Як профінансувати перемогу?

28 липня Арсеній Яценюк повернувся до виконання обов’язків прем’єр-міністра і того ж дня представив громадськості деякі невідкладні реформи, зокрема податкові, на яких наполягає уряд. Аби мати можливість наповнювати бюджет. Це воєнний збір (прем’єр назвав його тимчасовим податком) у розмірі 1,5% до податку на доходи фізичних осіб. До кінця  року, як раніше повідомив  заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук, за рахунок цього збору можна буде отримати додатково 2,9 мільярда гривень на оборону.

Окрім того, до парламенту вноситься законопроект про запровадження спецрахунків із ПДВ, сказав Яценюк.  Він упевнений, що «це та модель, яка дасть змогу чесним платникам ПДВ не лише платити податок, а й отримувати відшкодування». Окрім того, уряд пропонує зменшити ставку єдиного соціального внеску (ЕСВ), збільшивши базу оподаткування. «Якщо ми погоджуємо до четверга реформи єдиного соціального внеску, то у нас є ідея скоротити ставку оподаткуванням ЕСВ і при цьому розширити базу оподаткування, аби детінізувати зарплати, аби збільшити доходи та знищити тіньовий обіг капіталів і коштів, — продовжував Яценюк. — Сподіваюся, що парламент, можливо, підтримає».

Концепція реформування української податкової системи передбачає скасування 14 податків. Залишаться лише: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізосіб; ПДВ; акциз; ресурсний податок; податок на майно; єдиний податок і фіксований сільгоспподаток. Реформи під час війни? Чи можливо це, адже війна сама по собі веде до численних бід і нещасть, а тут ще держава зі своїми податковими новаціями. Проте експерти, присутні в понеділок в Українському кризовому медіа-центрі, переконані, що зараз найбільш відповідний час для реформ.  З їхньою допомогою можна, а головне — потрібно, наповнювати бюджет і забезпечувати всім необхідним українську армію. А якщо цього не зробити, то після завершення АТО тим, хто повернеться з фронту, просто не буде де працювати.

Погоджуючись із цією думкою, координатор групи «Податковий кодекс» Тарас Козак «дякує» президентові РФ Володимиру Путіну за те, що він відкрив для України вікно можливостей у напрямі невідкладних реформ, які не вдавалося провести за останніх 20 років.  Реформи, каже старший економіст Центру CASE Володимир Дубровський, це наш борг перед тими, хто воює і, на жаль, гине в ці дні за Україну, за країну, якої вони по-справжньому ще не бачили. «Якщо не буде реформ, не буде й України», — каже він. А народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету з питань податкової і митної політики Оксана Продан наголошує: реформи, звичайно, дуже потрібні, але украй важливо, аби вони не були популістськими.

«Концепція реформування української податкової системи передбачає скасування 14 податків. Залишаться лише: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізосіб; ПДВ; акциз; ресурсний податок; податок на майно; єдиний податок і фіксований сільгоспподаток»

Особливу думку з приводу ходу реформ у воєнний час висловив президент громадської організації «Союз податкових консультантів» Леонід Рубаненко. За його словами, окрім закликів прем’єр-міністра з трибуни Верховної Ради хотілося б почути, наприклад, відповідь на таке запитання: як можна чекати реформ, коли доручення прем’єр-міністра про початок податкової реформи не містять жодної конкретики. «Невідкладно представити...», «провести засідання...», «про результати доповісти...», — цитує документ, що у нього в руках, Рубаненко і запитує: а де тут написано, що і як потрібно зробити, чи буде створено згодом законопроект?

«У результаті за визначенням не може бути реформи, хоч би як називалися відповідні групи, котрі створюються для розробки законів, — засмучується експерт і додає: — Роботи в цьому напрямі немає. Суспільство до реформ готове, але його ніхто не намагається запитати, які саме зміни йому потрібні». Так у парламенті з’являються документи, яких ні експерти, ні громадянське суспільство не бачили. При цьому він посилається і на особистий досвід: «Я приніс свої напрацювання, а мені кажуть: це не те, ми не для того тут зібралися. У документі йшлося про те, аби прибрати з бізнесу посередників і центри конвертацій. Це був готовий і апробований, зокрема й за кордоном, законопроект із розділами про податки з прибутку і доданої вартості. Тепер, через чотири місяці, все це починається знову, з концепції такого законопроекту».

Найголовнішою і найнеобхіднішою реформою в країні є боротьба з корупцією, зазначає експерт ініціативи Реанімаційна платформа реформ (група «Податкова реформа») Ілля Несходовський. «Я розглядаю реформи виключно як боротьбу з цим злом, — каже він, — це наш внутрішній ворог, що роз’їдає нашу країну. Він не дає змоги нормально забезпечувати нашу армію, наповнювати державний бюджет, нормально працювати всім гілкам влади». «Чи потрібні реформи, — запитує експерт і відповідає: — Безумовно. Хто сказав, що якщо у нас два фронти, то ми повинні зосередитися лише на одному і нічого не робити на другому? Реформи — це і є боротьба на другому фронті».

Член-кореспондент Академії економічних наук Олександр Кірш також вважає, що реформи у воєнний час можливі та необхідні. Водночас він зазначає, що нашу економіку необхідно реформувати з урахуванням того рівня, на якому вона зараз перебуває. Проте він вважає, що боротьба з корупцією буде успішною лише в тому разі, якщо у чиновників буде нормальна зарплата, що не змушуватиме їх красти. Експерт погоджується з тим, що сьогодні все ж знаходяться люди, яких влаштовує низька чиновницька зарплата, але зазначає, що в мирний час хвиля патріотизму затихне. «Не можна всю економіку будувати на патріотизмі, — зазначає вчений, — вона повинна будуватися на економіці, особливо в той час, коли нове керівництво податкової служби району часто-густо зустрічають «коктейлем Молотова».

«Я б не сказав, що бізнес масово йде працювати на державу», — підтримує Кірша народний депутат (партія «УДАР»), перший заступник голови парламентського комітету з аграрної політики і земельних відносин Тарас Кутовий. Реформи він розглядає з двох точок зору: кому вони вигідні та які кроки, відповідно, зроблено. За його словами, сьогоднішній парламент представляє бізнес-інтереси багатьох груп і, відповідно до цього, і лобіюються секторальні зміни. Народний депутат наполягає, що в державній владі повинні з’явитися професіонали, які приходять не на рік-два. «Потрібно фільтрувати людей, які приходять у владу, потрібно постійно говорити про люстрацію», — наполягає народний депутат і  наголошує, що цього сьогодні, на жаль, не відбувається.

Кажучи про сільське господарство і необхідні йому зміни, народний депутат нагадав вислів свого земляка Григорія Сковороди: не вчіть яблуню, як яблука родити, краще відженіть від неї свиней. На його думку, всі податкові зміни мають виходити з того, аби забезпечувати господарствам нормальну рентабельність. «Якби рентабельність наших підприємств була гідною, то, зрозуміло, що в центрів конвертації було б менше роботи», — переконаний Кутовий. Аналізуючи ринок землі в Україні, він зазначає, що у власності  держави сьогодні перебуває 8 мільйонів гектарів землі. Це третина всієї ріллі України. З них 6 мільйонів здається в оренду, 2 мільйони гуляє десь на чорному ринку. Водночас у держави 411 підприємств, з яких 37% нерентабельні, 32% — низькорентабельні. «Якщо здати в оренду лише два мільйони гектарів, що гуляють, то можна одноразово отримати 4 мільярди доларів, — пропонує народний депутат і додає: — А ми не знаємо сьогодні, як наповнювати бюджет».