Спочатку – реанімувати Дніпро...

Забруднення, зарегульованість, обміління, знищення, а також зникнення малих рік — основні проблеми Дніпра. Їх, вважають експерти, слід вирішувати швидко і невідкладно, тому що можемо втратити річку. Нещодавно в уряді заговорили про створення Міжнародного водного шляху Е40 (Україна, Білорусь, Польща), яким судна зможуть по Дніпру проходити від Балтійського моря до Чорного. За даними Центру транспортних стратегій, проєкт коштує 12 мільярдів євро, з яких Україні на підготовчі роботи може бути надано понад 32 мільйони. Цим знову порушили питання стану Дніпра. Експерти кажуть, що ми занадто прагматично використовуємо річку, але від фінансування Європою цього водного шляху можемо взяти користь.

«Дніпро сьогодні страждає від дуже багатьох проблем. Ми вивчали проблематику річки за останні 200 років — антропогенного впливу, клімату, інших чинників, — і з’ясували, що в результаті будівництва шести водосховищ 1976 року у нас сьогодні повністю зарегульований стік води. Це утворило нову систему річково-озерного управління, таке собі штучне формування, і призвело до того, що енергія для самоочищення зменшилася на 25%. Але найстрашніше те, що весняні паводки знизилася втричі — а це той період, коли іде водонаповнення Дніпра. Зниження призводить до акумуляції різних шкідливих речовин у річці. І ця проблема стосується не лише самого русла Дніпра, а й усієї водозбірної площі — малих рік. Загальна площа води в Дніпрі в Україні — орієнтовно 700 тис. га, з них 40% — мілководдя, і про це слід пам’ятати. Незабаром Дніпро може перетворитися на болото: не буде зрошення, риби, вод, — розповів професор, завідувач кафедри екології Херсонського державного аграрного університету Віталій ПІЧУРА.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

За його словами, протягом останніх 20 років кількість малих річок в Україні скоротилася на 40% (зникло десять тисяч малих річок), це — 15 км за рік. А це — ті «артерії», які наповнюють Дніпро водою. Вони продовжують заростати, міліти, пересихати і зникати. Тож хіба дивно, що річка за останні роки катастрофічно обміліла? За даними Національної екологічної ради, сьогодні лише в київській акваторії Дніпра налічується 56 мілин, на яких можна стояти по коліна у воді.

Варто нагадати проблему зі стічними водами, актуальну для всієї України: за даними фахівців, у нас сьогодні — понад 2,5 мільярда кубічних метрів різних стоків, і одна треть із них — неочищені стоки. Сьогодні людина впливає на стан Дніпра через промисловість та комунальну сферу, а також сільське господарство.

«Фактично всі мийні засоби містять фосфати, і ними перенасичені наші води, внаслідок чого відбувається цвітіння. Лише у Києві існує 2,5 тис. автомийок, які врізані в каналізацію, і вся ця вода потрапляє в Дніпро, — розповів голова Національної екологічної ради Олександр ЧИСТЯКОВ. — Сільські ради, не дотримуючись норм водного і земельного кодексів, забруднюють водойми хімією з полів. Все це по малих річках прямує в Дніпро, а для фауни водного простору ця хімія — як напалм. Гине не лише риба, а й черепахи, качки та інші водні мешканці».

За його словами, сьогодні в Україні слід створити програму з порятунку Дніпра, ухвалити нову водну стратегію, в якій зобов’язати всі місцеві ради привести свою господарську діяльність у відповідність до Водного і Земельного кодексів.

«У Великобританії ухвалено закон, який стверджує, що вода — це стратегічний ресурс держави. Це — приклад турботи про населення. Переконаний, що нам теж слід так зробити, — додав він. — Адже в Україні сьогодні ще є ресурс. Це — 63 тисячі малих річок, 40 тисяч озер, стільки ж ставків, загалом — 1,3 мільйона кубів прісної води. Але в Європі ми числимося як маловодна країна. Все тому, що вже забруднили свої водойми настільки, що не можемо з них отримувати питну воду. Останнє дослідження Всесвітнього банку показало, що зі 180 країн світу ми за шкалою забезпеченості питною водою — на 125-му місці, між Нігерією і Чадом».

Тому в межах проєкту Е40, на думку експерта, «рити канаву посеред Дніпра» — не метод покращення економічних зв’язків, особливо якщо це уб’є річку. Спочатку слід оздоровити Дніпро.

«За кошти, які нам, відповідно до проєкту, можуть надати, ми можемо приступити до розчистки. Потрібно вимагати, щоб під цю програму можна було вести комплексну програму з порятунку Дніпра: забрати всі мілини на річці, поліпшити стік води, усунути всі загрози, які там виникають. Питання — щодо річки Прип’ять, по якій пролягатиме водний шлях: не можна забувати, що розплавлене паливо після аварії на ЧАЕС залишається розкиданим на просторах, радіація нікуди не ділася. Якщо зараз розпрямляти, розчищати і поглиблювати Прип’ять, тоді вся ця радіаційна «муть» попливе вниз по Дніпру», — говорить Віталій Пічура.

Також фахівці пропонують використати європейські гранти, зокрема, на модернізацію очисних споруд, які діють ще з 1950-х років. Це було б дуже ефективною допомогою на місцевому рівні. За даними фахівців Всеукраїнської екологічної ліги, в Україні наявні системи очищення використовують від двох до трьох ступенів очищення води, тоді як у Європі — 8—12.