«Сміття», яке щороку економитиме держбюджету півмільярда гривень

Можливість застосування промислових відходів при будівництві автомобільних доріг передбачена проєктом Концепції Державної цільової економічної програми будівництва автомобільних доріг загального користування з цементобетонним покриттям на 2021-2025 роки. Документ був опублікований 5 серпня на сайті Укравтодору.

Так, згідно з Концепцією, частка автомобільних доріг з цементобетонним покриттям збільшиться до 30%, за рахунок чітких механізмів фінансування ремонту та будівництва доріг з державного та місцевих бюджетів; підвищення екологічності будівництва, зокрема через використання відходів та побічних продуктів промисловості в якості заповнювачів в цементобетонних сумішах; Дослідження нових можливостей будівництва доріг на основі сучасних енерго— та ресурсозберігаючих матеріалів та технологій.  

Це дозволить покращити транзитний потенціал країни, підвищити рівень локалізації та зменшити імпортозалежність, вирішити питання управління промисловими відходами, створити нові робочі місця та ефективно використовувати бюджетні кошти в дорожньому господарстві.

«Асоціація ще у травні зверталась до представників Уряду та Парламенту з пропозиціями щодо активного використання металургійних шлаків та золошлакових матеріалів у будівництві. Адже в Україні на відвалах промислових підприємств накопичилось більше 160 млн тонн шлаків металургійних комбінатів та близько 250 млн тонн золошлакових матеріалів ТЕЦ. Щороку ці показники збільшуються на 10-11 млн тонн та 6-7 млн тонн відповідно. Відтак, запропонована Концепція є актуальною та прогресивною для економічного розвитку країни», — розповідає Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольга Бойко.

За її словами, бізнес-спільнота концептуально підтримує ініціативу Укравтодору. Водночас закликає доопрацювати текст документу та врахувати наступні три пункт.

Перший — додати побічні продукти/вторинну сировину промисловості до переліку матеріалів, які можуть використовуватись в процесі будівництва автомобільних доріг. Адже деякі матеріали у перспективі можуть отримати властивість змінювати свій юридичний статус як відходів. Зокрема, у контексті запланованої реформи управління відходами.

Другий — уточнити можливість фінансування Програми також за рахунок коштів Державного дорожнього фонду.

Третій — надати пріоритет у використанні вторинної сировини в якості заповнювачів в цементобетонних сумішах та шарах основи автомобільних доріг. Зокрема, пріоритетне застосування шлакопортландцементу та шлаколужних цементів.

У світі вже давно використовують відходи гірничо-металургійного виробництва у будівництві доріг. Як у основі, так і в несучих прошарках автодоріг. Зокрема в дорожньому бетонному покритті.

Дослідження показують, що у бетонних доріг більш тривалий термін експлуатації (від 20 до 30 років), порівняно з асфальтовими (4?7 років). Більш того, вони набагато дешевші, якщо використовувати відходи гірничо-металургійних підприємств.

В У країні накопичено майже 160 млн тонн металургійних шлаків. Вони назбиралися ще з радянського періоду і продовжують зростати. Тільки на відвалах підприємства «АрселорМіттал Кривий Ріг», за даними фахівців, міститься понад 50 млн кубометрів шлаку. Перспективи застосування вторинних продуктів з відходів гірничо-металургійних підприємств величезні. Це доведено на досвіді розвинених країн і підтверджено експериментами «АрселорМіттал Кривий Ріг», в рамках яких побудовані дослідні ділянки автомобільних доріг. У Європі майже половина від загального обсягу утилізації шлаків припадає на дорожне будівництво.

В Україні рівень використання металургійних шлаків становить близько 40-50%, а рівень використання золошлакових матеріалів не перевищує 30%.

Так, за підрахунками Європейської Бізнес Асоціації, під час дорожнього будівництва в рамках президентської програми «Велике будівництво» у 2020 році, заміна 30% щебеню на шлакові матеріали дозволить зекономити 420 млн грн бюджетних коштів. При заміні 30% матеріалів золошлаками економія бюджетних коштів може потенційно перевищити позначку 500 млн грн.