Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й черпати своє національне офарблення.
Микола Хвильовий, український прозаїк, поет, публіцист

Життєстійкі

Оптимістичні історії підприємців, які «здолали» кризу
30 квітня, 2021 - 11:18

Procter and Gamble створювала мильні опери по радіо, щоб отримати лояльних клієнтів, а General Motors перейшла з виготовлення кінних екіпажів на автомобілі. А як виживають українські компанії, щоб пережити коронакризу?

Під час криз більшість компаній просто зменшує витрати та закриває проєкти. Вони забувають, що криза — це перш за все час можливостей: вийти на нові ринки, відкусити частку ринку у свого конкурента, змінити бізнес-модель, оптимізувати свою роботу. Компанії, які вміють шукати нові можливості, будуть зростати тоді, коли інші закриваються.

До Великоднього інтелектуального меню «День» пропонує оптимістичні історії «життєстійкого» бізнесу та їх «секрети», об які зламали зуби не одна криза.

FedEx — американська поштова то логістична компанія, відома в усьому світі — була заснована в 1971 році. І відразу ж напоролася на кризу. На початку 70-х ОПЕК збільшила ціни на нафту в 4 рази, що спричинило період економічного спаду в США і високий рівень безробіття. У 1973 було оголошено ембарго на нафту. До загальної кризи додались ще й внутрішні проблеми: працювати в таких умовах означало витрачати багато грошей на паливо для машин, що астрономічно збільшило витрати.

Засновник компанії втратив близько $84 млн, проте компанія зробила все, щоб переконати клієнтів, що вона продовжує виконувати свою місію — доставляти документи вчасно. FedEx запустила рекламну кампанію, у якій стверджувала, що вона життєво необхідна клієнтам, тому що за будь-яких обставин доставить посилки протягом ночі.  Зусилля виправдали себе у 1980, коли прибуток досягнув $38,7 млн.

Ще один приклад вдалої рекламної стратегії проти кризи застосувала P&G. Американська Велика Депресія стала важким випробуванням для більшості компаній з виробництва споживчих товарів.  Але P&G розуміла, що навіть в період депресії людям потрібне буде мило. І замість того щоб почати економити на рекламі, як зробили багато компаній, P&G зробила навпаки. І підійшла до реклами креативно. Компанія почала спонсорувати серіали на радіо. Коли перший, Ma Perkins, став неймовірно успішним, компанія оплатила створення ще 21 мильної опери для інших своїх брендів. До речі, саме тому серіали називають «мильними операми».  А  популярність мильних опер призвела до суттєвого зростання продажів.

Як виживають українські компанії в сьогоднішню коронакризу? Своїм досвідом з «Днем» поділились підприємці з різних куточків України.


ПОДIЛЛЯ

Вони «перехитрили» карантин

Три історії вінницьких підприємців, які розпочали чи переорієнтували бізнес під час пандемії

«День» не раз і не два писав про те, що найвідчутніше карантинні обмеження через пандемію позначилися на малому та середньому бізнесі. Не маючи «подушки безпеки», підприємці, які працювали здебільшого у сфері гостинності, обслуговування чи продажів, змушені були зачинятися, у кращому разі — законсервовувати свої заклади до кращих часів. Особливо складно було тим, хто орендував приміщення, техніку, цех і мав на додачу кредитні зобов’язання. Проте для окремих відчайдухів криза стала можливістю спробувати щось нове або трансформувати в інше русло вже наявне. Чи було просто? Ні! Чи зараз легко? Ні! Але вони ризикнули і не програли, бо у такі скрутні часи продовжують самі заробляти і дають робочі місця іншим.

МОЛОДА РОДИНА МАКСИМА (НА ФОТО) ТА ТЕТЯНИ КОВТУН ВИРІШИЛА, ЩО САМЕ ЗАРАЗ НАЙКРАЩИЙ МОМЕНТ РЕАЛІЗУВАТИ СВОЮ ДАВНЮ МРІЮ І ВІДКРИТИ КАФЕ У ВІННИЦІ. А ЩОБ ДОДАТИ «ПЕРЦЮ» І ПРИВЕРНУТИ УВАГУ ВІННИЧАН, НАЗВАЛИ ЙОГО «ЛОКДАУН»

«МОТИВУЄ РУХАТИСЯ ВПЕРЕД ДАВНЯ МРІЯ — МАТИ ЩОСЬ СВОЄ»

Старт нового бізнесу під час карантину, особливо ресторанного, можна сприйняти як божевілля або принаймні величезний ризик. Але молода родина Максима та Тетяни КОВТУН вирішили, що саме зараз найкращий момент реалізувати свою давню мрію і відкрити кафе у Вінниці. А щоб додати «перцю» і привернути увагу вінничан, назвали його «Локдаун». 7 квітня заклад прийняв перших відвідувачів. У меню — сендвічі, хот-доги та рідкісні для Вінниці пряні ізраїльські закуски, а ще смачна кава, яку вже оцінили жителі довколишніх будинків. Як каже Тетяна, місце розташування закладу досить вигідне, тому «Локдаун» просто приречений на успіх.

«Чоловік за освітою кухар. Працював у ресторанах Ізраїлю, потім у двох відомих закладах Вінниці, але увесь час марив ідеєю відкрити власний заклад. Коли розпочався карантин, він змушений був звільнитися з роботи і вже думав їхати на заробітки за кордон, але товариш сказав: «Поки заробиш кошти, то мине багато часу, натомість міг би відкрити кафе і вже отримувати прибуток». Ми дослухалися. На початку лютого знайшли приміщення, оформили необхідні документи і відчинилися для відвідувачів, — розповідає жінка. — У закладі працюємо ми з чоловіком і ще взяли на підмогу бариста. На сьогодні до нас можна прийти, смачно перекусити і випити каву. Меню досить оригінальне. До прикладу, пропонуємо хотдоги з телячою ковбаскою, релішем із соленого лимона та яблуневим чатні. Такого перекусу у Вінниці не знайдеш. Незабаром, сподіваюся, вийдемо на доставку. Тоді наші страви зможуть замовляти усі вінничани. Заклад невеликий — на кілька столиків, а доставка дозволить охопити більше клієнтів. Мотивує рухатися вперед давня мрія — мати щось своє. Ми впевнені в тому, що наша ідея, оригінальне меню закладу сподобається вінничанам, «Локдаун» буде рентабельним і щодня обростатиме новими відвідувачами».

«НЕ КЛІЄНТИ ДО МЕНЕ, А Я ДО КЛІЄНТІВ»

З перших днів карантину, коли в країні масово почали зачинятися ресторани, Інна ЄГОРОВА скористалася моментом і переорієнтувала свій бізнес. 16 років вона керувала одним із кафе Вінниці, мала досвід роботи і барменом, і офіціанткою, і кухаркою. Тому коли заклад довелося зачинити, а людей розпустити, жінка вирішила налагодити виробництво напівфабрикатів на доставку. Першими клієнтами стали колишні відвідувачі, які знали меню закладу і довіряли власниці. А далі запрацювало «сарафанне радіо» і за рік доставка напівфабриків від Інни вийшла у топ найкращих сервісів Вінниці.

«Для мене було приємною несподіванкою, коли на Фейсбук-сторінці «Білий список Вінниця» провели опитування, у кого кращі напівфабрики, і моя продукція отримала найбільше схвальних відгуків. Це означає, що цей важкий рік я гарно попрацювала. Хоча тепер не клієнти до мене, а я до клієнтів почала ходити, — відзначає Інна. — Коли кафе зачинилося, я не стала чекати на кращі часи, сама стала до плити і зберегла репутацію, нехай і переорієнтувала бізнес. Чи будемо відкривати заклад для відвідувачів, не скажу — усе залежить від ситуації, поки вона не стабілізується, наше кафе не вийде на окупність. Тому наразі без різких кроків. Єдине — на осінь мрію відкрити магазин із напівфабрикатами, щоб можна було здійснювати торгівлю на місці і паралельно працювати на доставку».

«ВИГРАЮТЬ ТІ, ХТО МОЖЕ ПРИСТОСУВАТИСЯ»

Голова громадської організації «Асоціація фахівців з управління персоналом Вінницької області» та засновниця однієї з кадрових агенцій Вероніка ЛЕБЕДЄВА розповідає, що карантин позначився практично на всіх галузях бізнесу. Відчувала його вплив і її компанія, бо під час карантину замовлення на пошук персоналу зменшився. Довелося майже удвічі скоротити штат співробітників, але завдяки тому, що агентство швидко переорієнтувалося на інші сфери бізнесу і напрацювало нову базу партнерів, кількість співробітників у штаті станом на сьогодні значно зросла.

ВЕРОНІЦІ ЛЕБЕДЄВІЙ З ПОЧАТКУ ПАНДЕМІЇ ДОВЕЛОСЯ МАЙЖЕ УДВІЧІ СКОРОТИТИ ШТАТ СПІВРОБІТНИКІВ, АЛЕ ЗАВДЯКИ ТОМУ, ЩО АГЕНТСТВО ШВИДКО ПЕРЕОРІЄНТУВАЛОСЯ НА ІНШІ СФЕРИ БІЗНЕСУ І НАПРАЦЮВАЛО НОВУ БАЗУ ПАРТНЕРІВ, КІЛЬКІСТЬ СПІВРОБІТНИКІВ У ШТАТІ СТАНОМ НА СЬОГОДНІ ЗНАЧНО ЗРОСЛА

«Ми працюємо на замовлення роботодавця і орієнтуємося винятково на український бізнес, тобто за кордон нікого не працевлаштовуємо. Коли попит на наші послуги впав, ми руки не опустили, а переорієнтувалися на інших клієнтів. Якщо до карантину це в основному були виробничі підприємства, то під час карантину ми почали працювали з аграріями, лікарями, логістами. Тобто змінили вектор і не прогадали, бо на сьогодні виграють ті, хто може пристосовуватися, — зауважує Вероніка Лебедєва. — Якщо бізнес «не перевзується», а чекатиме, він не зуміє втриматися на плаву. Тому раджу людям, які мають бізнес-ідею чи бажання, стартувати вже зараз. Чому? А тому що зараз багато гравців підуть з ринку. І не від того, що ідея не прибуткова, немає ринку збуту чи сильні конкуренти, тобто не з об’єктивних причин, а радше суб’єктивних. Я помічаю, як зачиняються підприємства, які мають чималий потенціал. Звичайно, що на їхнє місце прийде хтось інший. Тому якщо є ідея, то треба її реалізовувати, навіть якщо немає стартового капіталу. Зараз це не проблема. Можна скористатися грантом чи взяти кредит. Об’єктивних причин для того, щоб не стартувати, я не бачу».

До слова, за даними платформи Opendatabot,  з березня 2020 року по березень 2021 року в Україні закрилося 215,3 тисяч ФОПів. Це майже на 50 тисяч закритих бізнесів більше, ніж в аналогічні місяці 2019-2020 років. Найбільше підприємств зачинилося у сферах складського господарства і транспорту (майже 11 тис.), оптової торгівлі (5,6 тис.), телерадіомовлення (2,69 тис.). Кількість людей, які вирішили відкрити ФОП під час карантину, становила 240,9 тисяч, що на 5 тисяч менше, ніж в аналогічні місяці до карантину. Найбільше нових ФОПів відкрилося у сфері програмування (понад 30 тис.), надання інформаційних (6,39 тис.) та інших індивідуальних послуг (5,44 тис.). Також активно відкривалися ФОПи у сфері доставки та охорони здоров’я.


ПIВДЕНЬ

Любов до кави, міста і своєї справи

Секрети успіху херсонської кав’ярні під час роботи в карантинні часи

Протягом кількох останніх років у Херсоні з’явились десятки нових кав’ярень. Від простих кіосків до стильних кафе з гарним дизайном інтер’єру, професійним обладнанням і навченим персоналом. Можна говорити про справжній бум на каву.

Водночас, цінителі цього напою серед місцевих закладів, найімовірніше, порекомендують вам 5-7 локацій, у яких вас здивують особливою кавою, десертами чи класною атмосферою.

Під час карантину кав’ярням, як і іншим закладам, було непросто. Локдаун змусив усіх змінюватися. Або зачинятися. В деяких випадках — назавжди. В цій рубриці ми спілкуємось із представниками малого бізнесу, які змогли вистояти, пристосуватися і є прикладами історій успіху. І наша мета — не реклама, а підтримка і приклад для соціально відповідальних підприємців.

Один із таких у Херсоні — Prostir.сoffee. Як вони себе називають, «це технологічна кав’ярня, де можна випити кави, відремонтувати гаджет чи провести захід». Заклад заснували два подружжя: Іван з Анною та Костянтин із Поліною. З трьома власниками зустрічаємося у їхньому просторі на вулиці Театральна. 

ЧОМУ КАВ’ЯРНЯ

«Передусім, ми всі любимо каву, і нам не вистачало у Херсоні якісної кав’ярні з зерном найвищого рівня. Тому вирішили таку відкрити. Хоча я більше спеціаліст по ІТ, менеджерських штуках, а Костя спеціаліст по каві. У нас вийшла класна синергія. Ми постаралися, вклали душу, Костя продав машину, я щось продав... і зробили з цього мертвого приміщення затишний простір своїми руками», — відповідає на моє питання Іван Понюк.

ДВА ХЕРСОНСЬКІ ПОДРУЖЖЯ ЗАСНУВАЛИ ЗАКЛАД, «ДЕ МОЖНА ВИПИТИ КАВИ, ВІДРЕМОНТУВАТИ ГАДЖЕТ ЧИ ПРОВЕСТИ ЗАХІД»

Кав’ярень багато, але не всі власники заглиблюються в тонкощі: чому та чи інша кава справді хороша, як це зрозуміти, як обрати «свою» каву, які секрети обсмаження, походження, способи заварювання тощо.

Костянтин Дудченко говорить, що одна з їхніх місій — піднімати рівень культури споживання кави, вести просвітницьку роботу в цій темі.

«Я в каві з 2013 року. Відтоді я хотів, щоб у Херсоні був такий рівень закладу, як у Києві чи інших європейських містах. І щоб у херсонців було це розуміння. Від цього виграють усі, — каже Костя. — Водночас у багатьох залишається стереотип, що кав’ярні — це прибутковий бізнес, де мінімум вкладень: взяти приміщення, поставити машину, людину і гроші потечуть у кишеню. Але це не так. Якщо ти хочеш іти вперед, то треба бігти».

«Ця кав’ярня є симбіозом нас усіх, і кожен приносить в неї щось своє. Це, передусім, гарний відкритий простір, де приємно перебувати. А також події, які тут відбуваються: благодійні акції, навчання. Це майданчик для зустрічей, презентацій», — підтримує розмову Анна Понюк.

ЯК ЗМІНИЛИСЯ НА КАРАНТИНІ

«Ми були першими, хто закрився на карантин минулого року. Одразу написали про це в соцмережах, пояснили, як будемо працювати далі. Це було важко, але мусили берегти себе і клієнтів», — каже Іван.

На той період у закладі повністю перейшли у режим роботи «на видачу», переформатували меню, упаковку їжі, організували доставку. Повністю реорганізували сайт, зробили з нього магазин, щоб бути «максимально близькими до клієнтів онлайн.

«Звичайно, було просідання по прибутку. Є емоційний фон, є фінансовий фон — ми розуміємо, що кава не першочерговий продукт для людей. Але це дало змогу вижити, платити працівникам зарплату, податки, оренду. І ми пишаємось тим, що від нас ніхто не пішов за цей час, тобто ми довіряли працівникам, підтримували, і вони теж віддячили своєю відданістю справі», — додає Іван.

«Також під час локдауну минулого року ми пригощали безкоштовною кавою медиків і поліцейських. Відчували, що потрібна підтримка. Люди дивувалися, питали, як вони доведуть, що є медиками. На що ми відповідали: віримо вам на слово, — розповідає Аня. — Приїжджали карети швидкої, виходили медики, всі брали каву. Загалом, понад 6 тисяч чашок кави ми роздали таким чином. Гадаю, це круто, бо то було щиро, ми відчували громадську єдність і те, що ми потрібні людям».

Попри високу конкуренцію і карантинні обмеження команді Prostir.сoffee вдалося відкрити ще одну маленьку кав’ярню в Таврійському мікрорайоні Херсона. До слова, в цьому кварталі мінімум 5-6 подібних закладів. Однак це не зупинило наших співрозмовників.

«Можливість локдауну ми використали для еволюції, самоосвіти. Відчули, що там є потреба в нашій каві. Хоча за цей період мінімум три хороші кав’ярні припинили роботу. Карантин показав слабкі сторони бізнесу. І якщо завтра у нас знову буде жорсткий локдаун, будемо дотримуватися всіх норм, працювати на винос, будемо намагатися вакцинуватися», — пояснює Іван.

РЕЦЕПТИ УСПІХУ

«Гадаю, він у тому, що ми віримо у власну справу та нашу команду, були гнучкими, змогли прийняти неминучі зміни і використали їх із користю. Також багато аналізуємо ринок і відгуки клієнтів, максимально реагуємо на них», — зазначає Костя і партнери з ним погоджуються.

«Ще важлива наша локальність і що нас завжди можна тут знайти або написати в соцмережах. Людина приходить і каже: «я хочу чорний хліб, а не білий». Добре, ми занотували», — каже Анна.

«Приділяємо увагу популяризації Херсонщини. Поширюємо цікаву літературу про регіон, подорожі. Робимо простір, комфортний для дітей. Створили невеличкий єдиний музей техніки Apple у місті. Стараємось над різними дрібничками, фішками. І як би далі не склалося, ми працюватимемо з думкою про Херсон, про комфорт наших гостей», — підкреслює Іван.

Ще один секрет від власників кав’ярні — займатися своїм напрямком, не заважати партнеру, а максимально сприяти. Оскільки рішення ухвалює не одна особа, то хлопці і дівчата розділили свої обов’язки і напрямки. Хтось займається тільки кавою, хтось управлінськими справами чи комунікацією тощо. Кажуть, бувають суперечки. Але через те, що вони постійно в процесі і живуть ним, то знаходять порозуміння. 

КАВА

Звичайно ж, один із найважливіших секретів — якісна кава.

«Ми не можемо змусити вас пити капучино замість американо з молоком. Ми можемо тільки пояснити переваги і запропонувати. До речі, на сайті ми розказуємо про способи заварювання і як приготувати смачну каву вдома. І на кожній пачці є qr-код, який веде на розповідь саме про цю каву. Це знов таки до питання освіти і кавової культури, — каже Костянтин. — Стосовно відбору кави є важливий критерій: це має бути зерно, обсмажене в Україні. Так вона буде свіжою і смачнішою. А кошти від усього ланцюга від доставки до клієнта залишаться в нашій країні. Інший момент — комунікація з обсмажчиком, надання зворотного зв’язку, щоб у випадку, наприклад, пересмаження, він міг виправити ситуацію».

Також у закладі створили полицю з кавою від найкращих виробників України. На неї непросто потрапити, адже відбираються зразки, які мають певну історію і цінність.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, «День», фото надані співрозмовниками. Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон, фото автора
Газета: 
Рубрика: