Україна - серед найсильніших експортерів зброї.
Випадковість чи закономірність?
Валентин БАДРАК, УНІАН
Ще 1995 року за обсягами продажу озброєнь Україна поступалася цілому ряду країн, таких як Ізраїль, Канада, Бельгія, Узбекистан та Італія. Однак вже за результатами 1996 р. всі ці держави опинилися позаду України, навіть без урахування великого контракту на постачання танків до Пакистану (що був укладений в середині 1996 р., але кошти від якого Україна почала отримувати лише 1997 р). За оцінками фахівців, минулого року Україна переступить мільярдну межу в збройовому бізнесі, що сьогодні під силу лише 4-6 країнам світу.
Не випадково, що на думку авторитетних експертів зі Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру (SIPRI) Україна є однією з небагатьох країн світу, що найдинамічніше освоюють світовий ринок озброєнь. Наша країна вже викликала й серйозну стурбованість Росії, показавши їй, що є сильним конкурентом на пострадянському просторі. За словами генерального директора "Укрспецекспорту" Андрія Кукіна, успіхи України у сфері торгівлі зброєю зумовлені колосальними потужностями національного ВПК (в Україні зосереджено близько 30% ВПК колишнього СРСР). За підсумками 1997 року прибутки держави від цього виду діяльності можуть перевищити 600 млн. доларів.
Минулого року компанія уклала й виконує близько 170 контрактів. Керівництво не виділяє якогось одного з них, посилаючись на те, що всі вони важливі для України. Однак не можна не згадати кількох досить великих контрактів на Близькому Сході, в країнах Латинської Америки і серйозно розширений контракт з Індонезією (укладений на міжнародній виставці в Абу-Дабі 1997 року). "Практично кожні два-три дні компанія укладала контракт, а це є певним показником активності України минулого року", - наголошує А. Кукін. Якщо ще 1996 року вона торгувала зброєю з 30-ма країнами світу, то минулого року збільшила цю кількість ще на 20 країн. Низку контрактів укладено з такими державами, що взагалі традиційно були "чужими" ринками - наприклад, з Китаєм та Індією. "Сьогодні всі ринки без винятку є досить перспективними для України. Оскільки раніше, до створення "Укрспецекспорту", було лише разове, фрагментарне постачання, і меншою мірою передбачалося закріплення на кожному конкретному ринку", - вважає генеральний директор "Укрспецекспорту".
Якщо розглянути контракти 1997 року глибше, то можна простежити очевидно позитивну тенденцію України щодо виходу на світовий ринок послуг військового характеру. 15 відсотків - це послуги військового і спеціального характеру. Порівняно з 1996 роком їхні обсяги збільшилися вчетверо. А цього року, за твердженням А. Кукіна, Україна прагнутиме довести частку військових і спеціальних послуг у загальній кількості контрактів до 30%.
Є також ще одна позитивна тенденція: в загальному обсязі проданої зброї зростає частка нової, виробленої вже незалежною Україною. Половину проданого 1997 року становили нові системи озброєнь. І з достатньою впевненістю можна стверджувати, що з кожним роком частка новостворюваних систем озброєнь збільшуватиметься.
Нарешті, серйозним кроком уперед і показником визнання України як виробника озброєнь світового рівня стали спільні розробки з 20-ма зарубіжними фірмами і компаніями, які розробляють ультрасучасні системи озброєнь. Вдалим прикладом може бути реалізація спільного з французькою "SAGEM" і чеською "РSР BOHEMIA" проекту модернізації танка Т-72. Україна має два готових варіанти модернізації Т-72, їх було показано на міжнародних виставках у Чехії та в ОАЕ. Сьогодні готується й третій варіант.
Не менш цікавим прикладом може стати пропозиція провідної англійської фірми "Marconi" щодо проведення спільних розробок загоризонтних радіолокаціонних станцій, передові технології яких вже розроблено в Україні. Варто також згадати підписані в середині грудня договори про військово-технічну співпрацю з Німеччиною та Великобританією, результатом яких може стати участь України у створенні військово-транспортного літака нового покоління на базі українського Ан-70.
