств, пенсійна, освітня і медична реформи. Дві ресурсні й три соціальні. І взагалі уряд Гройсмана в сучасній історії України пізніше може бути визначено як стабілізуючий».

Наскільки стабілізуючим виявиться уряд Гройсмана, мають визначити громадяни, виходячи з свого рівня життя (створення умов для ведення бізнесу, соціальні гарантії, безпека...). Поки, судячи з настроїв і рівня довіри до нинішнього Кабміну, говорити про це зарано.    

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ