Велика земельна гра

Подальший розвиток агросектору, інвестиції в його нові технології та інноваційні рішення, на думку керуючого партнера компанії AEQUO Дениса Лисенка, дають реальну можливість наростити частку виробництва та експорту продукції з високою доданою вартістю, що надходить на світовий ринок із України. Та чи можливий цей розвиток без удосконалення земельних відносин у країні? Більшість експертів дають на це запитання негативну відповідь.

Виокремлює певні негативні тренди в успішному сьогодні українському агробізнесі й Лисенко. Так, за його словами, вартість продукції рільництва в 2,5 раза перевищує внесок тваринництва. А це створює серйозну загрозу для землеробства, бо нестача, а за великим рахунком і відсутність органічних добрив погіршує якість, а отже, й вартість української землі, що може негативно позначитися в подальшому на земельній реформі, від якої суспільство очікує прориву в соціально-економічній ситуації в Україні. «Тільки час покаже, наскільки Україні вдасться подолати дану диспропорцію», — зазначає правник, що спеціалізується на проблемах аграрного комплексу.

Характеризуючи земельний ринок України, він констатує, що 70% площі нашої країни займають сільгоспугіддя (42 мільйони гектарів). Але 10 мільйонів гектарів — це державна земля, яку, на думку багатьох експертів, використовують далеко не найкращим чином. Ще 27 мільйонів — це розпайовані землі, щодо яких теж, на думку Лисенка, є велике запитання, оскільки уряд ніяк не може визначитися з відкриттям земельного ринку.

За його словами, земельна реформа в Україні вже провадиться 25 років. Причому 15 років діє мораторій на продаж землі, який пролонговували вже вісім разів. «І це показує, каже експерт, де насправді ринок». Близько 10% землі в країні, за його словами, обробляє десяток великих агрохолдингів, які успішно працюють на європейських біржах, пройшли ІРО і залучили кошти через випуск євробондів. На п’яти їм, зі слів Лисенка, наступають і деякі новачки...

«Без ринку землі складно говорити про серйозні закордонні інвестиції в український агросектор, — наголошує голова офіса Національної інвестиційної ради Юлія Ковалів. — Наприкінці року в нас традиційно продовжується мораторій, але останній має діяти лише до грудня 2017 року. Тож чекати зрушень уже не довго». «Але проблема не тільки в ньому, — зауважує екс-перший заступник міністра економрозвитку й висловлює особисту думку: поки немає нормального пакета законів реформа не рухатиметься — адже диявол, як завжди криється в деталях. Треба знати, що, кому і яким чином ми продаємо, як будемо реєструвати угоди, чи допускаємо до торгів іноземців».

«Ми, наприклад, — продовжує Ковалів, — сьогодні не знаємо, як працюватимуть реєстри земельних ділянок, хто їх адмініструватиме, якою буде роль банків, чи сприятимуть вони своїми кредитами попиту на землю. А без попиту ми провалимося в цінах і можемо поставити реформу під загрозу, або землю отримають зовсім не ті люди, яких ми хочемо бачити її власниками. Про це нас, до речі, попереджає Світовий банк». Голова Інвестиційного офіса наголошує: «Маємо в цьому надію на Міжнародний валютний фонд. І наших законодавців, і уряд активізуватиме те, що головною умовою наступного траншу буде ринок землі, тобто продовження земельної реформи. А поки дискусія в нас дуже теоретична. Всі хочуть чути: ви «за» чи «проти». Я, наприклад, «за», хоча є стриманим оптимістом щодо ринку землі. Але 2018 рік покаже. Я гадаю, що ні, то будемо чекати 2020 року, коли може бути ухвалений десятий мораторій на продаж землі».

«Продовження мораторію може справити негативний вплив на вартість сільськогосподарської продукції, — вважає Ольга Копійка, головний радник із юридичних питань та зв’язків із державними органами компанії Bunge, яка працює на агроринку вже 200 років. — Сьогодні Україна може себе нормально відчувати на ринку, бо маємо, на відміну від Росії, достатню кількість глибоководних портів, дешеву перевалку та робочу силу, близкість до країн, де є ринки збуту. Це дає можливість конкурувати. Але в Україні дорогий або й відсутній фінансовий ресурс. І тільки ринок землі може виправити ситуацію. А ще не слід забувати про нашу корупцію, яка здатна негативно вплинути як на земельну, так і на інші реформи».

«Земельна реформа багато в чому залежатиме від того, наскільки жорсткою буде наступного року позиція МВФ у цьому питанні, — зауважує партнер компанії Horizon Capital Костянтин Магалецький, — у разі успіху буде активація угод, а якщо цього не відбудеться, то в передвиборчий період з’явиться, як завжди, багато популістів, які до того ж лякатимуть: прийдуть капіталісти й усе скуплять. У нас узагалі чомусь вважається, що народ проти. Тим не менше, якщо не буде якихось кардинальних змін і ситуація залишиться такою, як тепер, то все більше земельних власників схилятимуться до того, щоб продавати свої наділи. Грошей у країні багато, а вкладати їх нікуди: фондового ринку немає. Тож у агросферу прийде їх ще більше».