Коли людина має себе, свій хребет, свій центр, свою основу, свою гравітацію, сказати б, тоді все падає на свої місця — і людина схожа на Ейфелеву чи Останкінську башту, а не на гарбу сіна.
Василь Стус, український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, представник культурного руху шістдесятників

Який вигляд мають «транспортні артерії» здорової держави

Шведський підхід до сталого розвитку. Частина 2
12 червня, 2018 - 16:58

На початку року уряд Швеції вирішив повертати своїм громадянам 25% вартості електричних велосипедів, трициклів і квадроциклів. Загальна сума субсидій становитиме 350 мільйонів шведських крон, або 12 мільйонів доларів на рік.

Будь-який громадянин Швеції, який придбав легкий засіб пересування з електромотором після 20 вересня 2017 року, має право на повернення 25% його вартості від держави.

У такий спосіб уряд Швеції стимулюватиме перехід громадян на електротранспорт. Крім того, шведська влада стежитиме за виробниками і продавцями електровелосипедів, щоб не допустити автоматичного підвищення цін на суму знижки.

Таким чином Швеція стабільно рухається до досягнення однієї з Цілей сталого розвитку — №7 — «Забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх».

Минулого року в Швеції було продано близько 67 тисяч електричних велосипедів. «Дослідження показують, що електричні велосипеди замінюють автомобілі, — каже міністр екології Швеції Кароліна СКОГ. — Сьогодні ринок почав розвиватися, і в нас з’явився хороший вибір моделей».

Швеція є одним із світових лідерів у сфері просування електротранспорту. Минулого року поблизу Стокгольма шведи запустили тестову ділянку дороги, яка здатна підзаряджати автомобілі, обладнані спеціальним струмоприймачем, на ходу. Вартість одного кілометра такої дороги — один мільйон євро (близько 30 мільйонів гривень).

А в невеликому містечку Есклельстуна, де побували учасники освітнього туру присвяченого вивченню досвіду Швеції в досягненні Цілей сталого розвитку, організованого ПРООН України для експертів та представників урядових структур, муніципалітет розвиває мережу зупинок громадського транспорту, які виконують функцію підзарядних станцій. До речі, електроенергію тут отримують від переробки відходів. Поки пасажири займають свої місця, «зелений» автобус підзаряджається.

Загалом, у Швеції прекрасно розвинений громадський транспорт. По-перше, він — комфортний і зручний. По-друге, в такий спосіб шведи дотримуються  одного зі своїх принципів, про який ми розповідали в першій частині серії публікацій («Шведський підхід до сталого розвитку», «День» від 1 червня 2018 року) — «розумного споживання». А по-третє, особисті автівки в Швеції — це елемент «розкоші», адже держава передбачила, що кожен власник авто сплачує не лише річні податки за користування автомобілем, а й за те, що просто користується ним щодня (на всіх дорогах через певний інтервал встановлені своєрідні пропускні пункти, на вигляд високі рами-турніки на ширину всієї дороги, в яких вмонтовано датчики та камери, що фіксують проїзд транспортного засобу). Тож кожен власник авто, платить за свій комфорт (до речі, тариф залежить від габаритів машини). А власники «бензинових» автівок сплачують додатково ще й так звані екоподатки.

Шведська залізниця вважається однією з найбільш технологічних у світі. Паромний транспорт — прекрасний спосіб пересування Скандинавією. А внутрішнє авіасполучення в Швеції — це комфортно та швидко (менше години в повітрі).

Окремої уваги заслуговує Стокгольмське метро.

Стокгольмський «тюнельбан» (Tunnelbana — саме так скандинавці називають своє метро) здобув світову славу завдяки своєму незвичному стилю. Практичні шведи перетворили громадський транспорт своєї столиці на... музей. Найдовша художня галерея світу — таке звання стокгольмське метро отримало цілком заслужено.

Подорожуючи Стокгольмським метро, ніби потрапляєш у захоплюючий світ історії. Понад 90 із 100 станцій метро прикрашені скульптурами, мозаїками, картинами, гравюрами.

Побудували метро 1950 року, але перші експозиції з’явилися в ньому 1957-го. Протяжність усіх ліній Стокгольмського метро становить близько 110 кілометрів. Над творами в метро працювали близько 150 художників.

Усі станції абсолютно різні: деякі прикрашені вітражами, інші — елементами древніх палаців. На деяких станціях метро зображені епізоди відеоігор. А спуск на екскаваторі на червоній лінії метро нагадує вихід із лігва чудовиська — все дуже несподівано і хвилююче. Не дарма в Стокгольмське метро приїжджають, як на екскурсію, багато туристів.

Метро в Стокгольмі, як і всі поїзди в Швеції, ходить у зворотний бік. У них лівосторонній рух. Так склалося історично, автомобільний рух переведено на правосторонній 3 вересня 1967 року. А поїзди так і залишилися.

Мобільні телефони в Стокгольмському метро працюють і між станціями. Ескалатори включаються автоматично, коли до них підходять люди. Навіть тут проявилась вічна турбота шведів про природу і збереження електроенергії. Багато ескалаторів на перший погляд не працюють: але тільки ти стаєш на сходинку, механізм вмикається, набирає швидкості і везе тебе вгору.

Є ще одна особливість у метро в Стокгольмі. В поїздів метро немає дзеркал заднього виду. На кожній станції машиніст виходить із поїзда і контролює пасажиропотік і повідомляє в мікрофон, що він збирається закривати двері.

Проїзний квиток на метро можна купити в автоматі на станції або в касі. Місто розділене на три зони, і відповідно й ціна одноразового проїзду варіює і може сягати більш ніж 70 крон (приблизно 210 грн). Але діє система знижок для різних варіантів багаторазових квитків — їх купувати значно вигідніше. Слід зауважити, що проїзні квитки в Стокгольмі як одноразові, так і кількаденні та тижневі, поширюються на всі види транспорту. В шведській столиці дуже налагоджена автобусна система, а ще такий проїзний дає змогу користуватися водною переправою. Зазвичай це 10-хвилинна подорож, така звична для жителів столиці, але чудова нагода для туристів подивитися на Стокгольм з Балтійського моря.

P.S. «День» вдячний ПРООН України за надану можливість висвітлювати досвід Швеції в досягненні Цілей сталого розвитку для наших читачів.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День», Київ — Стокгольм — Київ. Фото автора
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments