Усвідомлення народом свого буття є, можливо, найбільшою силою, що рухає життя
Володимир Вернадський, філософ, природознавець, один із засновників Української Академії наук

Шумовий ефект

Що загрожує стабільності як у курсовій, так і в ціновій політиці
21 червня, 2008 - 00:00

Не лише гроші, а й банки, які їх зберігають і пестять, люблять тишу й негативно реагують на будь-яку суєту навколо них. На жаль, нині в цих дратівливих чинниках немає браку. Чи можна звинувачувати в цьому голову Нацбанку Володимира Стельмаха, якого журналісти раніше прозвали «містер 5,05», хоча варто б назвати «містер стабільність» або «містер тиша», і який нещодавно сам цю тишу порушив, відмовившись підтримувати стабільність за допомогою суперстійкого курсу національної валюти?..

Не виключено, що тепер НБУ доведеться давати задній хід, оскільки цей захід не знайшов у суспільстві, а також і в керівництва країни розуміння й підтримки. Наскільки це корелює із законодавчою доктриною про незалежність Нацбанку? Не дуже. Але чи може будь-хто, включаючи й будь-яку державну структуру, жити в суспільстві й бути від нього повністю незалежним?

Факт у тому, що НБУ та економічним міністерствам м’яко рекомендовано вже до наступного засідання уряду підготувати пропозиції щодо валютного коридору. Повідомляючи про це, перший заступник голови Секретаріату Президента та його представник у Кабміні Олександр Шлапак оповів, що відповідні доручення вже були дані після засідання в Секретаріаті за участю Президента. І Шлапак, і сам Президент, як відомо, не чужий банківській справі й як професіонали впевнені, що визначальною в питанні валютного коридору повинна бути не поточна ситуація, а довгострокова тенденція. За словами Шлапака, глава держави виступає за те, щоб насамперед враховувати тенденції, які існують щодо сальдо торгового балансу. Він також повідомив, що, на думку глави держави, Нацбанк не може самостійно визначати форму валютної політики, в тому числі й в частині валютного коридору. «Ніхто не давав права Національному банку сьогодні самому вирішувати, яку форму його валютної політики потрібно використати в державі: це буде валютний коридор, який існував, я вважаю, повинен існувати, або це буде вільне курсоутворення. Це важливе питання, що виходить за рамки компетенції НБУ. У зв’язку з цим Нацбанк повинен разом із радою Національного банку викласти всі аргументи щодо підтримки або не підтримки ревальвації, визначити оптимальний валютний коридор, який повинен бути виведений на друге півріччя, зафіксований або бути жорстко контрольованим», — додав Шлапак.

М’яко подана, але вельми круто приготована критика, безумовно, не в радість Нацбанку, для якого стабільність є не тільки ремеслом і продуктом діяльності, а й способом життя...

Та що там Президент із Секретаріатом, тепер «гнучкий» Нацбанк може коректувати навіть простий банкір, якщо він, звичайно, має вагу в Асоціації українських банків. Так, АУБ учора винесла як сміття з «банківської хати» рішення НБУ України зобов’язати банки проводити власні операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також операції із заявок клієнтів лише на міжбанківському ринку. АУБ вказує, що «впровадження запропонованих змін призведе до поглиблення дисбалансів або навіть до повного блокування роботи міжбанківського валютного ринку».

Про що, власне, йдеться? Постанова, що критикується, зокрема передбачає, що комерційний банк зобов’язаний виставляти валюту на купівлю або продаж за курсом, визначеним клієнтом у його заявці. На думку банкірів, які брали участь у нараді, проведеній АУБ, це нововведення фактично заборонить діючий сьогодні порядок закриття заявок клієнтів шляхом внутрішньобанківських операцій і передасть функцію курсоутворення непідготовленим для цього клієнтам банків. Крім того, нові правила, на думку банкірів, не враховують особливостей валютного дилінгу: так званих малих заявок, купівлі-продажу валют, окрім долара США, та інших інструментів, що традиційно закривалися за рахунок внутрішніх операцій.

«Прийняття нових правил не може досягнути поставленої мети: прозорості й ринкових відносин при курсоутворенні. Неможливо створити ринкову систему курсоутворення при неринкових відносинах на міжбанківському ринку», — підкреслює АУБ у своїй заяві, присланій у «День». Разом із тим, у ній вказується, що найсильніше від нововведень постраждають клієнти, розрахунки з якими сповільняться.

Не дуже приємний для Нацбанку аргумент, якщо вважати, що головним сьогоднішнім його завданням є повернення довіри суспільства, яка нині дещо похитнулася.

Хоч як прикро, подібні проблеми переслідують і економічний блок уряду. Здавалося б, досягнувши, нехай і не остаточних, але все ж вельми певних успіхів у боротьбі з травневою інфляцією і ще крутіше замахнувшись на червневу, уряду не варто переймати звичні для парламенту шумові ефекти і впроваджувати їх у середовище виконавчої влади. Так ось (пам’ятаєте сталінське: «запаморочення від успіхів»), не втрималися й почали громити губернаторів, які не забезпечили необхідних відсотків. Як наслідок, у відповідь піднялася нова шумова хвиля. Економічний блок уряду повинен піти у відставку у зв’язку з відсутністю комплексної програми дії із боротьби з інфляцією в регіонах, заявив голова Дніпропетровської обладміністрації Віктор Бондар і зазначив, що звинувачення уряду на адресу керівників областей про високі темпи інфляції є не що інше, як спроба знайти винних у досить складній економічній ситуації, що склалася в Україні. За його словами, сама методика визначення інфляції у регіонах є некоректною: спираючись на відсоткові показники інфляції у попередньому місяці, уряд не враховує реальної вартості конкретних товарів сьогодні. Так, за словами Бондаря, індекс зростання цін у Дніпропетровській області менший, ніж середній по Україні на такі продукти: хліб і хлібобулочні вироби, м’ясо та м’ясні вироби, рибу, молоко, сир, яйця.

Білий, пухнастий і, до того ж, молодий губернатор області, яка є великим донором бюджету, задав досить перцю уряду, звинувативши його в недофінансуванні місцевих потреб. Адже уряду довіра регіонів і їхнього населення сьогодні набагато важливіша, ніж Нацбанку. Навіщо ж було здіймати весь цей галас, який у результаті нічого нікому, крім хіба що інфляції, не додав (вимогу про відставку до уваги можна не брати)?..

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: