Кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів… єсть справжньою цілковитою зрадою
Борис Грінченко - український лексикограф, письменник, педагог, громадсько-культурний діяч

Четверта «ГРА» розпочалася

Оголошено лонгліст Всеукраїнського фестивалю-премії
2 квітня, 2021 - 11:43
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

І це одна з небагатьох сталих подій останніх чотирьох років, яка відбувається за будь-яких умов!

Члени експертної ради розповідають «Дню» про особливості проєкту, розширення географії, офлайн чи онлайн покази вистав, знахідки і, на жаль,  втрати...

ПОПРИ ЛОКДАУН...

— Цього року формування лонгліста, — говорить голова експертної ради фестивалю-премії «ГРА» («GRA» («GreatRealArt») Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА, — відбувалося під час прощання з театрознавицею Анною Липківською. Із глибоким сумом на серці, ми робили те, за що останні роки щиро вболівала Анна Костівна аби дати собі і нашому театральному світу — надію. Анна поруч із головою Національної спілки театральних діячів України Богданом Струтинським та всією НСТДУ стояла у витоків цієї премії, декілька років була головою експертної ради. Надзвичайно талановита театральна критикиня, науковець, що блискуче володіла пером, — завжди підтримувала молодих театралів, щиро захоплювалася усім талановитим, неординарним, тим, що рухало театральну справу уперед.

Власне, про це фестиваль-премія «ГРА». І тут хотілося б підкреслити, що ми надзвичайно вдячні усім театрам, які всупереч вимушеним локдаунним стопам, подалися цьогоріч на «ГРУ» за те, що не зрадили собі, за внутрішньоцехову солідарність і пам’ять про тих, кого ми втратили.

Ви випускаєте вистави, ми ГРАємо у «ГРУ», разом окреслюємо процес і підтримуємо один одного — значить існуємо, живемо Театром.  Всі, кого ми втратили  останнім часом, — були людьми дії, Театр — був їхнім життям, тому кожна заявка — це ще й данина пам’яті цим митцям: Анні Липківській, Сергію Проскурні, Ярославу Федоришину, Володимиру Підцерковному, Олександру Аркадіну-Школьніку, Леоніду Садовському, Івану Марченку...

89 РІЗНОЖАНРОВИХ ПРОЄКТІВ  ІЗ 23 МІСТ

— Цього року фестиваль-премія «ГРА»  зробив неймовірне, — вважає Анна ВЕСЕЛОВСЬКА,  театрознавиця, докторка мистецтвознавста, професорка, керівниця напряму експертно-аналітичної діяльності НСТДУ, експерт «ГРИ», Київ. —   Він не віртуально, а реально, не символічно, а практично об’єднав Україну. Адже до його лонглісту для перегляду «наживо» потрапили дві вистави із східного та західного кордонів нашої країни. Від закарпатського міста  Берегове угорський драматичний  театр з виставою «Це дитя» та з Сєверодонецька — Луганський обласний музично-драматичний з мюзиклом «Ромео & Джульєтта». Між цими прикордонними містами простягнулася вся Україна, чия державність,  далеко не в останню чергу, посвідчується культурою, театром.

Найактивнішими, як завжди, були київські театрали: із 87 заявок, прийнятих до розгляду, їхніх — 32; а  із 30 вистав у лонглісті, їхніх — 17.  І все ж, це зовсім не означає, що столиця захопила все. Активні театри західного регіону, від яких загалом було отримано 24 заявки, втрутилися у «ГРУ»  буквально по всіх позиціях. Тож у лонглісті опинилося 9 справжніх західноукраїнських гравців. А в такій номінації як «Вистава камерної сцени» наживо  спостерігатимемо  за творчим двобоєм львів’ян і киян 3:3.

Але є звичайно і прикрощі. Чомусь згадується Лесь Курбас, тексти із легендарної вистави театру «Березіль»  — «Харків, Харків! Де твоє обличчя?»  Бо харківських вистав у лонглісті немає, тоді як експерти точно знають, що достойні  спектаклі у першій столиці є. Просто чомусь  їхні творці вирішили цього року не ГРАти. Прикрість і в тому, що на величезних просторах центральної України, де найменше театрів по відношенню до потенційної кількості глядачів,  ці колективи найбільш інертні, стримані в своїх амбіціях та бажанні  зіграти та перемогти. Немає цього року в лонглісті ні Сум, ні Чернігова, які були переможцями  у минулому і, слід думати,  вони  таки набираються сил перед майбутнім  стартом. І неймовірно скромно, однією виставою з Одеси, представлений цього року у лонглісті південь».

Тож, попри всі тривоги та напругу, українські театри виявили нечувану активність і, з урахуванням усіх своїх репертуарних проблем, запропонували на розгляд експертної ради премії 89 різножанрових сценічних проєктів, що надійшли з 23 міст України, серед яких, з’явилися  й міста-дебютанти — Луцьк, Кропивницький та Кременчук.

Мрією оргкомітету було зустріти серед заявників вистави, створені за підтримки ГРИ. Тепер це реальність — театри, що спрямували винагороду ГРАвців-переможців попередніх років на нові постановки: «MUDAK» театру «Золоті ворота», «Механічний апельсин» Дикого театру, «Хлібне перемир’я» Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, «Лускунчик» Київської опери, «Турандот» Львівської національної опери.

Новизна цього року й спеціальні театральні проєкти, які, відповідаючи на «виклики часу», із самого початку були створені за допомогою новітніх технологій для перегляду онлайн-аудиторією, що пішли до номінації «пошуково-експериментальні вистави». Тож маємо надзвичайно цікавий процес — фіксацію вистави, що переосмислює і візуалізує театральний простір і час, театр як категорію. Не заради «фільмування» театрального продукту як відеоархіву чи музейного «відеодокументу», а фіксацію-інтерпретацію, яка народжує новий продукт або новий вид візуального мистецтва, за допомогою якого театр стає ближче багатьом.

Отже, далі експерти поїдуть Україною і переглядатимуть постановки наживо. В липні-серпні планується сформувати шортліст з 12 вистав. А у листопаді відбудеться фінальний етап. В якому форматі — онлайн чи оффлайн він відбуватиметься, залежить від  перебігу епідемії. Проте оргкомітет вже продумує цікавий й ефективний варіант фестивалю, до якого зможуть  долучитися не тільки глядачі України, а й усього світу.

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: