Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
Феофан Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець

Ріпаковий «джекпот» на підході

Але його знову зірвуть «картельні змови»
25 липня, 2009 - 00:00

У країні почали збирати ріпак. Сировину для біопалива вже молотять на Кримському півострові, у Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях. А от у Донецькій та Луганській ріпакові жнива ще тільки на підході. За попередніми прогнозами Міністерства аграрної політики, 2009 року планується зібрати близько трьох мільйонів тонн ріпаку з 1,2—1,3 мільйона гектарів посівних площ при середній урожайності 25 центнерів з гектару. Опитані ж «Днем» експерти говорять про набагато скромніший урожай, який зумовили квітневі заморозки. Тоді на 14% загальної посівної площі (близько 200 тисяч гектарів) загинули майже всі рапсові посіви.

На думку керівника аналітичного департаменту консалтингового агентства ААА Марії Колесник, зібрати вдасться максимум 1 мільйон 600—800 тисяч тонн ріпаку. За підрахунками ж керівника групи експертів асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимира Лапи, розраховувати можна на два мільйони тонн ріпаку за урожайності 10—13 центнерів з гектару. Але головне, говорять експерти, не в цифрах. Важливіше, чи зуміють українські фермери правильно розпорядитися врожаєм.

В Україні про переваги цієї рослини знають багато, але на практиці їх майже не використовують. Певний час з насіння ріпаку виготовляли олію, яка у магазині коштувала на гривню дешевше від соняшникової. Але надмірний інтерес іноземних покупців призвів до різкого здорожчання українського рапсового зерна та зменшення рентабельності продуктів вітчизняного виробництва з цієї культури. Не будуються в Україні й заводи, які б виробляли біопаливо на основі ріпаку. Якби в країні була певна державна програма з підтримки виробництва біопалива (як це існує в багатьох інших країнах світу. — Авт.), то й бізнес активніше працював би на своїй сировині, вважає Колесник. Оскільки немає програми — немає державних дотацій та бажаючих самотужки братися за цю непросту справу.

Тому й виходить, що український ріпак постійно мігрує до завбачливих європейців. Останні, між іншим, навчилися виготовляти з нього не тільки олію та бензин, а й смачний майонез. Здавалося б, чого боятися, адже селяни заробляють від експорту. Але чому ніхто не говорить, що держава програє?! І програє не просто сировину, а частку своєї енергетичної незалежності — здатність виробляти екологічно чистий та дешевший бензин. Програє свій шанс, найпевніше, і цього року. Бо, за оцінками Лапи, європейськими споживачами вже законтрактовано 30% цьогорічного ріпакового врожаю. І саме вони зірвуть ріпаковий джекпот.

Як пояснила «Дню» М. Колесник, основна частина рапсового зерна скуповується у серпні та на початку осені. «В Україні ріпак сьогодні закуповують за ціною, яка коливається у межах 2750—2900 гривень за тонну (залежно від того, технічний чи продовольчий ріпак) на умовах його доставки у порт на портовий елеватор. У господарств купують за 2600 грн. за тонну: ціна різнитиметься залежно від ступеня розвитку логістики в конкретному регіоні... У ЄС він коштує приблизно $410 за тонну», — пояснює вона. Після завершення жнив, ближче до зими, вартість може зрости ще на 200—300 гривень за тонну. Цьому сприяє певний дефіцит ріпаку в світі. Так, за даними «АПК-Інфрорм», у звіті агентства Informa Economics прогноз світового виробництва ріпаку на 2009/10 маркетинговий рік (МР) знижено до 54,7 мільйона тонн проти 56,3 мільйона тонн, зібраних у 2008/09 МР.

Більше, ніж зараз, навряд чи платитимуть, натомість говорить Лапа. Чому? Ціна на нафту (головного конкурента альтернативного палива) дуже знизилася, а в Україні фактично відсутня промислова переробка рапсу.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ