Жодна держава не зможе зробити Україну українською. Лише самоорганізовані українці поза державними структурами зможуть це зробити. І я впевнений, що це станеться!
Джеймс Мейс, американський історик, дослідник Голодомору в Україні, журналіст, редактор англомовного видання газети "День"

Смертельний флірт з «одноруким»...

Україна вже цього тижня може легалізувати гральний бізнес
1 липня, 2020 - 18:44
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Верховна Рада впритул підійшла до легалізації казино, ігрових автоматів та інших видів азартних ігор. Парламент готується прийняти законопроект №2285-д у другому читанні вже на цьому тижні. За словами спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова всі 3500 поправок, які були зареєстровані до другого читання, будуть розглянуті. Щоправда, голова парламенту сподівається, що частина депутатів таки відкличе свої поправки.

Історія з легалізацію грального бізнесу розпочалась минулого року. Спочатку президент Володимир Зеленський заявив, що має намір дозволити в Україні відкрити казино в 5-зіркових готелях. А вже в грудні внаслідок показового рейду по всій країні в один день закрили тисячі незаконних гральних точок.

Тим часом нардеп від «Слуги народу» Олег Марусяк подав проект закону №2285, покликаний легалізувати весь спектр ігрових послуг. Після тривалих дискусій і розбору в монобольшості, нардеп допрацював документ і знову подав його до парламенту. В середині січня 2020 року його прийняли в першому читанні.

За задумом авторів ідеї, легалізація принесе бюджету від 4 до 8 млрд гривень щорічно.

Ця сума може піти на соціально-економічні витрати бюджету. Зокрема, на сфери культури і спорту, які особливо постраждали від секвестру бюджету. Про це прямо написано в проекті закону.

СУТЬ ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН

Законопроектом пропонується за значні суми ліцензувати всі види азартних ігор. Йдеться про казино, лотереї, букмекерську діяльность, тощо.

Розміщуватися казино зможуть не тільки в 5-ти зіркових готелях, як обіцяв Президент,  але в 3 і 4-х. В Україні під цю класифікацію потрапляють практично всі готелі.

За недотримання правил роботи з боку операторів послуг — штрафуватимуть. За організацію підпільного казино можуть посадити до в’язниці від 5 до 8 років і конфіскувати гральне майно. За участь у такій грі відвідувача оштрафують на суми від 510 до 5100 грн. Кримінальні терміни розраховані і для співробітників казино, які з порушенням закону продовжують працювати.

Також пропонується створити окрему Комісію з регулювання азартних ігор, яка буде займатися повної організацією роботи всієї сфери. Також особливі повноваження отримають і нардепи з податкового комітету, які зможуть обирати голову і членів цього органу.

Окрему увагу в законі приділяють і лудоманам (залежним від азартних ігор) — перед початком гри всіх її учасників зобов’язані ідентифікувати і якщо людина знаходиться в чорному списку, їй сідати за стіл заборонено. У місцях для ігор також повинні бути інформаційні плакати про ризики, пов’язані із залежністю. Деталізований і формат самообмеження людини від казино — написати заяву може як сам потерпілий, так і її близькі.

ЧОМУ ОПОЗИЦІЯ ПРОТИ?

З різкою критикою ідеї легалізації виступили в «Батьківщині». Лідерка партії Юлія Тимошенко під час виступу в Раді заявила, що законопроект зараз не особливо цікавить українців і кардинально їхньому житті не поліпшить. «Знову президентом визначено першочерговим закон для країни, у нас інших проблем немає — закон про гральний бізнес. У нас немає законопроекту про протидію наслідкам повені, змін до бюджету, щоб допомогти людям після повені, немає нічого, що пов’язано із захистом лікарів, педагогів. На тлі розвалу державного управління, розвалу бюджету, невиконання соціальної допомоги людям, першочерговим вноситься в зал в остаточному читанні закон про гральний бізнес», — заявила Тимошенко.

Фракція «Голос» теж не підтримує, але не саму ідею легалізації, а формат того як її пропонують провести «Слуга народу». Як пояснив заступник голови фракції «Голос» Ярослав Железняк, є три ключові проблеми. По-перше, це розміщення казино в готелях з 3-ма та 4-ма зірками. В Україні таких закладів досить багато і гральні місця будуть практично всюди. Другий спірний момент, на думку Железняка, — немає можливості органам місцевого самоврядування вирішувати, чи буде на території їх громади працювати казино, чи ні. «Ми їм дали право обмежувати продаж алкоголю, а в гральній сфері ніяких повноважень не передаємо. Це неправильно», — підкреслив нардеп. І по-третє — податки від грального бізнесу підуть до бюджету не відразу, а тільки після повноцінного запуску всієї системи. Це може затягнутися на місяці. На думку Железняка, така система може бути вигідна окремим лобістам. Медіа вже писали про те, що  кілька великих букмекерських компаній співпрацють з керівництвом «Слуги народу» та Офісу президента. Зокрема йшлося про кураторство гральної теми з боку скандально відомого Бориса Баума, який раніше займався розвитком грального бізнесу в країнах Балтії і Росії. Мовляв, саме цим і пояснювався такий інтерес до теми з боку її лідерів, пише видання Рубрика.

ЗАКУЛІСА

Якщо написати в стрічку пошуковика Google Борис Баум, то перші два десятка заголовків — це виключно «компромат». Якщо коротко, то Баум — провідник олігархату, лобіст великого російського бізнесу і новий фаворит Банкової. Уродженець Латвії, багато років був топ-менеджером у фінансово-промисловий групі VS Energy (бенефіціари — росіяни Олександр Бабаков, Євген Гінер і Михайло Воєводін), минулої осені несподівано з’явився як лобіст Банкової щодо законопроекту про легалізацію грального бізнесу. А на початку квітня цього року він очолив благодійний фонд Прайм, який... збирав гроші з українських олігархів на боротьбу з коронавірусом.

«Поява в ОП пов’язана з гральним законом. Те, що до цього був причетний Давид Арахамія — правда. Ми у свій час жили з Давидом в одному котеджному містечку. Але я був більше знайомий не з ним, а з його дітьми. У нього четверо дітей, у мене п’ятеро, вони спілкувалися. На дні народження його дочки познайомилися-розговорилися, і я згадав, що займаюся онлайн-казино. У червні Давид розповів, що йде в команду Зеленського і попросив подивитися драфт закону про легалізацію грального бізнесу. Я подивився і написав свої рекомендації і концепцію з приблизним розрахунком, скільки може отримувати бюджет, — Давиду сподобалося. Він познайомив мене з Кирилом Тимошенком, показали концепцію, він сказав — супер. У літаку до Миколаєва (17 липня 2019 го — Ред.) Давид розповів президенту, що є такий план легалізації. І мене запросили в ОП», — так  пояснює свою появу і свою роль в ОП та ініціативі легалізації грального бізнесу сам Баум в інтерв’ю Liga.net.

Нагадаємо, гральний бізнес в Україні заборонив ще уряд Юлії Тимошенко у 2009 році. Відтоді його вирішили не легалізовувати, а підприємливі винахідники нових видів діяльності змогли повноцінно впровадити гральний бізнес через різноманітні інтернет-лотереї та гральні онлайн-платформи. Допомогло їм у цьому законодавство про національні лотереї, завдяки якому загалом нелегальна діяльність стала такою собі «сірою зоною» ведення напівлегального бізнесу. Ще у 2010—2013 роках ниточки цього бізнесу начебто вели до родини тодішнього президента Віктора Януковича. Утім, після його втечі і подій 2014 року, гральний бізнес «інтернет-лотерей» нікуди не подівся. Й не дивно. Ринок надзвичайно великий.

За світовою статистикою, в місті з кількістю людей до 500 000 осіб, 5% залежні від азартних ігор. В Японії у вересні 2017 року 3,6% від усього населення, тобто 3,2 мільйона осіб, залежні від ігор. Голландія — 1,9%, Франція — 1,2%. В Україні — невідомо.

Чинний Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував на тому, що гральний бізнес — додаткова можливість для державного бюджету отримувати мільярди гривень, робочі місця та інвестиції. Але чи вдасться використати цю можливість на користь державі?  Чи співмірними будуть суми надходжень податків від ігрової діяльності та витрати на реабілітацію українців від лудоманії? Відповіді на ці питання марно шукати в тексті законопроекту. Для України дедалі вживанішою стає практика «законів наосліп» — без широкого обговорення, аналізу та моделювання наслідків. А у випадку з законопроектом про легалізацію з гральним бізнесом, то й без вагомої складової — статистики щодо кількості людей, які страждають від ігрової залежності, кількості самогубств вчинених саме через «картярський» борг чи погіршення психічного здоров’я.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: