Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.
Юрій Шевельов, український мовознавець, історик літератури

Як досягти енергетичної безпеки?

Не дати політикам, зловживаючи становищем, підставляти Україну, — народний депутат
20 грудня, 2017 - 19:00
ФОТО REUTERS

«Північний потік-2» є загрозою для безпеки Центральної Європи, а також може призвести до ще більшої нестабільності в Україні, заявив, виступаючи на радіо Щецина, прем’єр-міністр Польщі Матеуш МОРАВЕЦЬКИЙ. «Ми вважаємо «Північний потік-2» дуже шкідливим проектом, який загрожує безпеці Центральної Європи. Він може стати вбивчим для України, нашого безпосереднього сусіда. Якщо Україну виключать із процесу транзиту газу, ніщо не завадить дестабілізувати ситуацію в Україні», — сказав Моравецький в ефірі радіостанції.

БЕЗПЕКА — ГІБРИДНЕ ПОНЯТТЯ

Наскільки реальна така загроза та чи дійсно ситуація в нашій країні настільки нестабільна? Відповідаючи на ці запитання, з прем’єром Польщі можна було б і посперечатися. Проте наявність загрози беззаперечна. Це показала і презентація у Верховній Раді проекту закону про державну політику з енергетичної безпеки. «Дуже добре й важливо, що ми сьогодні маємо можливість поговорити про енергетичну безпеку в Україні, бо закон про основи національної безпеки було ухвалено ще 2003 року, — зазначив в. о. голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр ДОМБРОВСЬКИЙ. — Там дуже мало уваги приділено питанням енергетичної безпеки, бо й час був іншим, і технології іншими, і країна не перебувала в стані війни, та й зовнішніх викликів було набагато менше, ніж сьогодні».

Навіть визначення енергетичної безпеки сьогодні має бути фундаментально змінено, вважає парламентар. «Це не однолінійне поняття. як це вважалося ще 10—15 років тому. З моєї точки зору, це гібридне поняття, — наголошує керівник парламентського комітету. — Тому що не може бути тільки енергетичної безпеки без безпеки ядерної, екологічної, інформаційної. Галузі економіки тепер надзвичайно пов`язані. А питання енергетичної безпеки — одне із ключових і одне з найважливіших, які потрібно вирішити країні. Сьогодні немає чистих енергетичних систем — усі вони інформаційно-енергетичні. Так само, як і проблематика кібербезпеки стосується сьогодні й енергетичного, й економічного комплексів».

ЕНЕРГЕТИЧНА ДИПЛОМАТІЯ: ДІЯТИ НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ

«Нам дуже важливо мати проактивну позицію і готуватися до 2019 року, — підкреслює очільниця парламентського комітету у закордонних справах Ганна ГОПКО. — Я маю на увазі не лише президентські та парламентські вибори, а й енергетичні виклики. Зокрема, потребу модернізувати газотранспортну систему, попри те, що російський «Газпром» планує будівництво газопроводу «Північний потік-2». Я сподіваюся, ми врешті-решт не допустимо реалізації цього проекту, і хотіла б нас усіх привітати із призупиненням його будівництва».

Гопко також закликає подумати, які ще внутрішні енергетичні реформи необхідно Україні реалізувати та як ефективніше комунікувати зі світовими партнерами, щоб країні приносила конкретні плоди ще й енергетична дипломатія. Вона наголошує, що деолігархізація та протидія корупції у сфері енергетики є важливими моментами на шляху до енергетичної незалежності, й посилається на те, що майже із трьохсот кримінальних проваджень Національного антикорупційного бюро половина припадає на сферу енергетики, транспорту і держуправління.

На думку народного депутата, це свідчить про те, що 26 років незалежності Україна була величезним корупційним механізмом, який треба, нарешті, через прозорі правила гри кардинально відремонтувати й модернізувати. «Слід встановити такі правила гри, щоби жоден політик не зміг потім підставляти нашу державу шляхом зловживання становищем у таких важливих і суттєвих питаннях, як сфера енергетики», — заявила Гопко. Вона сподівається, що в країні буде розроблено стратегію енергетичної безпеки, розраховану на випередження загроз, та на кращу координацію зусиль із нашими західними партнерами.

Гопко висловлює надію, що «Європейський Союз діятиме так само жорстко, як США, захищаючи насамперед свої інтереси. «Бо коли Україна блокує «Нордстрім-2», вона це робить не тільки з позиції власних втрат більше $2,5 мільярда на рік. Окрім санкцій проти РФ, ми чекаємо від ЄС також безпрецедентного в історії ЄС рішення про підключення України до 90-денних нафтових резервів. Це й буде реальною відповіддю Путіну, якому його резервів вистачить лише на 45 днів».

Голова підкомітету з питань сталого розвитку, стратегії та інвестицій комітету з ПЕК Наталія КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА розповідає про мету та головні новели законопроекту. Він має на меті визначити зовнішні та внутрішні загрози енергетичній безпеці та заходи для їхнього попередження, а також налагодити взаємодію гілок державної влади у цій сфері та встановлює національні інтереси й пріоритети у цій сфері. Законопроект запроваджує інститути координації органів державної влади — бюро з енергетичної безпеки, який має бути структурним підрозділом Адміністрації Президента, та уповноваженого Президента (у ранзі посла) у сфері енергетичної безпеки, який має бути членом РНБО. Запроваджується також новий термін — енергетична дипломатія. Відтак у посольствах України в інших країнах за рішенням МЗС можуть вводитися посади аташе з енергетичної безпеки.

ЩО НАМ ДОДОМУ?

«А що таке взагалі енергетична безпека, — розмірковує заступник голови комітету з ПЕК Ольга БЄЛЬКОВА, — і чому ми так з нею носимося». Народний депутат є прихильником визначення, яке дано Міжнародною енергетичною агенцією. «Сутність енергетичної безпеки, — говорить народний депутат, — полягає у гарантуванні безперервного безпечного постачання енергетичних ресурсів за доступними цінами». «Отже, енергетична безпека це не тільки про «Нордстрім-2», — уточнює Бєлькова, — це про домашню роботу України, яка сама себе повинна забезпечувати всіма видами енергії, джерелами енергії таким чином, щоб, незалежно від того, що відбувається поза межами нашої країни, ми могли забезпечити всіх і кожного тим, що йому потрібно у сфері енергії».

Радник з економічних питань, тимчасовий виконувач обов’язків заступника голови Місії США в Україні Джон Пол ШЮТТІ розповідає про офіційну позицію США щодо підтримки енергетичної безпеки України і про так званий Санкційний акт, який, за його словами, визначає принципи та фундамент для енергетичної безпеки України. Радник наголошує, що США проти «Північного потоку-2» та «Турецького потоку», й готові надавати Україні свої ресурси для створення надійних і прозорих енергетичних ринків. На це виділено $60 мільйонів. Ще $30 мільйонів буде виділено у 2018—2019 роках та $19 мільйонів від американського народу для енергетики України надійде через USAID. Втім, Шютті відзначає, що ситуація з корупцією створює ризики підриву репутації України як надійного партнера, і дякує за  проявлену політичну волю у боротьбі з корупцією та просування у поліпшенні управління «Нафтогазом України». 

«МЕРТВІ ДУШІ» БЕЗ ПОКАРАННЯ

Голова правління українського газового холдингу Андрій КОБОЛЄВ не погоджується з тими, хто вважає, що Україні вдалося призупинити будівництво «Північного потоку-2». Росія розраховує приступити до будівництва газопроводу «Північний потік-2» найближчим часом, інформує він. «Проект, за його словами, розвивається повним ходом. Вони замовили труби та планують почати будівництво найближчим часом», — говорить він і підкреслює, що цей проект завдасть шкоди енергетичній безпеці не тільки України, а й країн Європи. Повертаючись до внутрішніх українських проблем, він зазначив, що кілька років тому парламент ухвалив закон, який зобов’язує платити за використання розподільчих газових мереж. Але досі держава грошей не отримала, повідомляє голова «Нафтогазу». Він також наводить приклад, що в «Кіровоградгазі» передані для потреб населення обсяги газу записувалися на «мертві душі». «І це буде тривати доти, — наголошує Коболєв, — поки ми не побачимо дієвого механізму покарання за подібні речі».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: