Які ж несвоєчасні рішення можновладців. Коли вони за що-небудь, нарешті, зважуються взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, визначний український державний і політичний діяч, воєначальник, останній гетьман України

Звичайний аудит чи інформаційна атака?

Нафтогаз звинувачують у несплаті податків з грошей, які йому самому заборгували
13 жовтня, 2020 - 17:40

Не заплатили податки «з повітря»... Так можна коротко описати претензії Державної аудиторської служби до НАК «Нафтогаз України». Національній компанії закидають фінансові порушення на суму 75,5 млрд гривень. У Нафтогазі ж пояснюють: розрахунки аудиторів — хибні, а головна причина непорозуміння — борги перед самою нацкомпанією. Зокрема, приватні газзбути та підприємства теплокомуненерго заборгували їй за газ понад 61 млрд грн. Тож, аби Нафтогаз сплатив з цих коштів податки, їх спочатку треба отримати.

Однак скандальний аудит деякі медіа минулого тижня подали як величезну «зраду-сенсацію». Зокрема видання Економічна правда першим опублікувало інформацію про фінансові претензії до Нафтогазу. Згодом видання опублікувало й копію листа голови Державної аудиторської служби Геннадія Пліса до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. У ньому йшлося про результати ревізії діяльності  Нафтогазу за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року.

Голова Держаудитслужби повідомив прем’єр-міністру, що через фінансові порушення в НАК втрати державного бюджету склали 75,5 млрд гривень.

«Загалом ревізією «Нафтогазу» встановлено фінансових порушень та виявлено фактів неефективних управлінських дій або ризикових операцій, що призвели або можуть призвести до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, на суму 176 млрд гривень, у тому числі фінансових порушень, що призвели до втрат у 75,5 млрд гривень», — написав керівникові уряду Геннадій Пліс.

Паралельно за фактом діяльності проти керівництва Нафтогазу відкрили кримінальну справу, яка побудована на звинуваченнях у державній зраді. Про це повідомив голова правління національної компанії Андрій Коболєв.

«Отримав папери від однієї з українських спецслужб, які говорять про те, що відкрито справу, яка по своїй суті звучить, як «державна зрада в Нафтогазі», — зауважив керівник Нафтогазу.

У Нафтогазі пояснюють: скандальний аудит показав начебто втрати держави на десятки мільярдів гривень через різні підходи до стандартів бухгалтерської звітності. Адже Нафтогаз діяв за міжнародними стандартами, тому й сформував так званий резерв сумнівних боргів.

Нині лише приватні газзбути заборгували Нафтогазу понад 24 млрд грн, а підприємства теплокомуненерго — приблизно 37 млрд грн. Усі ці кошти Нафтогазу досі не повернули. Відтак, сплатити з них податки компанія теж не може. Але державні аудитори це вимагають. При цьому фінансова звітність Нафтогазу була перевірена і підтверджена міжнародним аудитом.

Мільярдні ж борги накопичили не з вини Нафтогазу. Їх сформували приватні посередники, яким Нафтогаз був зобов’язаний постачати газ згідно рішення уряду, а саме постанови про прокладання спеціальних обов’язків (ПСО). Тобто посередники завжди мали ресурс газу, продавали його зі своєю націнкою, але з Нафтогазом за паливо не розраховувались.

«Дехто закидає, що Нафтогаз не мав права нараховувати резерв сумнівних боргів. Це стара історія, яка викликає багато суперечок. Але є закон України, в якому чітко сказано, що такі компанії, як Нафтогаз, зобов’язані використовувати міжнародні стандарти бухгалтерської звітності. І саме за цими стандартами ми маємо нараховувати такі резерви. Коли компанія такий резерв нараховує, вона на суму резерву зменшує свій чистий прибуток. І відповідно, це впливає на дивіденди», — розповів Андрій Коболєв.

У компанії готові публічно довести свою правоту та підтвердити репутацію чесного платника податків. І, до речі, найбільшого в країні. Близько 16% усіх надходжень до державної скарбниці нині формують саме підприємства Групи Нафтогаз.

Утім, навіть такі цифри не є страховкою від спроб дискредитувати компанію. А таких останнім часом побільшало...

«Помітно активізувалися медійні та публічні спроби «наїзду» низки політиків на «Нафтогаз». Можна було б списати це на наближення виборів, традиційну спекуляцію політиків на тарифах і спроби підняти свій рейтинг на цій темі, але все набагато простіше. Справа — в грошах. Хтось не втрачає надії заробляти на компанії, як за часів Януковича до реформи. Інші заборгували «Нафтогазу» пристойні гроші і дуже не хочуть навіть розмовляти про сплату. Борги платять тільки боягузи — у деяких українських бізнесменів цей девіз на кшталт лицарського», — вважає політолог Кирило Сазонов.

Саме тому в парламенті в черговий раз намагаються просунути ідею списання багатомільярдних боргів за газ. У такому випадку держава справді ризикує не дорахуватися чималої суми податків.

Та в Нафтогазі не здаються. «Ми це все сприймаємо, як таке дуже наполегливе запрошення до публічної дискусії. Ми готові це запрошення прийняти, нам немає чого приховувати — і що стосується державного аудиту щодо резервних боргів, і що стосується всіх інших питань — ми максимально відкриті та готові до цієї дискусії», — наголосив Андрій Коболєв.

Олексій САВИЦЬКИЙ, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: