Поривайтеся завжди виконувати свій обов'язок, і людство виправдає вас навіть там, де ви зазнали невдачі.
Томас Джефферсон, 3-й президент США, один з авторів Декларації незалежності США

За українськими авіаінженерами – черга

Експерти: «кращі» виберуть Airbus і Boeing, але точно не Росію
7 лютого, 2017 - 19:39
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Чотири роки тому твіт віце-прем’єра російського уряду Дмитра Рогозіна «Над Києвом безхмарне небо» відіграв свою недобру роль, запустивши цілу вервечку негативних процесів для української промисловості — оборонної зокрема.

Нагадаємо, що «День» одним з перших серед українських ЗМІ повідомляв читачам про небезпечну роль, яку грає для нас у Кремлі віце-прем’єр Рогозін. У матеріалі про московські угоди Януковича й Путіна у грудні 2013 року («Переяслав»-2?, «День» від 17 грудня 2013 року) ми зазначили, наскільки важливо серйозно поставитися до зухвалого мікроблогу Рогозіна у «Твіттері». Нагадаємо, коли українці мирно протестували, Рогозін у «Твіттері» описував свої відвідини великих промислових об’єктів сходу й півдня України. Але особливо на вуха мав поставити його твіт «Над Києвом безхмарне небо», який фактично був анонсом економічного путчу в Україні (фраза «Над усією Іспанією безхмарне небо» вважається паролем-сигналом на початок громадянської війни в Іспанії 1936 року). А сам «круїз Рогозіна» по ключових об’єктах промисловості — оборонної зокрема — («Дешифровка сигналу Рогозіна», «День» від 5 грудня 2013 року) надалі виявився «розвідмісією» напередодні війни, за результатом якої з Донбасу вивозилися на територію Росії заводи з високоточним унікальним устаткуванням. Так, зокрема, Україна втратила Луганський патронний завод.  Загалом цей твіт Рогозіна — свідчення того, що операція з анексії Криму и перетворення Донбасу в зону воєнного конфлікту була спланованою спец-операцією Кремля, якій передував ряд дій з ослаблення української економіки. І ось днями з РФ прийшло підтвердження: настав час «другої фази» — Кремль намагатиметься «переманити» українських спеціалістів, тим самим послабивши нашу економіку, і посиливши свою.

«НАД КИЄВОМ БЕЗХМАРНЕ НЕБО» — 2?

Рогозін під час огляду літака Іл-112В на заводі «Воронезького акціонерного літакобудівного товариства», заявив, що Росія готова забезпечити українських інженерів «необхідними умовами для роботи».  «Ми наших колег чекаємо, готові забезпечити їх найнеобхіднішим, всією необхідною роботою, перспективою, заробітними платами задля того, щоб не померла та ідеологія авіабудування, яку колись виховав Олег Костянтинович Антонов, як єдину невідривну частину загальної школи авіабудування Радянського Союзу», — заявив Рогозін.

Цікаво, що, як пишуть російські ЗМІ, «захід відбувся в контексті відкликання двигунів другого і третього рівнів ракети-носія «Протон-М» через порушення технології складання, допущеної на ВМЗ». «Пройшовши заводом, я зрозумів, що джерело недбальства й байдужості — в соціальних проблемах. Працівники ВМЗ повинні отримувати більше, ніж в середньому по місту, це аксіома», — заявив віце-прем’єр, тим самим визнавши факт низьких зарплат працівників воронезького заводу», — зазначають журналісти.

Російські чиновники далеко не вперше кличуть до себе працювати українських фахівців у різних галузях. Навесні 2014-го той-таки Рогозін заявляв, що оборонно-промисловий комплекс Росії готовий прийняти на роботу українських фахівців. Росія заявляла про перші прийняті заявки від українських корабелів. Щоправда, жодної хвилі еміграції провідних українських фахівців не спостерігалося. А  більшість суднобудівників, які влаштувалися на Амурському суднобудівному заводі, були з Криму. До того ж щодо кримських суднобудівельних заводів — поки що там все більше обіцяють оборонзамовлення, на практиці ж досягнення набагато скромніші. Хоча доковим обслуговуванням Чорноморського флоту вони займаються.

А стан російського авіапрому, з огляду на все, справді не безхмарній і передусім потребує гарних кадрів. Наприклад, 2013 року в інтерв’ю російським «Ведомостям» тодішній гендиректор авіабудівного комплексу ім. Іллюшина Віктор Ліванов на запитання, чи зможе ОАК зробити новий далекомагістральний літак, зізнався, що не знає, адже «всі найкращі уми втекли до Airbus і Boeing». І недивно, кажуть експерти, що заповнити кадровий голод в Росії намагаються за рахунок українських кадрів. По-перше, це — високого рівня фахівці. А по-друге, таке працевлаштування можна ще й вдало використовувати з політичного погляду — пропагандистські ЗМІ одразу ж напишуть про «сумну ситуацію в Україні» і допомогу «братам» російського народу.

До початку бойових дій на нашій території випускники Харківського авіаційного інституту шукали роботу, зокрема, і в Росії, і частина їхала туди працювати. «Але незабаром вони розуміли, що кар’єрного зростання на російських підприємствах українцям чекати марно. Та й через те, що російське авіабудування заточене під оборонку, вихідцям з України не хочуть надавати доступу до багато якої інформації. Отже, багато хто почав повертатися назад ще до загострення відносин між Росією та Україною», — прокоментував «Дню» гендиректор «Украеропроекту» Кирило НОВИКОВ.

«Для українських фахівців важливо мати можливість стажуватися за кордоном. Наприклад, попрацювати в компанії «Боїнг». Таку можливість бачили, наприклад, у компанії «Прогрестех». Коли в Україні відкрилася філія «Прогрестеху», це дало можливість працювати українцям тут», — каже він.

АГРЕГАТНО-СКЛАДАЛЬНИЙ ЦЕХ ДП «АНТОНОВ» №18. КОЖНА «ЗАКЛЕПКА» НА КРИЛІ — РУЧНОЇ РОБОТИ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Кирило Новиков переконаний, що українська сторона повинна робити все задля того, щоб гарні фахівці хотіли залишатися працювати тут. І додає, що значній кількості наших випускників доводиться шукати роботу самотужки, без підтримки держави.

У тому, що українська влада не роблять все потрібне в цьому плані, переконаний і керівник консалтингової компанії Friendly Avia Support Олександр ЛАНЕЦЬКИЙ.

«В Україні кадри висококваліфіковані залишилися, і для Росії привабливим є також те, що вони розуміють і можуть розмовляти російською мовою. Зараз, коли триває війна, неприпустимо, аби на держзаводах за сто кілометрів від лінії фронту не платили зарплати — на бронетанковому заводі, авіаційних. Інакше люди їхатимуть працювати до Росії, адже їм потрібно годувати родини», — вважає він.

Крім того, Росія прагне переманити до себе українських фахівців ще й задля того, аби ослабити українську промисловість. «Рогозін, наприклад, давно прагне завадити розвиткові українському авіапрому. Він вставляв палиці в колеса, коли вирішувалися питання щодо закупівлі Росією Анів», — нагадує Ланецький.

ЗА УКРАЇНСЬКИМИ АВІАІНЖЕНЕРАМИ — ЧЕРГА

Опитані «Днем» експерти переконані: останні заяви Рогозіна про запрошення українських фахівців не слід сприймати як щось дуже страшне. «Спроба нагнітати ситуацію» — не більше. До того ж у росіян, вважають вони, нічого не вийде, за головами українських інженерів — черга. І Росія далеко не найперспективніший претендент.

«В українських кадрах, не лише авіаконструкторах, окрім Росії зацікавлені й, скажімо, Північна Корея, Іран. Пригадаймо, наприклад, як колись північнокорейські дипломати на «Південмаші» намагалися купити креслення», — говорить Ланецький.

Українських висококваліфікованих фахівців хочуть бачити в Чеській Республіці. Нещодавно президент Економічної палати Владимир ДЛОУГІ сказав у ЗМІ, що необхідно «відкрити канал для припливу фахівців з України». І чеські підприємці готові платити іноземцям високі зарплати. «Це обумовлено культурною й мовною близькістю. До того ж, рівень освіти у вихідців із України досить високий», — зазначив він.

«Тимчасовий передих можна використати для перебудови нашої власної системи освіти й профпідготовки, а також для розвитку науково-дослідного сегменту, щоб створити джерело власних кадрів», — сказав Владимир Длоугі. За його словами, в умовах попиту на сотню тисяч працівників реалізується програма, що дозволяє прийняти лише  кілька тисяч українців. Отже, чеському уряду варто вжити заходів, щоб вирішити питання на законодавчому рівні.

КАСЬЯНОВ: «ЗАПРОШУВАТИ АВІАКОНСТРУКТОРА ДО РОСІЇ — ВСЕ ОДНО ЩО ЗАПРОПОНУВАТИ ЙОМУ ПОЛЕТІТИ НА МАРС»

На жаль, «Дню» так і не вдалося поспілкуватися з директором створеної торік Української авіабудівної корпорації, до якої входять ДП «Антонов», ПАТ «Український науково-дослідний інститут авіаційної технології» (УКРНДІАТ), ПАТ Завод «Маяк», ДП «Новатор» (Хмельницький), ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» і ДП «Харківське агрегатне конструкторське бюро» Михайлом Гвоздьовим. Його телефон був відключений. Зазначимо, що пан Гвоздьов ніяк не відреагував на заяви Рогозіна.

Оскільки Українська авіабудівна корпорація  входить до складу ДП «Укроборонпром» і представники «Укроборонопрому» також проігнорували «запрошення Рогозіна» для українських фахівців, «День» звернувся за коментарями до держпідприємства з офіційним запитом. Відповіді ми поки не отримали. Усе-таки наша державна машина, незважаючи на створене Міністерство інформації, все ще дуже повільна у своїх діях на інформаційному фланзі. Але й тут її виручають... волонтери.

Юрій КАСЬЯНОВ, який очолює волонтерську групу, що працює над створенням безпілотних літальних апаратів для потреб української армії, в розмові з «Днем» сказав, що в заяві Рогозіна він бачить як мінімум один позитивний момент для України. «Своєю заявою Рогозін лише підтвердив: у нас у країні є талановиті авіаконструктори.  Тому для України точно не все втрачено. Є потенціал, — говорить волонтер. — На жаль, держава мало звертає уваги на цей потенціал. Але він є. І навіть нашими волонтерськими силами створені унікальні літальні апарати, аналогів яким дійсно немає у всьому світі».

Щодо решти, зазначає Касьянов, Рогозін говорить «повну нісенітницю». «З таким же успіхом, як запрошувати висококваліфікованого фахівця на роботу до Росії, можна запрошувати його полетіти на Марс. У нас влада далеко не ідеальна. А влада в Росії й, зокрема, її модель економічного розвитку країни, соціального устрою, її ідеологія, — недієздатна й тупикова. Я вже мовчу, що це країна-агресор, від якої відвертається весь світ», — зауважує наш співрозмовник.

Касьянов радить Рогозіну «заспокоїтися» й забути про Україну та її фахівців. «Те, що їм своїх (висококваліфікованих кадрів. — «День») не вистачає, — уже всьому світу очевидно. Нехай собою й займуться», — резюмує волонтер.

Андрій МУРАВСЬКИЙ; Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ