Найбільша і найважливіша частина виховання кожного — це те, що ми даємо собі самі.
Едвард Ґіббон, британський історик, член Парламенту Великої Британії

Селу готують колапс?

Експерти: Якщо уряд відмовиться від діючої системи оподаткування галузі, то першими «ляжуть» молочне та м’ясне тваринництво
9 квітня, 2013 - 12:26
ЗА ОЦІНКАМИ ЕКСПЕРТІВ, ЯКЩО ЗДІЙСНЯТЬСЯ НАЙГІРШІ СПОДІВАННЯ АГРАРІЇВ, ТО ПОНАД 50% СІЛЬСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ МОЖУТЬ СТАТИ ЗБИТКОВИМИ... / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Сільгоспвиробникам готують зміну податкових правил гри. Схоже, від розмов про необхідність таких змін податківці вирішили перейти до дій. Від ідеї повного скасування єдиного фіксованого податку, буцімто, відмовилися. Тепер його хочуть зробити диференційованим, залежно від видів діяльності, як-от для рослинництва, птахівництва, тваринництва. Податкових новацій суспільство ще не бачило, бо їх офіційно не презентували. Втім, деякі деталі все ж з’явилися у пресі.

Зокрема, для аграріїв, які спеціалізуються на птахівництві та тваринництві, за базу оподаткування, нібито, хочуть брати суму доходу від сільськогосподарської діяльності. Головний аргумент — тваринницькі й птахівницькі господарства займають незначні площі сільгоспугідь (які, власне, й виступають об’єктом оподаткування єдиного фіксованого податку), тому платять мізерні суми податку порівняно з сумами валового доходу підприємств. Крім цього, податківці хочуть ввести залежність бази цього податку від коефіцієнта індексації, який визначається відповідно до порядку, встановленого розділом ХIII «Плата за землю» Податкового кодексу. Іншими словами, мова йде про залежність від споживчої інфляції.

Логіка в діях податківців очевидна: оскільки площі обробітку земель у тваринників менші, ніж у рослинників, то й податкове навантаження у структурі реалізації мінімальне. З формальної точки зору, нібито все правильно. Але є й інша сторона, про яку воліють мовчати. Коли запроваджувався єдиний фіксований податок, то одним з аргументів «за» була необхідність зрівняти результати господарювання у рослинництві та тваринництві. Адже за останні 10—15 років тваринництво значно відставало. Якщо держава відмовиться від нинішнього підходу оподаткування сільгоспвиробників, попереджають учасники ринку та аналітики, це обернеться для окремих галузей АПК колапсом.

На думку генерального директора Бахмутського аграрного союзу Юрія Акневського, нормативно-правову базу не можна дуже часто міняти, бо це запорука успішного планування і стратегії розвитку бізнесу. Останні ж п’ять — сім років такої стабільності український бізнес не має. Тепер дійшла черга до АПК у вигляді реформування єдиного фіксованого податку. «Даний податок — основний, бо він визначає для сільгоспвиробника, чи є податок на прибуток, чи ні. Це — базовий принцип ведення бізнесу, і він не може змінюватися дуже часто», — пояснює аграрій. Через постійну зміну законодавства інвестиційна привабливість галузі вже й так дорівнює нулю, продовжує Акневський. «Як порахувати бізнес-план і залучити інвестора, якщо не зрозуміло, яким буде це законодавство завтра?» — резюмує він у розмові з «Днем». Втім, на думку бізнесмена, зміна нинішнього порядку оподаткування не тільки цим страшна для агросектору. «При відміні, чи зміні цього податку основна маса сільгоспвиробників знаходитиметься в системі стагнації та матиме системно збитковий бізнес», — прогнозує він.

У першу чергу постраждають тваринницькі підприємства. «Молочне тваринництво і так в мінусі. Виробництво телятини систематично збиткове, а буде ще нижче. Якщо темпи падіння вирощування великої рогатої худоби становили 5% на рік, то вони можуть збільшитися в 1,5—2 рази», — додає Акневський. Тобто на молоці та телятині можна ставити хрест, у разі скасування діючої системи оподаткування, говорить він.

Якщо парламент внесе необхідні зміни до Податкового кодексу і податкові пільги для сільгоспвиробників скасують, то зупинитися ризикують 20 — 30% малих і середніх птахофабрик, прогнозує ще один можливий негативний наслідок зміни податкових правил голова «Союзу птахівників України» Олександр Бакуменко. «Можуть бути проблеми й у великих птахофабрик», — говорить він. За його словами, в основі прибутку таких підприємств сьогодні лежить саме частка преференцій із ПДВ і сільгоспподатку. «Як у яйцевому птахівництві, так і у бройлерному складова собівартості постійно зростає. А це ціна на фураж, на газ, логістику. А ціна на внутрішньому ринку на продукцію не росте», — пояснює він. Бакуменко сподівається, що депутати прорахують можливі втрати для сектору і зрозуміють, що скасування пільгового оподаткування для аграріїв може обернутися колапсом для українського села.

А воно вже й так дає серйозні сигнали для роздумів, додає генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Володимир Лапа. «За підсумками 2012 року, в сільськогосподарському виробництві близько 25% господарств виявилися збитковими, переважно в напрямку тваринництва. Якщо зміниться система оподаткування, то галузі перейдуть в режим системної збитковості й замість приросту виробництва отримають зменшення та деградацію», — прогнозує він. На уточнююче запитання «Дня», скільки можуть становити потенційні втрати, він відповів, що остаточний прогноз буде зрозумілий після оприлюднення нових фіскальних планів в АПК. Якщо справдяться найгірші очікування аграріїв, то понад 50% господарств можуть стати збитковими, прогнозує Лапа!

Утім, фіскали вважають, що оновлення правил додасть прозорості й фінансової стабільності сектору.

Аграрії ж називають абсурдними натяки на свою адресу про зловживання з податковими пільгами. На думку опитаних «Днем» експертів, на початку запровадження фіксованого податку в нього входило багато податків та зборів. Однак, розповідає голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков, за останні роки з структури пільгового податку «випало» багато складових і залишився тільки податок на прибуток та на землю і ще кілька зборів (зокрема, екологічний і транспортний).

Крім того, сектор зазнав посилення податкового тиску. Наприклад, аграрії почали платити єдиний соцвнесок. Відчутним фінансовим тягарем для них стало й експортне мито (діяло півроку), а зараз вони зіткнулися з невідшкодуванням ПДВ під час експорту зерна та технічних культур. «Якщо скласти все це до купи, то очевидно, що відбувся поступовий перехід до сплати податків не у прямій, а в опосередкованій формі», — говорить Лапа.

Учасники ринку й аналітики кажуть: держава має не забирати, а запозичувати світовий досвід розвиту сектору. В Канаді, розповідає Акневський, державна підтримка виробника становить 14,2% від обсягу валової продукції сільського господарства, в ЄС — 17,54%, у Росії — 21%, в Україні — 5,5%. При цьому в ЄС щорічний бюджет на підтримку сільгоспвиробників становить понад 40          мільярдів євро, і паралельно діє підтримка на 1 га (в Західній Європі — від 250 до 450 євро на 1 га), незалежно від виду діяльності. Субсидується й експорт. «Зараз ситуація (з підтримкою АПК. — Авт.) має виглядати на 180 градусів іншою. Якщо хочемо, щоб український агросектор був конкурентоспроможний та інвестиційно привабливий, то треба не забирати преференції, а навпаки, допомагати», — підсумовує він.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: