Шахта будує шахту
Наука виживання на окремо взятому вугільному підприємстві
Алла АНТИПОВА, "День"
Згідно з програмою реструктуризації вугільної промисловості в Луганській області за період з 1996 до 1999 року мусить бути закрито 30 шахт, звільнено - 29 тисяч 532 людини. Шахта "Білоріченська" в це число не входить.
Для шахти "Білоріченська" 1997 рік виявився багатим на події: дострокове виконання річного плану вуглевидобування, сорокаріччя від дня заснування і, головне, пробні тонни вугілля майбутньої шахти. І нарівні з цим - чотиримісячна заборгованість у зарплатні.
І все ж, на відміну від інших шахт, майбутнє у "Білоріченської", яка входить до складу ДХК "Луганськвугілля", оптимістичне. І пов'язане воно насамперед з будівництвом нової шахти на своїй території. Воно було задумане ще десять років тому, але потім роботи було припинено через відсутність державного фінансування. З цієї причини було розірвано всі договори із суміжниками, і промисловий майданчик спорожнів.
Недаремно говориться, що долі шахт схожі на долі людей. Долю "Білоріченської" багато в чому визначив 32-річний директор Олег Кожушок. З його ініціативи і при підтримці гендиректора об'єднання "Луганськвугілля" Віктора Полтавця було вирішено закінчити будівництво своїми силами. Рішення, треба визнати, за теперішніх часів більш ніж сміливе, якщо врахувати, що шахту морозить від тотальних неплатежів. Нове виробництво вирішили будувати так званим госпспособом. Закономірне запитання: за рахунок чого? За рахунок тих реальних коштів, які можна заробити шляхом нарощування вуглевидобування. Багато що пояснює і той факт, що протягом 1997 року, позначеного масовими шахтарськими виступами, "Білоріченська" жодного дня не страйкувала.
На будівництво шахти і її пуск необхідно сьогодні 20 млн. грн. Уряд зміг виділити 1997 року тільки 500 тис. грн. Однак і це не привело до припинення робіт. Вони, правда, велися не так швидко, як планувалося, однак вдалося змонтувати конвеєрну лінію, налагодити транспорт всім технологічним ланцюжком, розкрити пласт і почати нарізку нової лави. Вона й дала перше вугілля майбутнього паливного потоку. За оцінками фахівців, запаси вугілля - 18 млн. тонн, що продовжує життя підприємства ще на сорок років. Паралельно йде розвиток інфраструктури, створення нових робочих місць: їх буде створено ще 66.
Згідно з планом нова шахта повинна стати до ладу в четвертому кварталі 1998 року. Не розраховуючи на фінансування держави, О. Кожушок не припиняє пошуки інвестора. Бізнес-планами підприємства вже зацікавилися за рубежем: у Німеччині, Словаччині, Росії і навіть у США. Але поки найреальніша співпраця намітилася з сусідами: спільно з Донецькою спілкою промисловців зараз проробляється проект вкладення коштів у завершення будівництва шахти. Пласт завтовшки 170 см з прекрасними геологічними даними - це унікальна потужність для умов Донбасу. І ця особливість шахти "Білоріченська" найбільшою мірою приваблює донецьких інвесторів. 20 млн. грн. кредиту підприємство зможе повернути найближчими роками, як тільки вугілля піде на-гора. Виробнича потужність шахти, за підрахунками фахівців, становитиме 500 тис. тонн вугілля на рік. Можна з упевненістю говорити, що у шахти є майбутнє.
Луганськ
