Що відбувається з бюджетом громад?

«Ми зрушили (у справі децентралізації. — Авт.) з мертвої точки і дали поштовх змінам в інших сферах», — завірила минулого тижня, виступаючи на розширеному засіданні Кабміну, міністр фінансів України Наталя Яресько.

ЕЙФОРІЯ НЕ НА ЧАСІ

«Ці кроки додають стимулу місцевим бюджетам активніше наповнювати свої кошториси, переходити на самозабезпечення й економніше планувати свої витрати, — продовжувала вона, — Вперше за роки незалежності ми наблизилися до реалізації реальних кроків щодо перерозподілу повноважень на користь районів і місцевої влади. Ми вийшли на абсолютно європейську форму місцевого самоврядування в частині фіскальної децентралізації».

Місяць тому Яресько переконувала Верховну Раду в тому, що «нові податки додадуть загальному фонду місцевих бюджетів додаткового ресурсу в 25 мільярдів гривень. В цілому, враховуючи сальдо міжбюджетних трансфертів, передбачається 45 мільярдів гривень додаткового ресурсу місцевих бюджетів цього року». Міністр також зазначила, що додатковими джерелами доходів місцевих бюджетів є податок на нерухомість, яким віднині обкладається і комерційне (нежитлове) майно, податок на автомобілі з великим об’ємом двигуна, 80 % екологічного податку (замість 35 %) і 25 % плат за надра.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК СПОСІБ ВІДІРВАТИСЯ ВІД РОСІЇ

На жаль, на нараді мерів міст районного значення минулої п’ятниці подібної ейфорії не було. Відкриваючи дискусію, екс-секретар Київради і колишній заступник голови апарату Верховної Ради, а нині один із керівників Асоціації міст України Володимир Яловий пояснив міським головам, що «податкові надходження державного бюджету України не покривають і половини мінімальних бюджетних витрат». «Маючи бюджет в 550 мільярдів гривень, Україна повинна позичити 300 мільярдів, — продовжував Яловий, — міжнародні донори згодні дати гроші, але ставлять умовою проведення реформ».

«Вони неминучі, — переконаний найдосвідченіший чиновник і політик, — якщо ми хочемо зберегти державу». Він називає «національним інтересом» прагнення України відірватися від Росії, яка хоче втягнути нашу країну в свою «нову імперію», і наполягає на тому, що їй можна протистояти лише шляхом проведення децентралізації і зміни системи влади. При цьому Яловий посилається на Наполеона, який не став приєднувати до своєї імперії Швейцарію лише через те, що вона була настільки децентралізованою, що «її не можна було поставити в одне стійло» з іншими завойованими ним країнами.

ГРОМАДИ, ОБ’ЄДНУЙТЕСЯ!

Розповідаючи мерам про переваги децентралізації, Яловий підкреслив, що в результаті децентралізації і об’єднання громад буде отриманий додатковий ресурс, як податковий, так і (і це, на його думку, головне) земляний, який зможе реально змінити картину бюджетів малих міст. «У нас будуть ресурси — покращає наша здатність надавати якісніші послуги, утримувати дороги, ремонтувати школи і дитячі садки, мати там тепло, — говорить екс-чиновник і робить висновок: — Тому потрібна реформа, і її треба провести, як визначив Президент України, до жовтня цього року. Цим ми зробимо найбільший вклад у збереження цілісності країни і подальший європейський розвиток держави».

За даними Ялового, уряд України має намір прискорити хід реформ і відповідні заходи вже підготовлені. Що стосується бюджетів малих міст на 2015 рік, то він називає їхню підготовку в уряді «дискредитацією», якої не повинно було бути. «В окремих областях вчинили з вами дуже непорядно», — говорить він, але одразу ж зазначає, що це, мовляв, окрема тема, про яку напередодні йшлося на зборах у мера Українки Павла Козирєва, де був присутній приблизно кожен другий учасник описуваної наради. Тут же створюється робоча група, якій належить знайти винного в тому, що в держбюджеті забули про проблеми малих міст.

ЩО ПОВИНЕН РОБИТИ ХОРОШИЙ УПРАВЛІНЕЦЬ

Народний депутат, голова парламентської фракції «Об’єднання «Самопоміч» і заступник керівника міжфракційного об’єднання «За розвиток місцевого самоврядування» Олег Березюк переконаний, що реформа децентралізації управління в Україні буде реалізована. Він погоджується з тим, що відповідне законодавство не досконале, бо в українському парламенті «відбуваються якісь дивні речі: документи не готуються, втрачаються, після другого читання ви можете знайти в законах те, чого там не було під час цього читання           — це звичка відповідати корпоративним інтересам. Це ж саме сталося і з Бюджетним кодексом, з бюджетом, і це дуже сумно, але це факт».

Проте народний депутат упевнений, що це не зможе вплинути на реформу самоврядування, оскільки її успіх насправді залежить виключно від голів міських і селищних рад. «Яким би хорошим не був закон, —стверджує Березюк, — але, якщо він потрапляє до рук управлінця, який не хоче або не може його виконувати, тоді починається істерика, виникають усілякі питання. А що робить хороший управлінець? Якщо він бачить проблему в законі, він негайно звертається до людей, які можуть цю проблему розв’язати, зібратися разом і подумати, як вийти зі скрутного становища». Народний депутат запевняє, що ніхто спеціально не сидів і не думав над тим, аби додати проблем малим містам. «Який сенс проводити реформу, якщо хтось буде нею незадоволений?» — запитує він.

НЕ ВСТУПАЄШ — НЕ ВИМАГАЙ ПІЛЬГ

Березюк характеризує підготовлений у Раді проект закону про об’єднання громад як непростий і неідеальний. «Але яким він буде ухвалений, — упевнений народний депутат, — залежить виключно від нас і від того, як усі ми працюватимемо над добровільним об’єднанням громад». Він закликає мерів подумати над тим, як краще реалізувати цей закон, виходячи з ситуації на місцях і побажань людей. «Не хочеш — не вступай, — пояснює він принцип добровільності, — але й не вимагай пільг, які отримають ті, хто ухвалив рішення бути разом». На думку Березюка, вже наступного року чверть общин стануть об’єднаними і в результаті успішними. У них з’являться ресурси, кваліфіковані фахівці.

«Звідки?» — запитують із зали. «Якщо ви цього ще не знаєте, значить, не вникнули в систему координат, яка вибудовується, — відповідає народний депутат. — Не чекайте, що до вас прийдуть і скажуть, з ким вам треба об’єднуватися. Саме у ваших руках сьогодні доля ваших громад». Березюк розповідає про те, як ухвалювався закон про право громадян на справедливий суд. Але з місця його переривають зауваженням про те, що в цьому законі є ризик щодо реалізації права на землю.

ЗЕМЛЯ НЕ ДЛЯ РОЗБРАТУ

«Я сказав, що цей основоположний закон 1159 дуже потрібен місцевому самоврядуванню, бо земля в Україні завжди була предметом розбрату і багатства. І я впевнений, що цей закон повинен почати діяти паралельно з усіма законами про реформу місцевого самоврядування», — наполягає Березюк й у відповідь чує шквал обурення від мерів, невдоволених тим, що землі ж бо у них майже не залишилося. «Ви добре знаєте, хто її взяв, — парирує він, — і повернути її зараз вже не вдасться. Але якщо ви ухвалюватимете ефективні рішення, земля нормально використовуватиметься і не стане предметом розбрату і кісткою, за яку ви битиметеся».

Але це питання дуже хвилює мерів: «Якщо сьогодні ділять землю за нашою спиною, без нашої згоди державні адміністрації. І коли ми запитуємо, а чому на документі немає мого підпису, вони відповідають: а його й не потрібно... Але ж ми відповідаємо за кожну п’ядь землі, і з нас за неї запитують».

БЮДЖЕТ ТРЕБА НАПОВНЮВАТИ

Віце-прем’єр і міністр регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства Геннадій Зубко спробував заспокоїти мерів. За його словами, децентралізація — це лише інструмент для того, щоб забезпечити розвиток регіонам. «Цей шлях ми, на відміну від європейських країн, повинні пройти лише за рік», — транслює він головам вказівку Президента країни. «Це дуже складно і важко зробити, — зазначає віце-прем’єр, — але іншого виходу у нас немає. Та й реформи ми починаємо трохи не з того. Слід було б займатися змінами в Конституцію, а ми ввели зміни до Бюджетного і Податкового кодексів. І формування місцевих бюджетів показало, що свідомість районних рад не завжди відповідає проблемам, з якими зустрічаються сільські ради. Ми проводимо аналіз рішень, ухвалених на рівні райрад, і бачимо, що майже всі вони завантажилися (ресурсами), як кажуть, під зав’язку, а про сільські ради просто забули. А фінансові можливості — це те, що сьогодні потрібно кожному керівникові».

За словами Зубка, зміни до бюджету будуть готові до 15 лютого. «Наскільки цей бюджет відповідатиме очікуванням місцевого самоврядування? — запитує він і відповідає: — Скажу відверто: на сьогодні це військовий бюджет, і 95 мільярдів, запланованих на національну безпеку, дуже важливі. Але, з іншого боку, ми розуміємо: аби їх узяти з бюджету, цей бюджет потрібно наповнювати».