«Шагренева» посівна

За два з половиною тижні, 26 лютого, у Києві збереться IV Всеукраїнський аграрний форум. Здавалося б, саме час для переможних реляцій і фанфар. 22 мільйони тонн зерна поставив минулого року аграрний сектор на експорт, відтіснивши на другий план металургію і хімію — колишніх лідерів зі забезпечення країни валютою. Сьогодні вже загальновизнано, що сільське господарство, незалежно від того, добре це чи погано, стало локомотивом української економіки. Проте аграрії зазначають, що для них настали дуже важкі часи.

Перший заступник міністра аграрної політики України Ярослав Краснопольський нещодавно повідомив, що через девальвацію національної валюти в травні може вирости вартість продовольчої пшениці, а це призведе до зростання ціни на хліб до 10 гривень за кілограм. Чиновник не виключає, що таке зростання цін на один із основних продуктів харчування може спричинити негативні соціальні наслідки.

Тривожні прогнози дають і керівники громадських організацій аграрного сектора, експерти. Використовуючи шахову термінологію, вони передбачають, що цього року галузь може опинитися в ситуації між патом і матом. Президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс ЛІССІТСА відзначає повну неготовність сільського господарства до проведення весняних польових робіт. Подорожчання всіх необхідних селянам ресурсів і, особливо, мінеральних добрив і насіння, плюс девальвація гривні роблять неможливим заплановані об’єми робіт. Ситуацію посилює проблема з фінансуванням (банки, за його словами, відмовляються кредитувати аграріїв).

ОСТАННІЙ ЦВЯХ?

Народний депутат і президент Української аграрної конфедерації Леонід КОЗАЧЕНКО додає до цього наслідки війни, в результаті якої 12 % сільгоспземель перебувають у невизначеному стані. І це позначається на приході інвестицій, які завжди виручали в складних умовах українських селян. Крім того, Росія ввела мита на експорт добрив. Їх можна було б купити в інших країнах, але Міністерство екології не видає ліцензій на ввезення. Причому лише тому, що ще не призначений заступник міністра, що має право відповідного підпису. Потрібні країні добрива в результаті цього стоять, зазначає Козаченко, сьогодні на кордоні. Боротьба довкола цієї проблеми, що виникла на рівному місці, йде, за його словами, вже більше місяця.

Подорожчання ресурсів, необхідних для весняних польових робіт, складе, на думку голови Аграрного союзу України Геннадія НОВІКОВА, 45—50 % проти минулого року. Він зазначає, що такої рентабельності у сільгоспвиробників і близько не було. Тому і брак засобів для відповідних закупівель дуже великий. Грошей, за його словами, не вистачає навіть на просте відтворення. А про розширене і говорити нічого. Новіков нагадує про можливу відміну відшкодування ДВ для аграріїв і називає такий захід «останнім цвяхом (у кришку труни) АПК». Він говорить про те, що таким чином конкуренти знищують український агроринок, а для своїх виробників дотацій не знімають. Новіков упевнений, що аграрії боротимуться за виконання коаліційної угоди і проти таких заходів всіма доступними методами.

КОРУПЦІЙНИЙ РЕФЛЕКС

Віце-президент Союзу фермерів і приватних землевласників України Микола СТРИЖАК констатує, що на українське село, аграріїв і фермерів страшним вантажем лягає корупція, а також некомпетентність людей, від дій яких залежить дуже багато. Він особливо виділяє те, що до цього часу не визначені стратегічні напрями розвитку сільського господарства. А в парламенті сьогодні, на його думку, разом із людьми, що піклуються про розвиток агросектора, є й ті, хто прагне більше від нього увірвати. Їх більше, і вони, за його словами, «керуються переважно хапальним рефлексом», хоча і вдають, що стараються для наповнення бюджету.

Водночас народні депутати, що представляють в парламенті українське село, намагаються відстояти його інтереси. Заступник голови парламентського комітету з аграрних і земельних питань Олександр БАКУМЕНКО зазначає, що в коаліційній угоді прописані всі питання, пов’язані з діяльністю АПК і життям сільських територій. «Вийшла дуже непогана програма, — полемізує колишній птахівник зі Стрижаком, — і зараз ми готуємо відповідні законопроекти і намагаємося імплементувати її». Комітет вже розглянув 26 законопроектів із тих п’ятдесяти, що надійшли. Заступник голови комітету прогнозує, що «основні будуть розглянуті у Верховній Раді упродовж найближчих трьох-чотирьох тижнів». Наступного тижня, за його словами, парламент ухвалить законопроект 1580, присвячений дерегуляції орендних стосунків.

ТЕРИТОРІЮ, ЯК У БОЛГАРІЇ, — СІЛЬРАДАМ

Далі на розгляд парламенту буде винесений законопроект 1159. Він передбачає передачу всієї державної землі (близько 10 млн гектарів) від Держкомзему, який нею розпоряджається сьогодні, і це, за словами Бакуменка, повністю корупційна схема, на рівень сільських рад. Це повністю відповідає коаліційній угоді, стверджує народний депутат, а також реформі місцевої самоврядування і дозволяє дати цю землю у власність сільрадам (він упевнений, що це дуже важливо). Вони вже передаватимуть її в оренду підприємствам.

Як мінімум 1,5—2 млрд гривень прийдуть до бюджетів сільських рад, упевнений Бакуменко, приберемо корупційну схему приблизно на 300 млн доларів на рік. Це буде реальний крок для того, щоб допомогти територіям не лише володіти власністю, але і використовувати всі відповідні податки на соціальні пакети, переконаний народний депутат. Але при цьому також повідомляє, що довкола цього законопроекту йде дуже жорстке протистояння. «Уряд, — говорить він, — починає знову працювати проти сільгоспвиробника». «Хочуть відмінити спецрежим (щодо ПДВ), який ми проголосували в Податковому кодексі і який повинен працювати до 1 січня 2018 року».

Бакуменко не розуміє політики уряду, «яка не спрямована на стимулювання вітчизняного бізнесу і, зокрема, АПК. Ми сьогодні думаємо, як утримати корабель (країну. — Авт.) від дефолту, але не розуміємо, як виходитимемо зі становища, коли наберемо грошей. А як їх віддаватимемо? За рахунок чого? Про це не думає команда, в якій маса непрофесіоналів, людей, які не розуміють, як працює і рухається реальний сектор економіки, які у нього є проблеми». «Дуже важливо, — продовжує заступник голови комітету, — аби ті люди в уряді, які визначають політику країни, почали розуміти, що без стимулювання свого виробника і в АПК, і в промисловості в України немає майбутнього».

Значення закону, що робить 10 тисяч сільрад власниками земель, підкреслює і головний аналітик Української аграрної асоціації Мар’ян ЗАБЛОЦЬКИЙ. Він зазначає, що така ж площа (10 млн гектарів) у далеко не найменшої європейської країни Болгарії. Таке рішення ліквідовує корупційну вертикаль, бо подібна схема не може будуватися на основі сільрад. І Земельне агентство цьому всіляко чинить опір, навіть попри те, що його керівників люстровано, зазначає експерт. На його думку, це робить ризики відновлення корупційної вертикалі досить високими. Заблоцький виступає проти повної відміни режиму ПДВ, що діє, для аграріїв і наполягає на тому, що було б справедливо, аби ПДВ на 100 % відшкодовувався безпосередньому сільгоспвиробникові та на 50 % — першому покупцеві зерна. Обоє отримають у середньому по 20 доларів з тонни і зможуть спокійно експортувати.

«ЛІКИ» ВІД УСИХАННЯ ПЛОЩ

Козаченко вже не вважає банківський сектор надійним джерелом фінансування агросектора. Він говорить, що дефіцит оборотних коштів в АПК, всупереч необґрунтованому оптимізму профільного міністерства, буде удвічі вищий, ніж був у попередні роки. Він зазначає, що зараз уряд «міг би ініціювати спеціальну емісію Нацбанку, яка хоча б частково покрила цю потребу» (60 мільярдів гривень). За його словами, «таке фінансування не може стимулювати інфляцію, бо прив’язане не до витрат на зарплату, а на виробництво, яке в принципі зв’язує ці засоби, а потім повертає їх назад після завершення циклу». «Саме зараз, в середині лютого, ці кошти потрібно було б вже отримати, а ми ще не знаємо, чи буде ця задумка реалізована», — констатує народний депутат.

Але якщо всі ресурси для весняних польових робіт, включаючи і фінансові, сьогодні і дорожчі, і в дефіциті, то чи збережуться торішні розміри посівних площ? Ліссітса упевнений, що вони будуть помітно скорочені, тим більше що сівба в Донецькій і Луганській областях майже не можлива. До того ж сільгоспвиробники платять ще і збільшений у 20 разів фіксований податок незалежно від того, обробляють вони землю чи ні. Він розповідає про ініціативу ухвалити для цих областей спеціальний закон...

Ліссітса також дає прогноз скорочення площ під певними культурами. Під кукурудзою вони зменшаться, говорить він, оскільки виросла собівартість виробництва цієї культури і впали закупівельні ціни. «Тих п’ять мільйонів гектарів, які були раніше, вже не буде, — прогнозує експерт. — Точно скоротяться площі під цукровим буряком, бо сьогодні він абсолютно нерентабельний. Виростуть площі під соняшником, що є сьогодні найпривабливішою культурою, оскільки у нього низька собівартість і більш-менш плановані закупівельні ціни в гривнях. Зменшиться площа під такими ярими зерновими, як ячмінь, і, швидше за все, перейде під соняшник».

ЧИ НАЛЯКАЄШ БАНКІРА ТАКИМ УЛЬТИМАТУМОМ?

При цьому Ліссітса зазначає, що скорочення площ буде не таким хворобливим для майбутнього урожаю, як падіння вкладень у добрива, оскільки урожай залежить саме від того, скільки їх буде внесено в ґрунт навесні. З опитаних підприємств, продовжує експерт, хімікатами забезпечені лише 5—7 %, тобто практично їх у селян зараз просто немає. І це — основна проблема.

Заклопотані ситуацією і в Мінагрополітики. Там вважають, що весняна посівна цього року подорожчає в півтора разу — до 60 млрд гривень, що в 1,5 разу більше, ніж роком раніше. Про це говорить міністр Олексій ПАВЛЕНКО. Проте він упевнений, що матеріально-технічні ресурси, необхідні для проведення посівної, на українському ринку є в достатній кількості, але сільгоспвиробники відчувають брак коштів для їх купівлі. «Заводи переповнені добривами, — переконує чиновник. — Питання в тому, що потрібно купувати, а грошей немає. Насіння є, але його потрібно купувати. Питання засобів захисту рослин не стоїть... але немає грошей», — запевняє Павленко. За його словами, повідомляє УНІАН, найближчими тижнями банкірам треба визначитися з умовами кредитування агросектора, інакше в країні виникнуть складнощі з проведенням весняної посівної.