Поки вони нас бояться, нехай ненавидять скільки бажають
Гай Юлій Цезар, давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменни

Табу на сало

Неймовірно, але факт: через три місяці популярний продукт може зникнути з прилавків базарів
13 жовтня, 2009 - 00:00
«ЦЕ НА П’ЯТЬ» / ФОТО ЛЮБОВІ МОТОРНОЇ

З першого січня 2010 року на продуктових ринках можуть зникнути м’ясо-молочні продукти домашнього виробництва. Введення в дію закону «Про безпеку і якість продуктів харчування і продовольчої сировини» означає заборону для агропродуктових ринків країни продавати необроблене молоко, сир домашнього виробництва та м’ясо тварин, забитих в домашніх умовах. Фактично даний закон не дозволяє селянам (не фермерам) продавати значну частину продуктів власного виробництва.

Нагадаємо, що закон парламент ухвалив у 2005 році. Його прийняття було передбачено вимогами підготовки вступу України до Світової організації торгівлі. Головна мета документу — покращити якість молочно-м’ясних продуктів через посилення ветеринарного контролю. За п’ять років українська влада мала підготувати відповідну програму, яка б осучаснила аграрний сектор та адаптувала його до європейських правил роботи. Утім, уже кінець 2009 року, а програми немає: селяни в розпачі, а влада мовчить.

Якщо даний закон не перенесуть ще хоча б на пару років, то в 2010 році країна зіштовхнеться з неприємними фактами. Адже, по-перше, за оцінками експертів, до 80% всього молока виробляється саме приватними господарствами. Частка молочних ферм в межах країни не значна. По-друге, у багатьох селян головне джерело доходів — корова (за літр молока закупівельники з молоко- та сирзаводів дають 1—1,2 гривні). По-третє, зараз основна частина м’яса (особливо, свинина) надходить на торговельні прилавки ринків від того ж таки селянина. Якщо сировинний агроканал перекриють, то споживацький гаманець одразу відчує стрибок цін вгору.

Дефіцит м’ясо-молочної продукції можна «погасити» за рахунок імпорту. Зокрема, білоруське масло в останні роки активно завойовує позиції на українському ринку. В разі чого імпортери завезуть і м’ясо. Щоправда, якої якості воно буде? Нагадаємо, що глава держави неодноразово давав завдання митникам контролювати неякісний м’ясний імпорт.

Тим часом дрібні аграрії з острахом очікують наступного року... Нові законодавчі зміни продавчиня зі столичного ринку «Юність» Світлана Петрівна «Дню» прокоментувала так: «Селяни позбуваються худоби, а хто годуватиме місто? Чи може ви вважаєте, що імпортний непотріб замінить справді якісний домашній продукт? Якби домашнє молоко, сир чи м’ясо дійсно було таке погане, то покупці б пішли купувати ці продукти в супермаркет. А так кожного разу вони повертаються до мене, ще й інших приводять».

Валентина Іванівна, яка продає на столичному продуктовому ринку на Мінській молоко, сир та сметану, додає, що дія цього закону остаточно задушить дрібних селян. «Чому вони це роблять? Хіба депутати не розуміють, що майже всі прибутки ми отримуємо зі своєї непростої праці? По телебаченню багато розповідають, що влада допомагає селянам. Яка ж це допомога, якщо роботи в селі немає, землі можуть обробляти тільки орендарі, у яких є гроші та техніка. А як виживати решті, якщо не продавати м’ясо та молоко? Може йти красти?», — обурюється селянка.

КОМЕНТАР

Володимир ЛАПА, керівник групи експертів асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:

— Гадаю, що закон не вступить у дію. У Верховній Раді з’явилося багато бажаючих перенести термін введення даного документу. Якщо закон таки відтермінують, то влада не повинна наступати на ті самі граблі. Потрібно якнайшвидше запроваджувати програму з переоснащення селянсько-особистих господарств, виводити їх на рівень середнього бізнесу (щоб в одному господарстві було 10 — 15 голів худоби), забезпечувати доїльними установками, посилювати ветеринарний контроль. Мають бути державні субсидії з частковою компенсацією відсотків за кредитами (60 — 70%) на закупівлю племінної худоби, доїльного та холодильного обладнання. Якщо ці заходи спрацюють, то в української м’ясомолочної продукції не буде проблем із потраплянням на міжнародні ринки збуту. Зараз агроекспорт до ЄС ускладнюється тим, що їхні комісари мають претензії саме до сировинної бази.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments