Доля випробовує тих, хто намірився іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть до наміченої мети.
Катерина Білокур, українська художниця, майстер народного декоративного живопису

Життя в умовах тактики

Або як працюватиме уряд без програми та імунітету
22 червня, 2020 - 19:28
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Лише 207 народних депутатів при мінімально необхідних 226 проголосували за доопрацьовану Програму діяльності уряду, яку 18 червня повторно представив парламенту прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Це означає, що програму не ухвалено: за Регламентом, доопрацювати свій стратегічний план роботи уряд може лише один раз — і цю можливість він уже використав. Нове ж подання програми можливе не раніше, як через рік після несхвалення попередньої.

За Конституцією, не маючи ухваленого програмного документа діяльності, Кабмін не має й імунітету. Тобто, Кабмін може залишатися працювати до тих пір, поки Верховна Рада виявлятиме йому довіру, але в будь-який момент його можуть відправити у відставку.

Те, що Рада не схвалить програму дій уряду, за словами експертів, було досить очікуваним.

«Якщо першу версію програми відхилили, зокрема, з економічної точки зору, то в несприйняття другої вже втрутилася політика, оскільки за 100 днів уряд встиг багато з ким «побити горшки», — таку думку в прямому ефірі 24 каналу висловив економічний експерт, президент інвестиційної Групи «УНІВЕР» Тарас Козак.

Суть урядової програми у тому, щоб скоординувати учасників політичного процесу — зокрема, парламент і уряд — довкола стратегічних цілей, домовитися про спільну роботу і спільну відповідальність. Тому в ідеалі урядова програма має базуватися на коаліційній угоді парламентських фракцій.

Нинішнє політичне рішення парламенту сигналізує бізнесу, що уряд не є стійким і не користується абсолютною підтримкою більшості у Верховній Раді — переконаний виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Відповідно, виконання зобов’язань, які Кабмін може на себе брати, не завжди від нього залежатиме. Стосується це як підтримки законопроєктів у парламенті, так і безпосередньо дій уряду.

«Тобто, йдеться про поганий знак з точки зору довіри до Кабміну з боку бізнесу та різних інституцій, починаючи від Міжнародного валютного фонду — до галузевих асоціацій і конкретних інвесторів, з якими уряд укладає домовленості. Як-от, підписаний нещодавно Меморандум із виробниками «зеленої» енергії. І це може мати негативний вплив на економічну ситуацію в країні загалом. Бо чим менше довіри до урядових ідей та рішень, тим гірше», — говорить Вишлінський.

Перед місцевими виборами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля приберуть з займаної посади, переконаний публіцист Ігор Лесев. 

«Таке тільки в кіно буває — прийшла людина з нізвідки і всіх перемогла. У бізнесі, спорті, політиці. А ще дуже рідко в кінематографі, коли зіграв роль і всі такі — бабах, та це ж новий Джеймс Дін! А в справжньому житті все нудно. Будь-яка передумова успіху — це особиста історія нескінченного навчання і досвіду... Прем’єр народжується в конкурентній боротьбі на виборах. На зустрічах з виборцями. З презентацією своєї програми. Зі своїм авторським баченням розвитку країни», — каже Лосєв.

Натомість сам Шмигаль «провал голосування» сприйняв спокійно, назвавши рішення парламенту «політичними моментами».

У депутатів може виникнути необхідність змінити кадри в уряді. Саме це й стало причиною неприйняття програми, пояснив Шмигаль.

Крім того,  Кабмін, за словами Шмигаля, все ж таки працюватиме за розробленою програмою, хоч її і не схвалили. 

Тож тактика наступна:

В макроекономіці

Через коронакризу Україна опинилася на порозі економічного падіння «глибиною» у 4-8% ВВП.

За розрахунками НБУ, у 2020 році Україна може зіткнутися з падінням експорту до 10%, імпорту — до 14,5%, зростанням дефіциту бюджету до 8% ВВП та підвищенням рівня безробіття до 9,5%.

В бізнесі

Тому нинішній уряд головною ціллю декларує підтримку малого та середнього бізнесу, а також збереження та створення 500 тис. нових робочих місць. Йдеться про новий закон про працю та ідеї, як залучити українських заробітчан до роботи в рідній економіці.    

Є наміри «запровадити податкові стимули щодо спрямування частини прибутку підприємств на реінвестування у власний розвиток», але це стосується великого бізнесу.

В енергетиці

Поки в Україні тривав карантин, в енергетиці різко загострилася криза, яка порушила баланс виробництва, призвела до скорочення виробництва електроенергії на атомних станціях та зростання боргів перед виробниками енергії. Кабмін обіцяє «розрулити» це питання та прибрати дисбаланси.

У сільському господарстві

В частині реалізації земельної реформи, уряд Шмигаля планує запровадити систему моніторингу земельних відносин, створити і запустити національний портал геопросторових даних, який би об’єднав усі наявні земельні кадастри та реєстри, сприяти розвитку фермерства — через програми здешевлення та гарантування кредитів.

У національній безпеці

Виділяти на оборону не менше 5% ВВП країни і шукати ідеї знешкодження російської агресії та повернення Криму. Для громадян, що постраждали від конфлікту, урядова програма передбачає забезпечення постійним і тимчасовим житлом щонайменше 1500 сімей внутрішньо переміщених осіб, а також унормування процедури реєстрації місця проживання 800 тис. переселенців.

У соціальній сфері

В уряді Шмигаля розраховують, що пенсії становитимуть до 40% від заробітку і буде запроваджено другий (накопичувальний) рівень пенсійної системи. Для врегулювання дефіциту Пенсійного фонду задумувався «перегляд стимулів до сплати єдиного внеску».

Уряд ставить ціль аби за час його роботи кількість громадян, які б поліпшили свої житлові умови, збільшилася на 20%. Розглядається ідея запуску спеціальної програми іпотеки під 10% та реструктуризації заборгованості населення за спожиті комунальні послуги.

В культурі

У сфері культури уряд має у планах, наприклад, включити уманський парк «Софіївка» до об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО, створити «інноваційний та науковий хаб» в Чорнобильській зоні, добудувати Меморіал жертв Голодомору, Алею Героїв Небесної Сотні та Музей Революції Гідності в столиці. А також підвищити частку україномовних книг, виданих українськими видавцями, до 78%.

Також в Кабміні розраховували, що до 2024 року іноземні туристи витрачатимуть в Україні у п’ять разів більше, ніж у 2019, а туристичний потік, починаючи з наступного року, зростатиме на 2% щороку.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: