Найстрашніші в житті ті люди, які прочитали одну книжку. З людиною ж, яка багато читає, завжди матимеш про що поговорити, і тобі поруч з нею нічого не загрожуватиме.
Іван Малкович, український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

Україна в роки Місяця в ХХ сторіччі

30 грудня, 2009 - 00:00

Як випливає із зодіакальної (європейської, західної) астрології, Новий 2010 рік, що настає 1 січня, перебуватиме під заступництвом Місяця (періодичність у сім років), єдиного супутника Землі, який проходить усі знаки Зодіаку за 27 днів.

Астрологи зауважують, що Місяць належить до рухливих, мінливих і примхливих планет. Під його впливом може змінюватися ритм життя і виникати прагнення незалежності у людини й суспільства в цілому. Під час здійснення своїх задумів під впливом Місяця людина діє дипломатично та зважено, не дозволяючи оточуючим змушувати її робити те, що їй не до душі. Роки Місяця упродовж ХХ сторіччя: 1905, 1912, 1919, 1926, 1933, 1940, 1947, 1954, 1961, 1968, 1975, 1982, 1987 і 1996-й. Коротко проілюструємо ці та інші якості років Місяця на прикладах з історії України у вказані роки.


1905 РIК

Цей рік характеризується бурхливим початком революційних подій у Російській імперії, зокрема, й в Україні. Так, у січні — березні в Україні спостерігався страйковий рух, у більш ніж 180 демонстраціях якого брали участь 170 тис. осіб. Протягом квітня — серпня 1905 року в Україні відбулося понад 300 робочих страйків, у яких узяли участь 110 тис. осіб. Одна лише жовтнева політична демонстрація збурила на боротьбу в Україні 120 тис. осіб. Червневі виступи українських селян (їх було 1857) охопили 64 із 94 повітів. Поширився революційний настрій 1905 року й серед солдатів і матросів. Так, у червні спалахнуло повстання на броненосці «Потьомкін», а в листопаді — озброєний виступ у Севастополі під керівництвом П. Шмідта. У Києві повстали сапери на чолі з Б. Жадановським (листопад 1905 року). 17 жовтня Микола II підписав маніфест, у якому народу було обіцяно громадянські свободи (недоторканність особи, свобода совісті та друку, зборів і спілок), а також декларовано необхідність створення російського парламенту — законодавчої Державної думи. Із 5 листопада по 15 грудня в Києві була створена і діяла «Шулявська робоча республіка».


1912 РIК

1912 року розпочався новий підйом робочого руху в Росії, зокрема, в промислових містах України. Так, увесь квітень тривав страйковий рух солідарності робітників України проти розстрілу 4 квітня 1912 року 200 робітників Ленських золотих копалень у Сибіру. Ці демонстрації відбувалися в Катеринославі, Києві, Миколаєві, Одесі, Харкові, Херсоні й інших містах. У травні — червні почалися масові арешти революційних матросів Чорноморського флоту (близько 500 осіб), а на початку листопада в Харкові та Миколаєві проходили політичні страйки проти суду над матросами-чорноморцями. 23 червня урядом країни ухвалено закон про страхування робітників від нещасних випадків і хвороб. 15 листопада розпочалася робота депутатів з України у IV Державній думі Російської імперії. 1912 року у Львові відбувся крайовий з’їзд організацій «Соколів» і «Січей».


1919 РIК

Це був рік активної (не завжди успішної) роботи Директорії Української Народної Республіки. Так, уже 1 січня Директорія затвердила закон про найвищий орган Української автокефальної православної соборної церкви. 2 січня головний отаман військ Директорії С. Петлюра видав указ про висилання «за межі України всіх ворогів української влади, зауважених у ворожих діях проти неї». 4 січня вийшов закон Директорії про введення української грошової одиниці — гривні. 8 січня Директорія ухвалила земельний закон, згідно з яким мінімальний розмір землі для безземельного селянина становив п’ять десятин, а для трудових господарств — 15 десятин. Ухвалено ще цілу низку важливих для України законів і універсалів, але воєнні невдачі на радянсько-українському фронті призвели до того, що війська Директорії були вимушені залишити Київ уже 5 лютого 1919 року. 6 — 10 березня в Києві на III з’їзді Рад була прийнята Конституція «незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР)». Восени 1919 року війська Директорії зазнали остаточної поразки від радянських військ. 4 грудня 1919 року на VII Всеросійській партконференції більшовиків затверджено запропоновану резолюцію В. Леніна «Про радянську владу на Україні».


1926 РIК

У січні почалася діяльність літературного об’єднання «Вільна академія пролетарської літератури» (ВАПЛІТЕ). У Харкові 2 березня створено Українське акціонерне товариство торгівлі сільськогосподарськими машинами та устаткуванням «Плугатар». 26 квітня був опублікований лист Й. Сталіна до Л. Кагановича й інших членів Політбюро ЦК КП(б)У, де піддавалася критиці діяльність українського письменника М. Хвильового та наркома освіти О. Шумського. Лист став поштовхом до розгортання кампанії проти «націонал-ухильництва». У Харкові 31 травня третя сесія ВУЦВК дев’ятого скликання затвердила кодекс законів про сім’ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УРСР. 26 червня у Харкові ВУЦВК і СНК УССР видали постанову про пам’ятки культури і природи України. У червні ЦК КП(б)У прийняв тези про підсумки українізації. У жовтні в Західній Україні створено партію «Оель-роб». 28 листопада в Москві ЦК ВКП(б) затвердив рішення про будівництво Дніпровської ГЕС. 17 грудня було завершено Всесоюзний перепис населення.


1933 РIК

В Україні тривав Великий Голод. За різними оцінками, він забрав життя трьох-дев’ятьох млн. осіб. На початку року органами ГПУ «викрито» чергову контрреволюційну організацію — «Українську військову організацію». Було засуджено та скарано 148 осіб. 19 січня вийшла постанова СНК СССР і ЦК ВКП(б) про скасування продрозкладки і встановлення фіксованого постачання зерна державі колгоспами й одноосібниками. 10 березня — постанова уряду УРСР про організацію в Україні державних університетів замість інститутів народної освіти. У Харкові 27 квітня судова трійка ГПУ УРСР розглянула справу «шкідницької організації в системі органів Наркомзему». Чотирьох обвинувачених засуджено до смерті, а десятьох — до ув’язнення на три-десять років. 4 липня СНК УССР видав постанову про «покращання життєвих умов науковців». 16 листопада у Запоріжжі було здійснено першу плавку чавуну в домні №1 заводу «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе. У листопаді вийшла постанова ЦК КП(б)У про припинення «українізації».


1940 РIК

На початку року в Західній Україні створено перші радгоспи і МГО. У Західній Україні 10 лютого проведено перший етап депортації населення, який охопив 220 тис. осіб. Із 5 квітня по травень здійснено розстріл органами НКВД польських військовополонених із Старобельського табору. 13 квітня у Західній Україні було проведено другий етап депортації, який охопив 320 тис. осіб. У травні в органах НКВС СРСР прийнято рішення про збільшення у західних областях України слідчих відділів. У Києві 14 червня СНК УССР і ЦК КП(б)У вирішено затвердити план переселення 1940 року 31600 господарств колгоспників України до Сибіру та Казахстану.

28 — 30 червня, після ультиматуму, висунутого СРСР Румунією, частини Червоної армії зайняли Бессарабію та Північну Буковину. В червні — липні у Західній Україні органи НКВС провели третій етап депортації 240 тис. осіб. У Львові та Рівному в серпні було додатково створено дві в’язниці. 21 вересня у Львові відкрито Театр опери та балету — перший стаціонарний український оперний театр на західних землях України, а в Луцьку й Станіславі 1940 року створено обласні музеї краєзнавства.


1947 РIК

Це був другий рік голоду в ряді районів УРСР, причиною якого були сталінські методи керівництва сільським господарством і післявоєнна розруха. 13 березня міністр внутрішніх справ УРСР повідомив Секретаріат ЦК КП(б)У про результати аналізу Голодомору 1946 — 1947 рр. із наведенням фактів канібалізму. Із 27 квітня по 17 серпня 1947 року проведено акцію «Вісла» — депортацію населення (близько 140 тис. осіб) зі східних районів Польщі до західних і північно-західних території, отримані Польщею від Німеччини.

У червні було відкрито Запорізький шлюз і відновлено наскрізне судноплавство по Дніпру. У грудні в СРСР проведено грошову реформу і скасовано картки на продовольчі та промислові товари. Повноцінний обмін грошей (1:1) стосувався лише вкладів у ощадних банках, решта грошей мінялися у співвідношенні 1:10. Скасування карткової системи призвело до зростання цін утричі порівняно з довоєнними.


1954 РIК

Це був перший рік в умовах десталінізації та хрущовської «відлиги» в УРСР. 18 січня в Києві відзначалося 300-річчя «возз’єднання» України з Росією, а з 25 січня по 3 лютого у Київському державному академічному театрі опери та балету ім. Т.Г. Шевченка проводився республіканський огляд художньої самодіяльності, присвячений 300-річчю цього «свята братерства».

19 лютого 1954 року вийшов указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР. XVIII з’їзд КП України, що відбувся 23 — 26 березня в Києві, ухвалив рішення про набір хлопців і дівчат в Україні для освоєння цілинних і перелогових земель у Сибіру й Казахстані. Із 12 травня УРСР стала постійним членом Організації Об’єднаних Націй із питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) і Міжнародної організації праці (МОП). 10 червня «Правда» надрукувала постанову Ради Міністрів СРСР про випуск Державної позики розвитку народного господарства СРСР (випуск 1954 р.) на суму 16 млрд. рублів строком на 20 років. 10 листопада ЦК КПРС прийняв постанову про посилення антирелігійної пропаганди.


1961 РIК

У січні у Львові відбувся суд над членами Української робітничо-селянської спілки (Л. Лук’яненко, І. Кандиба, І. Боровицький та інші), що відстоювала право виходу УРСР зі складу СРСР, засуджувала централізоване управління економікою, негативно оцінювала становище селян, різко критикувала національну політику в Україні. Л. Лук’яненка засуджено до страти, яку замінили 15-річним ув’язненням. Навесні 1961 року колгоспи та радгоспи УРСР («за порадою товариша Хрущова») виділили 3 млн. гектарів кращих земель під посіви кукурудзи, врожайність якої досягла наприкінці року 19,9 центнера із гектара. У Дніпропетровську 1 квітня електровозобудівний завод випустив свою першу продукцію — промисловий електровоз «Д-100». У Києві 18 квітня відбулася демонстрація віруючих проти закриття Андріївської церкви, а 20 травня вийшла постанова Ради Міністрів УРСР про встановлення щорічних республіканських премій ім. Т.Шевченка за видатні твори літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва й кінематографії. Із 17 по 31 жовтня в Москві відбувався XXII з’їзд КПРС, що проголосив політику «злиття націй», русифікацію та побудову в СРСР комунізму за 20 років, тобто до 1980 року.


1968 РIК

У середині січня в журналі «Вітчизна» опубліковано роман Олеся Гончара «Собор», який у засобах масової інформації було піддано грубій необѓрунтованій критиці, а голова КДБ СРСР Ю.В. Андропов оцінив його як «політично шкідливий твір, який пропагує елементи націоналізму». В Києві в березні висловлено письмовий протест 139 діячів культури України проти арештів інтелігенції та утисків української культури. Протест був адресований Леоніду Брежнєву, Олексію Косигіну й Миколі Підгорному. У квітні з Дніпропетровська на ім’я В. Щербицького надіслано іншого листа творчої молоді (близько 300 підписів) на захист роману «Собор» і проти його шельмування. Навесні 1968 року в Узбекистані розпочався оргнабір кримських татар для переїзду до Криму, де вони раніше проживали. Однак за розпорядженням першого секретаря ЦК КП України від 1 липня було прийнято рішення про припинення цього оргнабору для переїзду кримських татар на свою батьківщину. 1968 року в самвидаві випущено твір Івана Дзюби «Інтернаціоналізм або русифікація».


1975 РIК

Рік характеризувався посиленням застою в розвитку промисловості УРСР. Так, якщо до 1975 р. в результаті зростання народного господарства планувався національний дохід в Україні, рівний 37 — 39%, то фактично він виявився рівним лише 29%. Утім, в Україні тривало введення в дію нових промислових і культурно-освітніх об’єктів і установ. Так, у лютому в Івано-Франківській області було введено в дію найбільший у СРСР комплекс виробництва вінілхлориду на Калузькому хіміко-металургійному комбінаті. 15 березня в Києві відкрито Республіканську дитячу лікарню Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології. У Донецьку 29 квітня почала діяти найглибша в країні (1200 м) шахта ім. Скочинського. У Мукачевому в липні відкрито найбільшу в Закарпатті бібліотеку з книжковим фондом у 160 тисяч томів. Із 2 по 5 вересня в Києві відбулася XVI Міжнародна конференція «Круглого столу архівів». Участь у ній узяли представники архівних служб 40 країн світу.

Восени 1975 року зробилв заяву про відмову від радянського громадянства ряд помітних українських дисидентів (В’ячеслав Чорновіл, Іван Світличний, Ірина Калинець і 20 інших українських політичних в’язнів). 1975 року Українська РСР була прийнята в члени Комітету ООН із проблем дотримання законних прав палестинського народу.


1982 РIК

21 березня у Нью-Йорку президент США Рональд Рейган підписав прокламацію про необхідність відзначати «День Української Гельсінської групи». У Москві 10 травня вийшов указ Президії Верховної Ради СРСР про започаткування медалі «У пам’ять 1500-річчя Києва». У Москві Пленум ЦК КПРС розглянув питання про Продовольчу програму СРСР на період до 1990 року та заходи щодо її реалізації. У Нью-Йорку 28 травня віце-президент США Дж. Буш виступив на з’їзді Української національної спілки й запевнив українську еміграцію в тому, що проблеми її історичної батьківщини не забуті американським урядом. У Львові 25 червня судова колегія з кримінальних справ засудила за антирадянську діяльність дисидента М. Гориня до десяти років позбавлення волі у ВТК особливого режиму. 9 вересня в УРСР створено Ініціативну групу захисту прав віруючих і церкви, а 24 грудня в Ужгороді органами КДБ було заарештовано голову цієї групи в Україні Йосипа Терелю.


1989 РIК

Це був рік активних дій з українізації життя в республіці. У Києві 12 січня відбулися засновницькі збори Українського відділення Радянського фонду милосердя та здоров’я, а 11 лютого в Києві проведено засновницьку конференцію Товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка. 20 — 24 лютого в Україні (Києві, Львові, Донецьку, Чорнобилі, Прип’яті тощо) з ознайомчим візитом перебував Генсек ЦК КПРС М.С. Горбачов. У лютому було створено ініціативний Комітет відродження Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Упродовж лютого — березня 1989 року опубліковано й обговорено програму Народного Руху України за перебудову. В Києві 4 березня відбулася засновницька конференція Українського історико-просвітницького товариства «Меморіал» (голова Л. Танюк). 24 березня в Києві відбулася зустріч за круглим столом представників усіх мистецьких спілок республіки (для розробки комплексної програми розвитку української національної культури), а з 7 по 12 квітня в Києві відбувся IX з’їзд композиторів України. Свято слов’янської писемності й культури також відбулося в Києві з 24 по 28 травня. У Неаполі з 28 травня по 2 червня відбувся засновницький з’їзд Міжнародної асоціації україністів (МАУ). 15 —26 липня в Донбасі та на Західній Україні проходили страйки шахтарів. Із 8 по 10 вересня в Києві проведено засновницький з’їзд Народного Руху України, що затвердив статут і програму Руху й вибрав головою І.Ф. Драча. 28 жовтня Верховна Рада УРСР затвердила закон про державний статус української мови. 27 грудня в Києві відбувся траурний мітинг пам’яті ученого та правозахисника, академіка А.Д. Сахарова.


1996 РIК

Це був рік відносних успіхів незалежної України як в економіці, так і в політиці. Так, 18 січня в Москві відбулася зустріч президента України Л. Кучми з президентом Російської Федерації Б. Єльциним, на якій було підписано угоду про створення українсько-російської комісії зі співпраці. 28 червня Верховна Рада України прийняла нову Конституцію країни. Із 25 вересня в Україні введено нову грошову одиницю — гривню. 1996 року Україні вдалося різко знизити темпи інфляції в економіці — до 39% (1995 р. — 181%) і забезпечити стабільність курсу долара США (1 долар = 1,82 гривні). Влітку 1996 року відповідно до Міжнародної угоди про нерозповсюдження ядерної зброї основні ядерні боєголовки України було вивезено з території країни, а їхні пускові шахти знищено. До кінця 1996 року збільшився обсяг прямих зовнішніх інвестицій в економіку України до 511 млн. доларів США (1995 року — 413 млн. доларів США). Із 1996 року Україна — член організації Центральноєвропейської ініціативи. На Берлінському міжнародному кінофестивалі восени 1996 року Україна представила вісім вітчизняних фільмів.

Наостанок варто додати, що Новий 2010 рік, що настає, буде не просто роком Місяця, а Місяця білого кольору, що відбувається лише кожні 70 років. Отже, у ХХ сторіччі рік білого Місяця спостерігався лише 1940 року. Тому рекомендується ще раз і уважніше прочитати про ті основні історичні події, про які йшлося раніше.

Із Новим роком, шановні читачі, й усього вам найкращого!

Олег ЯСТРЕБОВ, кандидат технічних наук
Газета: 
Рубрика: