Пристрасть до перемоги палає в кожному з нас. Воля до перемоги — питання тренування. Спосіб перемоги — питання честі.
Маргарет Тетчер, прем'єр-міністр Великої Британії (від Консервативної партії) у 1979–1990 роках

Україна XXI століття: потрібен розумний архітектор!

16 травня, 2013 - 12:55

Світ стоїть напередодні цивілізаційного стрибка. Хто перший зрозуміє це і скористається шансом, який надає йому історія, той виграє. Пропустимо і цей шанс — так і залишимося на маргінесі історії. Головне — щоб це було комусь потрібно.

Хоча газета «День» не одноразово піднімала питання стратегії розвитку України, я хотів би привернути увагу до кількох факторів, які, на мою думку, необхідно враховувати, коли йдеться про Україну XXI століття.

ПЕРШИЙ. Світова економічна криза, яка розпочалася 2008 року, показала принципово нові виклики розвитку людства. Закінчується лінійний розвиток цивілізації. Капіталізм за майже 400 років панування свою історичну місію виконав: замінив фізичну працю механізмами, позбавив значну частину людства (а іншій показав можливість цього) залежності від примх природи тощо.

З другого боку, продовжує діяти основний мотив діяльності капіталізму, наведений Карлом Марксом у I томі «Капіталу» — «...при 300% немає такого злочину, на який би він не ризикнув навіть під страхом шибениці». Гонитва за надприбутком шляхом постійного штучного стимулювання людських потреб призводить до загрози знищення Природи, складовою частиною якої є Людина. Вже зараз людство споживає більше, ніж природа встигає відтворити. Усвідомленням загрози самознищення є підтримана ООН концепція «сталого розвитку». Підтримуючи на словах, абсолютна більшість держав не поспішають перетворювати її в русло загальнодержавної політики. Після невдалого саміту «Ріо-2012» лише Мальдівська Республіка кинула виклик усім розвинутим країнам, оголосивши всю територію своєї держави біосферним заповідником.

Людство стоїть на порозі цивілізаційного стрибка: або перейдемо до нової філософії існування людства на Землі, або загинемо, залишивши після себе мертву, спустошену Землю.

ДРУГИЙ. Пошуки нового мислення вже тривають. На семінарі в Кембриджі на початку серпня 2012 року голова Федеральної резервної системи США Б. Бернанке заявив, що ВВП і всі його похідні вже не відбивають реального стану суспільства, мало що говорять про самовідчуття людини в ньому. Потрібні принципово нові показники, нові критерії. Він згадав про Бутан. Ці нові критерії поступово входять не лише в теоретичний обіг, але й відбуваються спроби саме через них оцінити деякі сторони розвитку конкретного суспільства. Екс-президент Франції Ніколя Саркозі для цього створив комісію Стігліца — Сена — Фітуссі. Цим також переймається Комуністична партія Китаю. Плідно працює в цьому напрямку і польський економіст і політик Гжегош Колодко. Починають думати про це і українські соціологи.

ТРЕТІЙ. Україна до цього часу розвивається в рамках моделі «наздоганяючого розвитку». Це — шлях у безвихідь. Доки ми будемо модернізувати, тобто підтягати до сучасного рівня різні сфери нашого буття, людство (і не тільки країни «золотого мільярда») буде вже далеко попереду. Італійський вчений Россі нарешті створив промисловий зразок так званого «холодного ядерного синтезу». Попри очікуваний скепсис представник НАСА, яке підтримало виробництво цих установок у США, заявив, що «це може, само по собі, повністю змінити геоекономіку, геополітику і вирішити проблеми клімату і енергетики». Наші вчені зі Львівської політехніки створили гнучку сонячну батарею, яку можна вшити в рюкзак, у сумку і яка живить мобільний телефон (поки що!). Світ міняється по експоненті. Очікуваний технологічний стрибок залишить наші «модернізовані» мет- і хімкомбінати, НПЗ, машинобудування далеко позаду, на IV технологічному рівні, коли розвинутий світ буде на порозі VII укладу. Шансів бути в двадцятці у нас не буде. Реформи, навіть якби вони почали здійснюватися, вже нічим нам не допоможуть. Потрібні інновації — в мислені, в першу чергу, в кардинальній зміні структури економіки, в підходах до формування влади, до розуміння місця України у світі.

ЧЕТВЕРТИЙ (і останній). Наші недоліки варто перетворити на переваги.

Країни «золотого мільярда» сотні років вибудовували свій світ: певні моральні принципи, система взаємовідносин у суспільстві, характер влади тощо. Люди призвичаїлися. Їм комфортно, вони, в основному, задоволені цим життям. Кардинально перебудовувати його важко. Так само, як важко модернізувати старий будинок. Краще, швидше, ефективніше збудувати новий. І в цьому саме є перевага України.

У нас ще нічого не збудовано. Є досить якісних матеріалів — якісний людський капітал, багаті надра (0,4% території Землі, 0,8% населення планети і 5% світових мінеральних ресурсів світу), достатній енергетичний потенціал, унікальні чорноземи і чудове географічне розташування. Потрібен розумний архітектор.

Тому саме Україна могла б показати всьому світу приклад переходу до нової філософії розвитку, до панування нооетики як складової частини вчення Володимира Вернадського про ноосферу.

Руслан ГРАБАР, постійний передплатник «Дня»
Газета: 
Рубрика: