Вдосконалюватися - значить змінюватися, бути досконалим - означає змінюватися часто
Вінстон Черчилль, державний діяч Великої Британії, письменник, найбільше відомий як прем'єр-міністр цієї країни у роки Другої світової війни, лауреат Нобелівської премії з літератури 1953

Ріпаковий «джекпот» на підході

Але його знову зірвуть «картельні змови»
25 липня, 2009 - 00:00

У країні почали збирати ріпак. Сировину для біопалива вже молотять на Кримському півострові, у Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях. А от у Донецькій та Луганській ріпакові жнива ще тільки на підході. За попередніми прогнозами Міністерства аграрної політики, 2009 року планується зібрати близько трьох мільйонів тонн ріпаку з 1,2—1,3 мільйона гектарів посівних площ при середній урожайності 25 центнерів з гектару. Опитані ж «Днем» експерти говорять про набагато скромніший урожай, який зумовили квітневі заморозки. Тоді на 14% загальної посівної площі (близько 200 тисяч гектарів) загинули майже всі рапсові посіви.

На думку керівника аналітичного департаменту консалтингового агентства ААА Марії Колесник, зібрати вдасться максимум 1 мільйон 600—800 тисяч тонн ріпаку. За підрахунками ж керівника групи експертів асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимира Лапи, розраховувати можна на два мільйони тонн ріпаку за урожайності 10—13 центнерів з гектару. Але головне, говорять експерти, не в цифрах. Важливіше, чи зуміють українські фермери правильно розпорядитися врожаєм.

В Україні про переваги цієї рослини знають багато, але на практиці їх майже не використовують. Певний час з насіння ріпаку виготовляли олію, яка у магазині коштувала на гривню дешевше від соняшникової. Але надмірний інтерес іноземних покупців призвів до різкого здорожчання українського рапсового зерна та зменшення рентабельності продуктів вітчизняного виробництва з цієї культури. Не будуються в Україні й заводи, які б виробляли біопаливо на основі ріпаку. Якби в країні була певна державна програма з підтримки виробництва біопалива (як це існує в багатьох інших країнах світу. — Авт.), то й бізнес активніше працював би на своїй сировині, вважає Колесник. Оскільки немає програми — немає державних дотацій та бажаючих самотужки братися за цю непросту справу.

Тому й виходить, що український ріпак постійно мігрує до завбачливих європейців. Останні, між іншим, навчилися виготовляти з нього не тільки олію та бензин, а й смачний майонез. Здавалося б, чого боятися, адже селяни заробляють від експорту. Але чому ніхто не говорить, що держава програє?! І програє не просто сировину, а частку своєї енергетичної незалежності — здатність виробляти екологічно чистий та дешевший бензин. Програє свій шанс, найпевніше, і цього року. Бо, за оцінками Лапи, європейськими споживачами вже законтрактовано 30% цьогорічного ріпакового врожаю. І саме вони зірвуть ріпаковий джекпот.

Як пояснила «Дню» М. Колесник, основна частина рапсового зерна скуповується у серпні та на початку осені. «В Україні ріпак сьогодні закуповують за ціною, яка коливається у межах 2750—2900 гривень за тонну (залежно від того, технічний чи продовольчий ріпак) на умовах його доставки у порт на портовий елеватор. У господарств купують за 2600 грн. за тонну: ціна різнитиметься залежно від ступеня розвитку логістики в конкретному регіоні... У ЄС він коштує приблизно $410 за тонну», — пояснює вона. Після завершення жнив, ближче до зими, вартість може зрости ще на 200—300 гривень за тонну. Цьому сприяє певний дефіцит ріпаку в світі. Так, за даними «АПК-Інфрорм», у звіті агентства Informa Economics прогноз світового виробництва ріпаку на 2009/10 маркетинговий рік (МР) знижено до 54,7 мільйона тонн проти 56,3 мільйона тонн, зібраних у 2008/09 МР.

Більше, ніж зараз, навряд чи платитимуть, натомість говорить Лапа. Чому? Ціна на нафту (головного конкурента альтернативного палива) дуже знизилася, а в Україні фактично відсутня промислова переробка рапсу.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments