«Японський прорив» для українських проблем

Україна сьогодні в п’ять разів відстає за паритетом купівельної спроможності частки ВВП, що припадає на душу населення, від країн Євросоюзу, констатує голова парламентського комітету з промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк і робить висновок, що причина цього недостатнє використання величезного капіталу, який має Україна, — людського, ресурсного і наукового.

У світі є лише п’ять країн, які за останні 25 років втратили якусь частку реального ВВП, а Україна, на жаль, очолює цей список, відзначає Галасюк. Він вказує, що  наші сусіди створили за цей час хто одну, а хто дві або й навіть три нових економіки в реальному вимірі, а ми в реальному вимірі втратили фактично 30% добробуту з розрахунку на душу населення.

При цьому наші сусіди — і Польща, і Чехія — підвищили добробут населення, а його чисельність там практично не змінилася. А от Туреччина не тільки суттєво піднялася за рівнем економічного розвитку, а при цьому й дуже збільшила кількість населення. Україна ж, тільки за офіційною статистикою, втратила через міграцію, смертність і низьку народжуваність 9 мільйонів громадян. «Це катастрофічна ситуація, — наголошує Галасюк, — яка свідчить, що ми пішли неправильним шляхом. Наша економічна політика, по суті, не була спрямована на розвиток країни».

Чи існують щодо нас позитивні прогнози розвитку, запитує голова комітету. «Авторитетні міжнародні експерти дають шокуючі прогнози, — говорить Галасюк і посилається на одне з солідних економічних видань, — воно прогнозує, що до 2050 року середній темп зростання реального ВВП України становитиме лише 1% на рік». «Це означає повільну економічну смерть і перетворення на соціальну, технологічну, сировинну периферію в центрі Європи, — з болем говорить народний депутат і продовжує: — Це призведе до того, що чисельність населення України до 2050 року становитиме менш ніж 35 мільйонів чоловік». Такі показники для України дає Світовий банк, тоді як для інших країн його прогнози кардинально відрізняються. А ось прогноз для України від ООН. За базовим сценарієм цієї організації, до 2100 року українців буде лише 25 мільйонів.

Галасюк демонструє графік, на якому показано дві криві, що зображують показники добробуту громадян нашої країни та Євросоюзу. Вони, на жаль, не зближуються, а розходяться. «Це означає, що в економічному вимірі у нас немає євроінтеграції, — робить висновок парламентарій, — відбуваються протилежні процеси — збідніння українців. А інші східноєвропейські країни, в тому числі Польща, планують свій успіх і стратегію на основі таких показників, як наближення рівня доходів поляків і ВВП країни на душу населення до середньоєвропейського рівня».

«Чи можемо ми миритися з такими сценаріями?» — запитував Галасюк, виступаючи на парламентському семінарі «Японський економічний прорив: уроки для України», який проводився за сприяння Української асоціації Римського клубу. Він запевняє, що стан нинішньої української економіки залежить не від політики уряду чи від рівня виробництва в країні, а від того, якими будуть світові ціни на метал, руду, зерно, ліс-кругляк. «Отже, наша економіка перебуває на аграрно-металургійній сировинній голці, так само, як російська — на нафтовій». Народний депутат переконаний: якщо відв’язати нас від цієї голки, тільки тоді з’являться перспективи.

З його слів, Україні необхідно зростати на 8—10% на рік, і тоді ми зможемо вийти на європейську економічну орбіту або й наблизитися до ще динамічніших азійських країн. Полемізуючи з тими, хто не вірить у можливість таких темпів, Галасюк відсилає їх до книги «Дороговкази в майбутнє» великого українця Богдана Гаврилишина, який у ній чітко вказав, що Україна має цивілізаційну перспективу і може реалізуватися як успішна країна тільки в тому разі, якщо зростатиме на 8—10 відсотків на рік.

Галасюк закликає подивитися правді в очі й скорегувати нинішній економічний курс, щоб мати колись можливість іронічно згадувати озвучені сьогодні несприятливі для України прогнози. В цьому сенсі для нас є дуже важливими досвід і економічна політика Японії, дуже багато елементів з яких ми можемо застосувати у себе, вважає голова комітету.

Його думки багато в чому підтверджуються у дослідженні  «Вплив на економіку та екологію угод про вільну торгівлю», проведеному в японському університеті Кобе Гакуїн. Про зроблені дослідниками висновки розповідає професор, декан факультету економіки пані Хікарі Бан. Зауважуючи, що відміна митних зборів (після підписання угод про вільну торгівлю) викликає зміни у виробництві та відносній ціні, впливаючи на економіку та обсяг викидів двоокису вуглецю, професор наголошує, що, зробивши  кількісну оцінку цих факторів, можна пересвідчитися у взаємному зв’язку розвитку торгівлі та стану навколишнього середовища.

Дослідниця відзначає, що Зона вільної торгівлі України з ЄС та Туреччиною дозволяє нашій країні наростити прибуток на капітал. Зростатимуть за цих обставин і закордонні інвестиції. Однак обсяги виробництва у текстильній та швейній промисловості внаслідок вступу в ЄС зростатимуть, а в разі дії такої угоди з Японією і Туреччиною — зменшаться. У чорній металургії при дії зони вільної торгівлі з ЄС і Японією обсяги промисловості впадуть, а з Туреччиною — зростуть.

Пані Бан прогнозує, що Зона вільної торгівлі активізує будівельну галузь, адже при зростанні прибутку на капітал надходить більше інвестицій, а одним з напрямів інвестиційного попиту є будівельний сектор. За роботи Зони вільної торгівлі з ЄС відбудеться помітне зменшення викидів двоокису вуглецю, в тому числі у чорній металургії, але участь у такій зоні з Туреччиною вплине на зростання відповідних викидів.

Зона вільної торгівлі з ЄС вплине на деяке скорочення виробництва електроенергії в Україні, але користь від зростання виробничого капіталу та робочих місць — це гарна альтернатива деякому падінню виробництва електроенергії, вважає Хікарі Бан. Вона вважає, що внаслідок дії Зони вільної торгівлі з ЄС в Україні відносно впадуть ціни на електроенергію,  а її споживання зросте. Дослідниця радить вжити заходів, щоб запобігти цьому.

Фахівець з економічних питань у системі державного управління, професор того ж університету Йохішихо Окабе відомий в Японії як українознавець. Тож після його виступу на семінарі (українською мовою) з історичним оглядом економіки Японії та її перспектив «День» взяв у нього бліц-інтерв’ю. Відповідаючи на запитання про те, як він вивчив українську мову, професор сказав, що спочатку вчив російську, але після початку Революції Гідності почав вивчати по Скайпу українську.

Окабе розкрив «Дню» секрет успіху японської економіки. За його словами, він полягає у тому, що японці звикли доводити до кінця кожну справу, яку розпочали. На його думку, одна з проблем України полягає в тому, що українці так чинити не звикли. Водночас він вважає конкурентними перевагами України хорошу освіту працівників та наявність у країні високих технологій, які, однак, на його думку, слід  би використовувати краще. 

«День» попросив поради щодо того, в яких українських галузях треба створювати кластери. Професор вказав, що вони будуть корисними для всіх без винятку галузей і відзначив, що в одному з міжнародних кластерів Україна вже бере участь. Виявляється, для японських мобільних телефонів значну кількість деталей виготовляють корейські компанії, а от програмне забезпечення розробили українські фахівці. «Це ваш перший кластер», — відзначає Окабе. Він також розповів, що колись в Японії намагалися запровадити елементи плановості в економіці, але з цього нічого хорошого не вийшло, і зараз економіку регулюють головним чином ринкові відносини, а держава лиш турбується про умови для малого і середнього бізнесу.

Тим не менш,  таким підприємствам в Японії, як і в Україні, не легко отримати кредит. Усе залежить від того, зауважує Окабе, наскільки стало працює фірма та чи користується попитом її продукція. За його словами, японські компанії дуже уважно вивчають попит і, саме виходячи з цього, планують свою роботу. «День» попросив пана Окабе висловити своє побажання Україні та українцям. «Я бажаю вам бути  наполегливішими у досягненні поставлених цілей», — сказав науковець із Країни Вранішнього Сонця.