Укрзалізниця vs VR Global Partners: Переможців немає
ПОГЛЯД
«Кредитний портфель Укрзалізниці є одним із ключових об’єктів вивчення Антикризового штабу створеного при Міністерстві інфраструктури… АТ “Укрзалізниця” жодним чином не ухиляється від виконання своїх фінансових зобов’язань, проте таке виконання має відбуватись на користь належного кредитора», — йдеться у коментарі міністра інфраструктури Олександра Кубракова щодо рішення Верховного Суду, який відмовив американському фонду VR Global Partners, L.P. у його касаційній скарзі на рішення Північного апеляційного господарського суду про визнання недійсним договору відступлення боргу Укрзалізниці.
«Наш состав набсовета не позволил …компании с Каймановых островов», яка «ходила по депутатам, … и пыталась даже атаковать Украину в блогах на сайте Forbes, написанных пророссийским автором», вимити «из УЗ около 4 миллиардов гривен по договору, который признан незаконным», — написав у своєму каналі в Telegram член Наглядової ради Укрзалізниці Сергій Лещенко, поспішивши поставити, як він висловився, «точку» в історії, яка, всупереч переможному тону процитованих спікерів на цьому аж ніяк не закінчилася, і отримає продовження в українських та міжнародних судах, потягнувши на дно і без того м'яко кажучи невтішні кредитні рейтинги України, поставивши великий знак питання на підписаній у листопаді у Вашингтоні Хартії про стратегічне партнерство між Україною та США.
Безсумнівно, у світлі опублікованих ЗМІ у році, що минає, фактів щодо істинного стану справ в Укрзалізниці, її «ефективні» управлінці відчайдушно потребували хоч якихось добрих новин. Проте, на тлі озвучених за даними Національного антикорупційного бюро цифр у 8 мільярдів гривень збитків компанії через корупцію внаслідок закупівель тільки у 2020 році та понад 1 мільярд збитків, що фігурують у 234 кримінальних справах, згаданих у звітах розслідування Служби безпеки України, на тлі портфеля кредитів у 35,8 мільярда гривень (це без 19,1 млрд боргу «Донецької залізниці»), за яким компанія фактично перебуває у стані технічного дефолту, збитків лише за останні 4 роки у 100 мільярдів гривень через помилки у тарифному регулюванні (список можна було б продовжувати ще довго), рішення Верховного суду щодо касаційної скарги VR Global Partners на користь Укрзалізниці аж ніяк не виглядає хоч скількись ефективним вирішенням проблем компанії. Особливо з огляду на цілком очевидну для керівництва компанії та країни, хай і не згадану у процитованих вище переможних постах, його ціну.
Щодо ціни. Попри твердження члена Наглядової ради Укрзалізниці, VR Global Partners аж ніяк не збиралися «вимити» з Укрзалізниці мільярди. Американська компанія VR Global Partners, інвестиційний фонд, яким керує зареєстрований в Американській комісії з цінних паперів та бірж як інвестиційний радник VR Advisory Services Ltd, і справді зареєстрована на Кайманових островах, має багаторічний успішний досвід реструктуризації боргів (серед інших й державних, зокрема, 65 мільярдний борг Аргентини), а тому після придбання боргу на аукціоні, запропонувала компанії схему конвертації боргових зобов'язань у єврооблігації, яка дозволила б Укрзалізниці не лише відстрочити сплату боргу та запобігти вимиванню обігових коштів, а ще й заощадити при цьому на відсотках та штрафах майже 3 мільярди гривень. Згодом цей досвід міг бути використаний компанією для реструктуризації всього кредитного портфеля Укрзалізниці, дозволив би їй уникнути технічного дефолту і за іншими на порядок більшими боргами.
Вже те, що Укрзалізниця віддала перевагу шляху судових розглядів, який не обіцяє їй нічого, окрім хіба що відстрочки за порівняно незначним відсотком її астрономічних боргових зобов’язань, свідчить, що особи, відповідальні за це рішення, керувалися аж ніяк не заявленими в коментарі міністра мотивами. Член Наглядової ради Укрзалізниці Сергій Лещенко у своєму пості, а потім й у матеріалі на сайті 24 каналу привідкрив цю мотивацію, анонсувавши після рішення Верховного суду «вопросы к первому заму главы НБУ Екатерине Рожковой, которая согласовала переуступку долга». — Історія про те, що «переуступка боргу» Укрзалізниці була частиною якоїсь злочинної схеми «Рожкової-Рожка» вже рік з чиєїсь подачі мусувалася у «жовтих» ЗМІ.
Насправді, за право вимоги щодо боргів Укрзалізниці перед Промінвестбанком на відкритому аукціоні з санкції Національного банку України змагалися три великі міжнародні компанії (американський Argentum Group та Альфа), вартість боргових зобов'язань підтверджена KPMG (міжнародна аудиторська компанія, один із членів «Великої четвірки»), а його законність підтверджена не лише належною юридичною процедурою due diligence, проведеною провідними європейськими та американськими юристами, але й тим, що переможець запропонував ціну на 8,5% більше за стартову. — Що характерно, на відміну від гучних приватизаційних аукціонів цього року. Тим не менш, комусь у новому керівництві країни цей кейс здався перспективним з міркувань їхньої особистої вендети колишньому керівництву Національного банку, оголошеної ще під час президентської та парламентської виборчих кампаній, мимовільним заручником якої, нічого особистого, і стала компанія VR Global Partners.
Інтерв’ю Forbes президента VR Capital Group Річарда Дейтца недаремно спливло у зв’язку із рішенням Верховного суду. Адже у ньому згадуються обставини однієї дуже важливої для розуміння всієї цієї історії зустрічі. Вже після того, як той самий Верховний суд України виніс 4(!) рішення на користь VR Global Partners (було й таке), Річарда Дейтца запросили на зустріч до Офісу президента. І тут, за його словами, заступник голови Офісу президента, один із ключових юридичних радників голови держави Андрій Смирнов пояснив наївному американцю, що чекає на нього далі: «Річард. Я розумію, що у тебе чудові юристи, я знаю, у вас дуже потужні юридичні підстави. Однак, ви повинні зрозуміти одну річ. В Україні суддів можна звільнити, усунути…».
Про те, що відбувалося далі, Річард Дейтц розповів під час панельної дискусії «Виступаючи за верховенство права в Україні. Час діяти», організованої Американською торговою палатою в Україні спільно з Торговою палатою США. — За позовами Укрзалізниці, втручання у систему автоматичного розподілу суддів, прийняття за кілька хвилин без урахування, навіть розгляду позиції VR Global Partners заздалегідь підготовлених рішень. І навпаки, за позовами VR Global Partners, більш ніж півроку саботаж розгляду справ — постійні переноси засідань, масовий самовідвід суддів (з усією цією історією в щонайменших юридичних деталях можна ознайомитися тут … Врешті решт, під тиском непереборних «аргументів» влади, схоже, впав й останній бастіон правосуддя в Україні — Верховний суд.
Повертаючись до заплаченої за рішення Верховного суду ціну. VR Capital Group, яка нібито намагається «вимити» з України мільярди, насправді один з найбільших іноземних інвесторів в Україну. За 13 років діяльності в Україні ця компанія навпаки, інвестувала в нашу країну понад 1 мільярд доларів (95% цих коштів це гроші пенсійних, сімейних інвестиційних та університетських фондів США, Великобританії та Європейського Союзу), побудувавши 30 вітряних та сонячних електростанцій. Ось чому при підготовці статті про економічну ситуацію в Україні до її президента за коментарем звернувся журналіст Forbes, саме через цей його досвід до Річарда Дейтца прислухаються представники фінансових кіл у Сполучених Штатах — потенційні інвестори, яких як кисню не вистачає Україні. Утім, після історичної зустрічі в Офісі президента Річард Дейтц вже оголосив про замороження нових інвестиційних проектів у відновлювальну енергетику України на загальну суму 400 мільйонів доларів (ось до чого я згадував на початку Хартію про стратегічне партнерство між Україною та США, у якій співпраці в галузі відновлюваної енергетики присвячено цілий розділ).
Чи є в цій історії переможці? Не Україна це точно. І навіть не Укрзалізниця. Справа у тім, що, після визнання Верховним судом недійсним договору відступлення, за яким VR Global Partners у лютому 2019 року придбав у Промінвестбанку борги Укрзалізниці, вона знову винна ці гроші Промінвестбанку — 4 мільярди гривень, які пропонував реструктуризувати у єврооблігації VR Global Partners, плюс 3 мільярди, які вона мала шанс на цьому зекономити, плюс нові відсотки та штрафи, які набігли за цей час. Єдине, чим поки що може тішити себе керівництво Міністерства інфраструктури та Укрзалізниці, питання власності цієї фінансової інституції, схоже, надовго зависло у судах. І все ж, коли воно нарешті вирішиться, компанії (а з нею і нам - платникам податків), як заведено, доведеться заплатити новим власникам банку. Втім, у владних кабінетах на той час вже будуть зовсім інші особи. Нехай у них голова болить.
