Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Велика Вітчизняна війна

(походження і суть терміна)
19 січня, 2002 - 00:00

У підручниках радянської доби виділявся період Великої Вітчизняної війни (ВВВ) 1941—1945 рр. У сучасних підручниках з історії України виділено період Другої світової війни 1939—1945 рр. Радянсько-німецька війна 1941—1945рр. і радянсько–японська війна 1945 р. входять в цей період окремими нерівними частинами.

Ці зміни наблизили вітчизняну історію до світової за періодизацією. Однак не тільки в цьому справа. Для українців війна почалася не в червні 1941 р., а з нападу Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р. Мільйони жителів Західної України потрапили у вир війни з першого її дня. Радянські ветерани нерідко протестують, коли у шкільних підручниках використовується назва «радянсько- німецька війна» замість звичного для них урочистого терміну. Жителі західних областей мають свою точку зору на урочисто-піднесений термін — Велика Вітчизняна війна. Для них Радянський Союз не став Вітчизною. Радянізація 1939— 1941 рр. і 1945—1953 рр. виявилася не менш важкою, ніж нацистська окупація 1941—1944 рр. Обидві точки зору є емоційними, і почуття обох сторін нам зрозумілі. Однак треба розібратися у перевагах і недоліках обох термінів з наукової і дидактичної (навчальної) точок зору. Назва «радянсько-німецька війна» не відбиває цю війну в її сукупності. Проти Радянського Союзу воювали не тільки громадяни Третього рейху, а й сотні тисяч фінів, угорців, румунів. Назва «Велика Вітчизняна війна» прийнятна для однієї сторони. Солдатів вермахту або бійців УПА неможливо назвати учасниками ВВВ. Не підходить цей термін і для союзників СРСР, які воювали на радянській території (чехів, поляків та ін.).

У сучасних підручниках використовується частіше за все термін «Друга світова війна», тому що він охоплює всіх учасників і всі періоди воєнних дій. Залежно від контексту можуть використовуватися обидва терміни, призначені для характеристики війни СРСР з Німеччиною. Адже зрозуміло, що ця війна для всіх її учасників незалежно від громадянства була і великою, і вітчизняною. Ми стараємося у підручниках уникнути політичного протистояння термінів. Воно далеке від освітніх цілей і має нездоровий характер.

На закінчення слід зупинитися на походження терміна ВВВ. Як усі знають, вiн пов’язаний iз назвою війни Наполеона Бонапарта проти Російської імперії у 1812 р. Війна наполеонівської Франції з коаліцією держав на чолі з Росією продовжувалася у 1813—1814 рр., але її вже не називали Вітчизняною. Суть цієї назви – у підкреслюванні всенародного характеру війни 1812 р. І раніше, і пізніше війна залишалася двобоєм професійних армій. У 1914—1917 рр. офіційна російська пропаганда намагалася назвати Першу світову війну з боку Росії великою і вітчизняною. Наприклад, в архівному фондi канцелярії таврійського губернського комісара Тимчасового уряду зберігається написане архієпископом Димитрієм «Послання до пастви Таврійської». У ньому є такі рядки: «Нынешняя кровопролитная великая отечественная война ясно обнаружила, что страна наша и народ Русский стоят на краю пропасти».

Ця назва не прищепилася. Прищепилася назва, яку дали соціалістичні партії, – імперіалістична війна. Назва відповідала суті справи. Чутки про таємні договори союзників щодо поділу територій ворожих країн та їх колоній час від часу виринали у газетних публікаціях. Відразу після жовтня 1917 р. більшовики опублікували таємні договори. Спроба радянських пропагандистів назвати радянсько-німецьку війну великою і вітчизняною увінчалася успіхом. Народ прийняв цю назву. Вона вперше з’явилася в тексті виступу В.Молотова по радіо 23 червня 1941 р. Ось цей текст: «В свое время на поход Наполеона в Россию наш народ ответил отечественной войной и Наполеон потерпел поражение, пришел к своему краху. То же будет и с зазнавшимся Гитлером, объявившим новый поход против нашей страны. Красная Армия и весь наш народ вновь поведут победоносную отечественную войну за родину, за честь, за свободу». 23 червня 1941 р. газета «Правда» надала цілу сторінку статті голови Товариства старих більшовиків Омеляна Ярославського. Стаття називалася так: «Великая Отечественная война». У виступі Й.Сталіна по радіо 3 липня 1941 р. було вжито словосполучення «Всенародна вітчизняна війна».

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, професор, доктор історичних наук, заступник директора Інституту історії України НАНУ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ