Не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості.
Станіслав Оріховський-Роксолан, український письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст, гуманіст доби Відродження

«Відмивання» курорту

Як зробити Крим конкурентним?
10 березня, 2004 - 00:00

Спільний проект кримчан і французів «Кагор — Каор», який синхронно реалізовується в Криму й у Франції, викликав непідробний інтерес на Міжнародному туристичному ярмарку «Крим. Курорти. Туризм — 2004», що завершився минулого тижня. Почалося все з нещодавньої «майже туристичної» поїздки делегації Криму до провінції Лот. Після цього французи вперше почали закуповувати український кагор виробництва НПО «Массандра». Про це міністр курортів і туризму Олександр Таряник, чи то жартома, чи то всерйоз розповів на прес-конференції. Під час візиту кримської делегації до Франції, зазначив Таряник, «ми варили український кагор просто на міській площі, поїли всіх бажаючих усю ніч і весь день, і свято було дуже велике. У результаті французи дуже зацікавилися Кримом». Нині у Франції продовжує працювати виставка про Крим на площі 500 квадратних метрів. Голова Ради Міністрів АРК Сергій Куніцин додав, що «після поїздки кримчан до Франції там з’явився й почав користуватися великим попитом коньяк «Нахімов». Тож Міністерство курортів і туризму там добряче попрацювало», — сказав кримський прем’єр.

Але зрозуміло, що Крим у закордонних поїздках не стільки вчить, скільки вчиться. Під час дискусії в рамках «круглого столу» «Санаторно-курортне лікування як чинник залучення відпочиваючих до кримських здравниць» Таряник говорив про концепції розвитку оздоровчого напрямку в Криму та про розширення часових рамок відпочинку. «Курортний сезон у Криму триває не більш як 1,5 — 2 місяці. У цьому ми програємо Іспанії, Греції та Туреччині. Слід освоювати туризм оздоровчого характеру, і тоді Крим зможе залучити додаткову кількість відпочивальників з-за кордону», — зазначив міністр. За його словами, головна принада Криму — лікування в санаторіях, яке в Криму набагато дешевше, ніж у інших країнах. «Для нас це дуже вигідно, як вигідно й для всіх людей, яким необхідно лікуватися», — сказав він.

Нові можливості, так само як і проблеми, створює для кримського туризму нова редакція Закону України «Про туризм». Розповідаючи про це, заступник голови Держтурадміністрації України Євген Самарцев сказав, що закон не обмежує право санаторіїв, пансіонатів та інших здравниць працювати з українськими й закордонними операторами. Будь- який, зокрема й російський, оператор може вільно домовлятися з українськими здравницями про реалізацію путівок у себе в країні. Закон, за словами Самарцева, вже не передбачає обов’язкового ліцензування, він демократичніший і лояльніший. Голова Ради директорів санаторно- курортного об’єднання «Здоровье» (Москва) Самір Курбанов також сказав у Ялті, що Закон України «Про туризм» «став кращим, ніж у Росії». Водночас, за підрахунками Держтурадміністрації України, внаслідок набуття законом чинності, на ринку України може залишитися приблизно 40 відсотків суб’єктів господарювання, що нині діють у цій галузі. Уже й тепер з 5700 зареєстрованих в Україні підприємств із туристичним ухилом звітують про туристичну роботу лише 3800, а іншим цей складний вид діяльності, напевно, не під силу.

Глава кримського уряду Сергій Куніцин під час ярмарку закликав кримчан напередодні курортного сезону взяти участь в операції «Чистий Крим». Як і для інших курортних регіонів світу, для Криму особливо гостро стоїть проблема утилізації сміття, насамперед збирання й переробки поліетиленових та інших відходів. Підраховано, що за час відпочинку в Криму один турист у середньому залишає після себе до 10 кілограмів сміття й використаної тари, а за рік на півострові відпочиває нині близько п’яти мільйонів людей. Тому в Ялті за допомогою Міжнародного агентства розвитку США ведеться проектування нового сміттєпереробного заводу. Якщо Крим стане чистішим, то, звісно, й туристів, як вітчизняних, так і закордонних, тут буде більше.

Микита КАСЬЯНЕНКО, Ялта
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ