Зупинка – «Нові тарифи»

Чи хочуть кияни збільшення вартості проїзду у комунальному транспорті удвічі? Наївно сподіваючись на підтримку, Департамент економіки та інвестицій Київської міської держадміністрації влаштував громадське обговорення такої пропозиції. Вісім гривень за проїзд у  метро, трамваї чи тролейбусі замість п’яти та чотирьох — ця тема зачепила за живе багатьох містян. Якщо зараз на місяць витрачати, приміром, 200—300 гривень на проїзд, то з 14 липня доведеться виділяти на це близько 600, це якщо добиратися двома видами транспорту на роботу та додому. Немє сумнівів, що злетять угору і ціни на проїзд у маршрутках, хоча поки приватні перевізники про це мовчать.

Хто хоче сказати чиновникам усе, що думає з цього приводу, поспішайте. Громадське обговорення на порталі КМДА триватиме до 3 червня. За перші дні у ньому взяли участь з півтисячі осіб, на підвищення проїзду погодилися лише 14.

 «ПІДВИЩЕННЯ МЕНШЕ, НІЖ НЕОБХІДНО»

З офіційними поясненнями, що без підвищення ціни на проїзд комунальному транспорту ніяк не вижити, уже виступили усі причетні до цього сторони. Заступник голови КМДА Дмитро Давтян пояснив, що за разову поїздку доведеться платити вісім гривень, а за умови користування проїзним квитком або безконтактною карткою — 6,3 гривні. Останнє підвищення тарифів до економічно обґрунтованого рівня відбулось у лютому 2015 року. А у 2017 році відбулось коригування окремих його складових, додав він.

«Із 2015 року в країні зросли тарифи на електроенергію — у 5,4 разу, вартість дизельного палива — у 1,5 разу, вартість шин — у 1,5 разу, індекс споживчих цін за вказаний період (2015 — 2017 роки) становить 183%, — підкреслює Дмитро Давтян. — Наразі економічно обґрунтований тариф на перевезення одного пасажира, що враховує всі видатки, становить у метро — 8,27 гривні, у наземному транспорті — 8,77 гривні. Тобто нинішнє зростання є компромісним, і воно менше від необхідного».

Начальник комунального підприємства «Київський метрополітен» Віктор Брагінський додав, що отримані від зміни тарифу кошти впливають на два основних напрямки: оплата енергоресурсів, що виросли у ціні, та наближення заробітної плати на підприємстві до середніх показників у столиці.

У КП «Київпастранс» називають ті самі причини, чому необхідно підвищувати проїзд: відтік кадрів через низькі зарплати, зростання тарифів на енергоносії та потреба в оновленні рухомого складу. При цьому нікого не хвилює, що після підвищення тарифів жителям столиці доведеться витрачати на проїзд 12% від мінімальної зарплати. Зараз це трішки менше — 10%.

«КОМПЕНСУВАТИ ВТРАТИ ЗА РАХУНОК СПОЖИВАЧА — НЕПРИПУСТИМО»

Тим часом кияни намагаються зрозуміти, на що пішли кошти після останнього підвищення проїзду. Наскільки комунальний автопарк оновлений, обладнаний електронними системами контролю та елементарними атрибутами комфорту, тими ж кондиціонерами, що важливо для літа? Кияни прогнозують, що разовий проїзд буде дорожчим, ніж в інших містах Європи, натомість до ідеальної картинки ще далеко.

У соцмережах містяни навіть взялися аналізувати кар’єрний зліт керівника КП «Київпастранс» Дмитра Левченка. «Це Діма. Йому 30 років. До 27 років він був середнім менеджером. У 2014 році він став заступником директора «Київпастрансу», згодом директором. У 2016 він купив дві квартири за три та два мільйони гривень, а також BMW за один мільйон гривень», — ішлося на «Фейсбук»-сторінці активіста Марка Озерного. — У Діми офіційна зарплата 16 тисяч гривень на місяць. Зараз Діма хоче, щоб ти платив вдвічі більше за громадський транспорт, при цьому їздячи на убитих трамваях та автобусах. Йому байдуже, в яких умовах ти їздиш у громадському транспорті, бо він сам їздить на BMW 2016 року та «Тойоті Камрі» 2014 року».

ФОТО ОЛЕКСІЯ ФУРМАНА

Можливо, це не має стосунку до зростання тарифів на проїзд, та все ж, якщо платити за послуги удвічі більше, відповідно, треба вимагати кращого сервісу, оптимізації маршрутної мережі за сценарієм Світового банку, що б зменшило кількість пересадок і витрати на пальне, пришвидшило впровадження електронного квитка тощо.

«Як мінімум, кияни повинні вимагати встановлення систем контролю оплати проїзду, — вважає Михайло Серебряков, експерт групи «Реанімаційний пакет реформ — Київ» та активіст урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції». — Тому що, вибачте, кожен киянин, коли заходить у транспорт, дає гроші на руки, а дійдуть вони до каси підприємства чи ні, невідомо. Зрозуміло, що частина цих коштів до каси підприємства не доходить, а потім намагаються компенсувати такі суттєві втрати за рахунок споживача, що неприпустимо. Тобто давно час на бюджетні гроші поставити чи електронні системи контролю, чи оплату карткою. Що завгодно зробити, щоб забезпечити стовідсоткову оплату проїзду та стовідсоткове потрапляння до каси підприємства».

ЯКЩО ПЛАТИТИ — ТО ЗА РЕЗУЛЬТАТ

Деякі фахівці запевняють: поліпшити якість послуг від комунального транспорту можна, не залазячи у  кишеню до громадян. Так, незалежний експерт у сфері транспорту та інфраструктури Олександр Кава у коментарі порталу «Слово і Діло» зазначив: «Зараз передумов для підвищення тарифів на проїзд немає. Місто має досить великий бюджет, щоб залишити тариф незміненим і розвивати міський транспорт. Разовий проїзд у нас дійсно дешевший. Але загалом, якщо подивитися, скільки кияни витрачають на міський транспорт із пересадками, то ціну не можна порівняти з тим, скільки, наприклад, витрачають жителі Варшави. Цього чомусь не враховують».

При бажанні комунальні підприємства могли б знайти інші джерела надходжень, окрім зростання тарифів, додають фахівці. «У того ж метрополітену та «Київпастрансу» є можливість заробляти за рахунок реклами на транспорті, а в метрополітені це можливо ще й за рахунок рекламних площ безпосередньо у підземці, — запевняє Михайло Серебряков. — А тут, як відомо, існує схема: площі скуповують декілька наближених фірм, які реалізовують рекламомісця за ринковою ціною, а підприємство на цьому практично не заробляє. Це можна виправити, просто запровадивши іншу договірну політику, але нічого іншого, як покривати таких посередників, тут не придумали. А громадянам комунальники зазвичай пояснюють, чому ціну за проїзд треба підвищити. На сайті метрополітену чи «Київпастрансу», напевно, є папірець про економічне обґрунтування підвищення плати за проїзд, цього вимагає закон. У нас вартість будь-якого Джоуля роботи вища, тому що дуже старий рухомий склад, що ускладнює нашу ситуацію. Я як громадянин та пасажир із задоволенням платив би більше, якби бачив якийсь результат».