Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Українці — вегетаріанці?

Якщо дефіцит м’яса збережеться, то так і буде
27 жовтня, 00:00

«Кількість м’яса говорить про рівень продовольчої безпеки країни», — стверджують у Національній асоціації виробників м’яса й м’ясопродуктів «Укрм’ясо». Але, схоже, нам незабаром доведеться шукати іншу, дешевшу закономірність. А все тому, що парламентарії, обкладаючи митом імпорт яловичини та свинини за ставкою 0,6 євро/кг і запроваджуючи мораторій на ввезення м’яса птиці, не врахували наслідків — не передбачили можливості виникнення дефіциту такого важливого продукту.

Усе це гуртом (але мораторій насамперед) може знищити переробну промисловість, що відроджується, як таку, — заявив у вівторок на прес-конференції в Києві президент асоціації «Укрм’ясо» Микола Присяжнюк. Тому що у використовуваній галуззю сировині м’ясо птиці становить 40%, інше порівну припадає на яловичину та свинину.

За підрахунками Присяжнюка, дефіцит м’яса може перейти межу півмільйона тонн. Виходить, вітчизняні тваринники та птахівники, по-перше, не забезпечать м’ясом співгромадян. А, по-друге, вже точно не посприяють провідним підприємствам переробної галузі зайняти відповідне місце на світовому ринку м’яса та м’ясопродуктів. До речі, він щорічно споживає близько 300 млн. тонн м’яса, серед якого всього 40 тис. тонн української продукції. «І замість того, щоб нарощувати обсяги виробництва українські фермери умудряються вдвічі скорочувати експорт м’яса», — б’є на сполох президент асоціації.

А в результаті, за його словами, з початку року й переробники скоротили обсяги свого виробництва на 20%. У перспективі Україна може отримати зростання цін на ковбасні вироби на рівні 30% й недорахуватися двох із кожного десятка переробних підприємств. Звичайно, не факт, що це саме ті заводи та комбінати, які якраз почали розвиватися та змогли б у майбутньому забезпечити якісну продукцію та експорт. Але…

За словами віце-президента асоціації Володимира Попова, «ми перейшли від великотоварного виробництва до феодалізму». В 1991 році в Україні нараховувалося 24 мільйона голів великої рогатої худоби та 20 млн. голів свиней. Із 1961 року по 1991 рік щорічно перероблялося сім-вісім мільйонів тонн м’яса. Сьогодні в країні 7,2 млн. голів великої рогатої худоби, з них — 32% у великих господарствах. Інше — в населення. Те ж саме й зі свининою. Українці сьогодні споживають за підсумками 9 місяців 2005 року менше ніж 22 кг м’яса на душу населення. Це 35% від норми (80 кг), прийнятої в Європі.

Із 1991 року Україна втратила 62 великі переробні підприємства, але й ті які залишилися завантажити на повну потужність не може. З забою худоби комбінати завантажені на 15—20%, з виробництва ковбасних виробів — на 30—35%. «Поголів’я худоби за один рік не відтвориш. Щоб наростити його, треба мінімум 3—5 років. Отже найближчим часом власними силами ми сировинну зону не закриємо. Тому, щоб забезпечити населення та завантажити виробництво, ми повинні імпортувати», — озвучує Попов тезис асоціації. Поки немає промислового вирощування м’яса, немає й конкурентоспроможної ціни.

«Державі, щоб підняти українську м’ясопереробну та тваринницьку галузь, треба приблизно $26 мільярдів», — вважає генеральний директор Асоціації «Укрм’ясо» Віктор Письмак. Природно, ці гроші до бюджету сьогодні не закладено, так що ж дивуватися, що за такої політики розвитку галузі, навіть із урахуванням усіх дотацій (на кожний кілограм живої ваги великої рогатої худоби — 1,7 грн., 30 коп. — на кілограм птиці й 1,0 грн. — на кілограм свинини) її рентабельність мінімальна. «Єдине, що сьогодні рентабельне, — міркує Письмак, — це виробництво птиці, — й додає, — а ми повинні бути не просто в плюсі, ми повинні ще й забезпечувати потреби населення, повинні давати йому можливість купувати недорого якісний продукт». Якщо існуюче ввізне мито не знизить, навряд чи на столі обивателя буде дешева ковбаса.

Окрім того, дефіцит породжує контрабанду. Нелегально переправлене через кордон м’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, як правило, йде на малі цехи та продуктові ринки. А це вже пряма загроза здоров’ю населення. Коротше кажучи, «з чим боролися, на те й напоролися».

Письмак упевнений, що для того, щоб поставити на дефіциті хрест, треба тимчасово ввести квотування на імпорт м’яса, щоб воно йшло якіснe та за конкурентною ціною, для великотоварного виробництва. Або знизити мито на ввезення яловичини та свинини з 0,6 євро/кг до 0,3 євро/кг. Щоправда, все це матиме ще більше значення, якщо паралельно буде розроблено програму розвитку вітчизняної тваринницької та м’ясопереробної галузей.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати