Як крапля довбе камінь не дворазовим, а багаторазовим падінням, так і людина стає мудрою не від дворазового, а від багаторазового читання.
Джордано Бруно, італійський філософ епохи Відродження, поет, представник пантеїзму

Усі стратегічні підприємства – у державний холдинг!

Уряд планує залишити у своєму підпорядкуванні близько 50 компаній
16 вересня, 2015 - 11:21
АЙВАРАС АБРОМАВIЧУС
АЙВАРАС АБРОМАВIЧУС / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Кабінет Міністрів планує до кінця цього року створити холдинг з управління стратегічними державними підприємствами, які не підлягають приватизації. Як розповів «Дню» міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавiчус, відповідну постанову його відомство розробило і передало центральним органам виконавчої влади на погодження. «Всі ніби погоджуються, що міністерства не повинні керувати держпідприємствами», — каже він.

Але найголовніше питання — хто призначатиме генерального директора холдингу. «Ми пропонуємо робити це через номінативний комітет: п’ятеро міністрів з досвідом роботи в інвестиційній та банківській сферах і стільки ж — незалежних експертів (голова Світового банку, IFC, ЄБРР та інші)», — пояснює Абромавiчус. За його словами, до холдингу увійдуть до 50 великих стратегічних підприємств. Щоправда, конкретних назв він не озвучив. «Це вирішуватиметься під час обговорення на рівні коаліції, Президента і прем’єра. Деякі державні компанії не зможуть бути в цьому холдингу, бо є, в тому числі, третій енергетичний пакет Євросоюзу, який не дозволяє деяким компаніям (енергетичним. — Авт.) перебувати під керівництвом єдиного центру: дистрибуція від виробництва газу має бути окремо, магістральні мережі — теж. Ці деталі поки що перебувають у стадії розробки. Можливо, будуть дві холдингові компанії, або — галузеві», — каже міністр «Дню».

Над концепцією такого холдингу працюють колишній заступник міністра фінансів Латвії, команда міжнародних фінансових донорів, аудитори, а технічну допомогу надають європейські партнери. Як запустити цю компанію? Перший крок зробили — уже ухвалено закон «Про державну холдингову керуючу компанію». Другий — у процесі (урядова постанова). Третій крок — список підприємств і конкурс із призначення керівника.

Загалом ініціатива Мінекономрозвитку цікава, але не нова. Раніше пропонувалося створити Агентство з управління корпоративними правами, але нічим конкретним це не закінчилося. Хоча у світі є успішні приклади діяльності таких компаній. «Сінгапур, Казахстан (акціонерне товариство «Фонд національного благоустрою «Самрук-Казина») та Румунія, яка віддала на аутсорсинг управління цим холдингом американській компанії Франклін Темплтон», — озвучує перелік країн Айварас Абромавiчус.

Що ж, на папері все виглядає обнадійливо. Але є маленький нюанс — кому буде підпорядкований цей холдинг. Як розповіли «Дню» джерела, наближені до переговорного процесу, на роль керманича претендують Мінекономрозвитку, Фонд держмайна і власне КМУ. «День» уточнив у Абромавiчуса, кому має підпорядковуватися такий холдинг. «За нашим проектом холдингова компанія має бути під юрисдикцією КМУ», — уточнив він, але додав, що це наразі лише пропозиція, тож це питання поки що відкрите.

Утворення ж самого холдингу вирішує кілька проблем. Найперша — усувається система перекосів в управлінні підприємствами міністерствами. Друга — паралельно може відбутися також реформа Мінекономрозвитку, яке трансформується в цю управлінську компанію, що є логічним кроком. Адже у різних країнах діють свої міністерства фінансів чи торгівлі, тоді як Мінекономіки — для більшості країн дивне поняття. Третя проблема — державні активи стануть на крок ближчими до корпоратизації. «Всі підприємства, які залишаться у державній власності, мають бути корпоратизовані, щоби стала реальністю нормальна система корпоративного правління», — пояснила «Дню» перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Кузнецова. Наприклад, каже вона, Україна в межах міжнародних домовленостей уже зобов’язалася зробити НАК «Нафтогаз України» акціонерним товариством, де 100% власником акцій виступатиме держава, але без права приватизації цих активів.

До речі, Мінекономрозвитку вже підготувало і подало до парламенту законопроект про корпоратизацію державних компаній. «Наступної середи ми будемо захищати його в комітеті (з питань економічної політики. — Авт.)», — розповів Абромавічус. За його словами, це надасть можливість створити в держкомпаніях незалежні ради директорів, підприємства підлягатимуть зовнішньому аудиту, а оцінка діяльності керівництва залежатиме від виробничих та фінансових показників керованих ними компаній.

Які можуть бути ризики створення цієї установи?

До першого слід віднести добір кадрів. «Завжди є ризик, що в державних компаніях будуть красти», — каже «Дню» німецький економіст Андерс Аслунд. Саме тому, на його думку, потрібно максимально розпродати всі держактиви.

Ще один ризик — використання прибутків цієї компанії. Якщо ця компанія працюватиме правильно, то з’явиться чимало прибутків. Що з ними робити? Є два варіанти: перший — відправити у бюджет і «проїсти», а другий — створити спецфонд, із якого фінансувати проекти з розбудови залізниць, автошляхів, аеропортів тощо, вважає експерт.

КОМЕНТАР

Віктор ГАЛАСЮК, голова парламентського комітету з питань промполітики та підприємництва:

— Не впевнений, що це єдине правильне рішення в питанні управління державними компаніями. Надзвичайно важливо, щоб Мінекономрозвитку розумів сутність підприємств, які йому підпорядковуються. Я зробив запит на Мінекономрозвитку щодо підприємств, які пропонуються виключити з переліку запропонованих до приватизації, й на понад 500 із них у міністерства немає взагалі жодних фінансових показників. Я вже навіть не кажу про розуміння їхніх операційних показників або стратегії розвитку.

Тому державний холдинг може бути одним із форматів управління державної власності, а головне — сформувати фахову команду управлінців на керівників державних підприємств на всіх рівнях управління, які обиратимуться на відкритих конкурсах. Треба чітко оголосити вимоги до таких претендентів, прослідкувати процедуру їхнього обрання. Це може бути альтернативою створення такого холдингу.

Я зробив ще один запит на Мінекономрозвитку, щоб побачити, чи дотримувалися цих вимог при проведенні попередніх кадрових конкурсів. Наразі чекаю відповіді.

На мій погляд, ефективне управління державними компаніями буде, якщо: створити різноманіття способів управління компанією; друге — ввести чітку відповідальність за невиконання закладених планів. Також Мінекономрозвитку має зробити відкриту презентацію цього холдингу для всього суспільства. Процедура його створення не повинна бути кулуарною, як, наприклад, по приватизації.

ДОВІДКА. 4 березня Кабмін затвердив новий перелік об’єктів державної власності, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Їхня кількість скоротилася до 309 із 395 об’єктів. До цього списку увійшли: НАК «Нафтогаз України», «Укртрансгаз», «Укргазвидобування», НАЕК «Енергоатом», «Укрнафта», конструкторське бюро «Південне» ім. М. Янгеля, Південний машинобудівний завод ім. Макарова, Одеський припортовий завод, «Сумихімпром», держпідприємство «Укрхімтрансаміак».

До списку включили й морські торговельні порти, комбінати хлібопродуктів, національні та обласні державні теле- і радіокомпанії. Наразі в Україні налічується 1,833 тисячі діючих державних підприємств, ще півтори тисячі не працюють або перебувають у стадії ліквідації. На 100 провідних держпідприємств припадає близько 80% загального обсягу виторгу і близько 90% активів усього сектору держпідприємств.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: