Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

«Україні потрібно 100 мільярдів доларів і 50 років, щоб наздогнати ...Білорусь»

Міністр економіки Тимофій Милованов представив уряду стратегії економічного зростання через інвестиції
17 лютого, 2020 - 19:07
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Економічна стратегія полягає в ідеї інвестицій, створенні чотирьох ринків та робочих місць, створенні інновацій і залученні новітніх технологій. Про це заявив міністр економіки Тимофій МИЛОВАНОВ учора під час презентації урядової стратегії економічного зростання України.

«Головна мета урядової «Економічної стратегії: зростання через інвестиції» в економічній сфері — забезпечити громадян легальною роботою з гідною оплатою праці і створити умови для успішного власного бізнесу. Для цього Уряд ставить перед собою амбітні цілі: за п’ять років збільшити ВВП країни на 40%, створити понад мільйон робочих місць і залучити $50 млрд прямих іноземних інвестицій», — сказав Милованов.

Чиновник зазначив, що в Україні ступінь зносу підприємств доходить до 60%, тоді як у сусідній Словаччині — трохи більше ніж 35%. З огляду на таку недоінвестованість вітчизняної економіки, інвестиції можуть мати дуже високу віддачу. «Щоб нам наздогнати Білорусь, Словаччину, нам потрібно 100 млрд доларів інвестицій впродовж наступних 50 років», — сказав Милованов.

«Ми говоримо про інвестиції як в основні засоби і технології, так і в людський капітал. До 2024 року Україна має перейти до топової групи індексу людського капіталу», — вважає урядовець.

Для нарощування інвестицій, згідно з баченням Стратегії, уряд хоче спрямувати зусилля на створення ефективних ринків як факторів виробництва (землі, капіталу, праці), так і кінцевої продукції, у тому числі на тих ринках, де сьогодні держава є монополістом.

«Уже демонополізовано ринок спирту. На черзі — створення конкурентних ринків вітчизняних університетів та медичних закладів. Далі — ринки вантажних і пасажирських залізничних перевезень та енергетики», — розповідає Тимофій Милованов.

Кабмін зосередить також свою увагу на інвестиційних ініціативах. «По-перше, йдеться про державні інвестиції в інфраструктуру. Ефективність вітчизняного бізнесу дуже сильно страждає від «вузьких місць» у транспортній сфері. У цьому напрямку серед пріоритетів — дороги, розширення доступу залізної дороги до портів, електрифікація залізної дороги, розвиток річкового транспорту, зокрема модернізація Дніпровського каскаду», — наголошує міністр.

За словами Милованова, до інвестиційних ініціатив також належить залучення приватних інвесторів у фінансування інфраструктурних об’єктів через механізм державно-приватного партнерства і, зокрема, концесій.

«Уряд уже провів успішні концесійні конкурси у двох чорноморських портах — Ольвії та Херсоні. На черзі — інші порти, пілотні проекти ДПП в аеропортах, дослідження залізничних станцій для старту пілотів по їхніх концесіях», — пояснює Милованов.

Ще одним напрямком залучення приватних інвестицій є приватизація державних підприємств і банків. Зазначимо, що вже протягом цього року уряд планує через Фонд державного майна продати понад 300 об’єктів малої приватизації та п’ять великих підприємств. Для останніх інвесторам пропонуються додаткові стимули: «податкові канікули»: звільнення від податку на прибуток на п’ять років при інвестиціях від $10 млн.

Водночас інвестор має виконати інвестиційні умови: зберегти профіль підприємств, включених у ланцюги високотехнологічної доданої вартості.

«Для великих інвестиційних проектів у більш ніж $100 млн уряд планує запровадити спеціальну програму з координації, супроводу та підтримки інвесторів», — додає міністр.

Мінекономіки має на меті в подальшому розвивати індустріальні парки. Наразі в Україні є 43 парки, з яких сім було створено за останній рік. «Упродовж наступних п’яти років плануємо повне облаштування всіх парків (наразі 12) і залучення керівних компаній та учасників. Амбітна мета — тільки на основі цих парків залучити $5 млрд інвестицій, що має забезпечити створення 50—100 тис. робочих місць», — зазначив Милованов.

Ще один напрямок інвестиційних ініціатив — це стимулювання банківського кредитування і страхування. Зокрема, це й підтримка мікро- та малого бізнесу через програму «Доступні кредити 5—7—9%», і система страхування експортної діяльності, і програми запуску іпотечного кредитування.

«Ключова увага приділятиметься посиленню верховенства права, зокрема, через налагодження механізмів верифікації через реєстри, створення системи комерційного арбітражу, зміцнення виконавської дисципліни за рішеннями суддів тощо», — зазначено у Стратегії.

Впроваджуються ефективні інструменти системи управління державними фінансами, такі як нова митниця і податкова, фінансовий моніторинг та фінансовий контроль.

Окремим елементом забезпечення сприятливого бізнес клімату має стати податкова система, де є потенціал зниження податків на інвестиції.

«Сукупно драйвери інвестицій і зростання мають забезпечити досягнення мети у 40% зростання економіки. Для того щоб ця амбітна програма зростання економіки через інвестиції запрацювала, нам потрібно тримати темп. Президент, Кабмін, Верховна Рада та місцеві органи самоврядування мають продовжити працювати єдиною командою», — наголосив Милованов.

Тим часом економічні експерти вважають, що насправді фінансовий сектор та пріоритети Нацбанку потребують серйозного коригування. Про це пише Анатолій Амелін на своїй сторінці в Facebook. «Зростання економіки на 40%. $50 млрд інвестицій? Забудьте... При всій моїй повазі до нинішнього менеджменту Нацбанку, я і колеги з UIF вважаємо, що фінансовий сектор і пріоритети Нацбанку потребують серйозного коригування», — каже експерт.

Його аргументи:

1. Економіка зростає на 3—3,5% на рік, при зростанні світової економіки на майже 4% і зростанні країн, що розвиваються, на 5—8%.

Основна причина — дефіцит ресурсів для розвитку економіки.

Українська економіка недокредитована і недоінвестована.

2. Рівень покриття банківськими кредитами від ВВП:

Україна — 23,5% (у реальності близько 11%);

Польща — 70%;

Туреччина — 80%;

ЄС — 160%;

Японія — 180%;

Рівень монетизації економіки в Україні впав за 5 років на 40%

Україна — 36%;

Угорщина — 60%;

Чехія — 80%;

Італія — 90%.

3. Український виробник зі старту програє конкуренцію польському, якщо виробляє аналогічну продукцію.

У Польщі ваш конкурент візьме кредит на п’ять років під 5% річних. В Україні ви візьмете на три роки під 20%.

У підсумку вартість готової продукції українського виробника буде дорожчою за польську мінімум на 20% за рахунок вартості кредитних ресурсів.

4. У Центробанків різних країн ключові KPI — макроекономічна стабільність, стимулювання розвитку економіки, стимулювання створення робочих місць.

В Україні ключовий KPI — таргетування інфляції.

5. Таргетування інфляції досягається стерилізацією грошової маси. Подивіться на динаміку розміщення депозитних сертифікатів НБУ і на ставку.

Банкам вигідніше купувати депсертифікати НБУ, ніж кредитувати бізнес.

Нацбанк в одній особі — регулятор банків (визначає інструменти інвестування і резервування під них), а з другого боку він — макрорегулятор. Що створює явний конфлікт інтересів.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: