Виснажені, але не порожні

Щоб таки перезимувати без газпромівського газу, уряд прагне не лише наростити реверсні поставки, а й власний видобуток. Разом з енергозбереженням це має стати пріоритетом, вважають в Кабміні...

Нині вітчизняні родовища дають близько 20 мільярдів кубометрів традиційного блакитного палива на рік. І більшість цього обсягу держава купує лише по 419 гривень за тисячу кубів (нині компанія просить ціну хоча б 890 гривень). За такої рентабельності інвестувати в модернізацію та розвідку було важко, тому останні кілька років видобуток падав. Тепер же уряд ставить задачу змінити ситуацію. Мовляв, в умовах газової блокади країні важливий кожен зайвий кубометр палива.

«Зменшення енергоспоживання, енергоефективність і збільшення видобутку. Це ті пріоритети, які за моїм відчуттям є реалістичні», — заявив на минулому засіданні уряду прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

За оцінками експертів, швидко наростити видобуток не вийде. Сланцевий газ ще шукають. Тож у кращому випадку, за наступні кілька років можна додатково викачувати по одному мільярду кубометрів традиційного газу.

«Я думаю, що за наступні кілька років за умови надходження інвестицій видобуток можна збільшити до 21—23 мільярдів кубометрів», — зазначає старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін.

Вітчизняні газовики з такими прогнозами погоджуються. Кажуть, що можуть іще більше. Але лише у випадку, якщо діючі родовища обладнають дотискуючими компресорними станціями — своєрідними насосами для виснажених ділянок.

Декілька таких компресорних станцій уже діють. Ще з десяток планують ввести в майбутньому. Завдяки цьому газовики хочуть таки добути всі 750 мільярдів кубометрів блакитного палива, які все ще знаходяться у вітчизняних надрах. Поступово, звичайно.

«Загальний обсяг видобутку після введення всіх станцій зросте на 1—1,5 мільярда кубометрів протягом двох років», — прогнозує голова правління ПАТ «Укргазвидобування» Сергій Костюк.

Та завдяки не лише старим родовищам. За умови інвестицій у георозвідку Україна лише на суші може видобувати до 30 мільярдів кубометрів традиційного блакитного палива на рік, упевнені газовики.

«Україна спокійно може видобувати 20—21 мільярд кубометрів газу на рік при поточному рівні, технічному забезпеченні. А якщо ми ще робитимемо розвідку, яка даватиме результати, ми зможемо вийти й на 30 мільярдів кубометрів на рік», — вважає директор партнера «Укргазвидобування» — ТОВ «Карпатигаз» Борис Синюк.

Про збільшення видобутку мріють й інші приватні компанії з видобутку газу. Зокрема ПАТ «Нафтогазвидобування», 50% якого належить енергохолдингу ДТЕК, має намір наростити обсяг видобутку газу на 60%, до 800 мільйонів кубометрів. Про це на 5-му щорічному Українському енергетичному форумі повідомив генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.

«За нашими підрахунками, на 4—4,5 мільярдів кубометрів газу можна збільшити видобуток за два роки. А в подальшому, на другому етапі, який ми називаємо повною енергонезалежністю, протягом п’яти-семи років за умови буріння понад 120 свердловин повністю забезпечити себе власним обсягом традиційного газу, навіть не очікуючи сланцевих революцій в Україні», — заявив він.

Якщо ж цього виявиться замало, і від сланцю таки чекатимуть революції, всерйоз взятися за нетрадиційний газ можуть не лише західні компанії, а й вітчизняні. Як запевняють у державному «Укргазвидобуванні», усі необхідні технології в них уже є. Питання лише в наданні ділянок, інвестиціях у розвідку та рентабельності видобутку.

«У нас є технології буріння горизонтальних свердловин, моделювання сейсміки в 3D, проведення гідророзривів пластів», — перераховує головний інженер «Укргазвидобування» Олексій Нестеренко.

Скільки нетрадиційного газу зможуть видобути державні газовики, казати ще зарано. Адже відповідну сучасну розвідку ще не проводили. Утім, в компанії підрахували приблизну ціну такого газу. Кажуть, за сприятливих умов вона може коливатися в межах 250 доларів за тисячу кубів. Майже стільки, скільки Україна хотіла б платити за імпортний російський.

ДОВІДКА «Дня»

Україна належить до тих держав світу, які мають запаси всіх видів ПЕС (нафта, природний газ, вугілля, торф, уран та інші), але ступінь забезпеченості запасами, їхній видобуток та використання — неоднакові, і в сумі вони не створюють необхідний рівень енергетичної безпеки (власними енергоресурсами Україна забезпечує себе приблизно на 47 %).

Початкові потенційні ресурси вуглеводнів України в перерахунку на умовне паливо оцінюються в 9 322,7 мільйонів тон, зокрема нафти з газоконденсатом 1 643,4 мільйонів тон (17,6 %) і вільного газу — 7 254,3 мільярда метрів кубічних (77,8 %). Початкові розвідані запаси вуглеводнів (кат. А+В+С1) складають 3 501,1 мільйона тон умовного палива; початкові ресурси нафти розвідані на 37 %, вільного газу — 39%, а ступінь виробленості (частина накопиченого видобутку в початкових потенційних ресурсах) відповідно 27,4 і 25,5%, тобто 7 004,3 мільйона тон умовного палива (75,1%) початкових потенційних ресурсів залишаються ще в надрах, з яких 5 821,6 мільйона тон умовного палива відносяться до категорії нерозвіданих. Значна частина ресурсів вуглеводнів (27 %) зосереджена на глибинах п’ять-сім кілометрів.

Варто зазначити, що 7 043,5 мільйона тон початкових потенційних ресурсів вуглеводнів, або 75,5% від їхньої загальної кількості знаходяться на суші, а 2 279,2 мільйона тон (24,5%) — на шельфі Чорного й Азовського морів.

Таким чином, ресурсна база нафтогазовидобувної промисловості України дозволяє при її ефективному використанні стабілізувати, а в перспективі підвищити обсяги видобутку вуглеводневої сировини.

Щодо доказаних запасів нафти з газоконденсатом Україна посідає третє місце в Європі (без Росії), поступаючись тільки Великобританії та Норвегії, але рівень річного видобутку значно нижчий, ніж у цих і багатьох інших європейських (і не тільки європейських) країнах.