«Записки НТШ-А»

Перший том вийшов у світ ще 2017 року. Однак, тоді про цю подію не писали – можливо, остерігаючись, що за наших непевних часів книжкові серії не раз зупиняються на багатообіцяючому першому томі.

Та ось стало відомо, що вже готовий до друку 2-3-й том (здвоєний), тож про цей проект можна говорити як про річ перспективну.

Варто коротко нагадати історію того явища нашої культури, що зветься «Записками НТШ». Відколи у Львові (1892) постало Наукове Товариства імені Шевченка, з’явились і його «Записки». Їх вийшло понад півтораста томів, доки 1939 року радянська влада не закрила Товариство. Воно відновилося вже по війні, на еміграції. Зокрема, в США, де й виходили «Записки НТШ-А)». Коли Україна стала незалежною, Товариство  відновилося у Львові. Але американське НТШ-А як науковий осередок існувало й далі. Йому, за словами Г. Грабовича, бракувало лише того, чого потребує кожна життєздатна наукова інституція  - форуму, який надає місце для наукової дискусії й забезпечує належний рівень того діалогу. Тож у середовищі НТШ-А виникла ідея українсько-англійського журналу, який «оперативно фокусував би увагу на питаннях українознавства і робив би це на якнайвищому науковому рівні» (з передмови Грабовича до І тому відновлених «Записок НТШ-А».

Отже, видання присвячене передусім для науковців. Але «найвищий  науковий рівень» не мусить відлякувати звичайного читача. Не масового, звісно, а принаймні такого, котрий має смак до читання інтелектуальних  детективів. Такий читач знайде тут і втіху для душі, й поживу для розуму. Скажімо, справді захоплює вміщена в І томі стаття Василя Задорожного, в якій 8 (!) сторінок присвячено інтерпретації однісінького першого рядка з Шевченкових «Гайдамаків». Той рядок знайомий кожному ще зі школи – «Яремо , герш-ту, хамів сину!». Розглядаючи той хрестоматійний рядок, дослідник поєднує прискіпливість слідчого-детектива з блиском філологічних формулювань. При тім спосіб мислення дослідника захоплює вас не менше, аніж тема дослідження. Або ось вміщена тут таки стаття Тамари Гундорово ї «Цивілізаційні проекти  Тараса Шевченка: Кобзар Дармограй, фемінізм і хуторянство» - текст несподіваний, розумний, свіжий і відкритий не лише для вузькоспеціального інтересу.

І це ж ми згадали лише двох з доброго десятка авторів першого тому. Перша думка, що виникає по  прочитанні, не надто «наукова», зате приємна. Десь отака: дякувати Богу, про Тараса Шевченка ми ніколи не будемо  «знати все» - а отже попереду завжди буде щось нове.

…Що й казати, про Шевченкового приятеля Пантелеймона Куліша ми знаємо ще менше. А саме йому присвячено більшість матеріалів, уміщених у вищезгаданому здвоєному (2-3) тому «Записок НТШ-А». Редактор усіх трьох томів – видатний текстолог і джерелознавець Олесь Федорук.