Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

«Чорна рада» знімається в борг

Режисер Микола Засєєв-Руденко закінчує зйомки історичної епопеї
30 вересня, 1999 - 00:00


 

У середині жовтня відбудеться попередній показ першої серії
на фестивалі «Стожари». Її робоча назва «Булава для розумної голови». Нині
монтується третя частина фільму. А всього їх буде десять для телеверсії
і дві для прокату. «Картина створюється не завдяки, а всупереч обставинам,
— розповів М. Засєєв-Руденко. — Вперше у вітчизняній кінопрактиці ми працюємо
за абсолютно новою технологією. Застосовуємо потрійну і п'ятикратну експозицію.

У картині розповідається про те, як розвалилася перша козацька
держава. Усі, хто прийшов після Богдана Хмельницького, були «перебудовниками»-руйнівниками:
Виговський, Тетеря і Брюховецький. Врешті-решт їхні дії привели до смути».

М. Засєєв-Руденко впевнений, що якби «булава» потрапила
до рук гідного наступника, наша історія розвивалася б за іншим сценарієм.
На жаль, історія не терпить умовності. Сталося те, що сталося. Усі «спадкоємці»
великого гетьмана померли не своєю смертю. Брюховецького розірвали його
ж найближчі спільники. Виговського розстріляли поляки. Юрася Хмельницького
задушили турки, а труп кинули в річку. Тетеря втік до Польщі, захопивши
гроші козацької скарбниці. Незабаром його отруїли поляки. Режисер сподівається,
що наші політики уважно подивляться його стрічку і не повторять помилок
предків.

Значну частину картини знімали на натурі — в селі Парадівка
під Васильковом Київської області. Тільки професійних акторів було залучено
близько 1000 чоловік. Дуже несподівано розкрилися акторські таланти у тележурналістки
Наталії Кондратюк (грає польську княжну) і ректора Університету культури
і мистецтв Михайла Поплавського (писар). Творці фільму намагалися уникнути
історичних неточностей, навіть у дрібницях — від інтер'єрів до гудзиків
на костюмах. Дбайливо режисер поставився і до першоджерела. Весь сюжет
роману П. Куліша «Чорна рада», діалоги залишив без переробок. Єдину вільність,
яку він дозволив собі як автору — це ввів у фільм образ Богдана Хмельницького.
У книзі його немає. Але Засєєв-Руденко вважає, що смерть гетьмана в 1657
році і перехід влади надто важливі для розуміння глядачами того складного
періоду нашої історії. Адже через шість років від козацтва фактично нічого
не залишилося.

Три з половиною місяці режисерові довелося шукати гроші,
щоб відіслати знятий матеріал в Угорщину. Це 60 тисяч метрів плівки. Жодного
кадру він до проявлення не бачив. Все доводилося запам'ятовувати. А тим
часом настало літо, спека, негативи могли загинути. Він звертався у різні
інстанції від Кабміну до Фонду Андрія Первозванного і всюди отримував лише
обіцянки. А фільм, до речі, знімався на замовлення Держтелерадіо, НТКУ
і Міністерства культури і мистецтв. Не відгукнулися на прохання режисера
і бізнесмени. Але знайшлися й ті, хто допомагав картині. Патріарх Філарет
і митрополит Володимир дозволили безкоштовну зйомку у Видубицькому і Флорівському
монастирях. Мер Києва Олександр Омельченко виділив 120 тисяч гривень. Але
досі не вдалося розрахуватися з акторами, каскадерами, технічним персоналом
групи. Та й сам Микола Вікторович забув, коли отримував зарплату. Через
збої у графіку, прем'єра, обіцяна до Дня незалежності, не відбулася. Тепер
доводиться штурмувати, працювати по 20 годин на добу. Режисер не може назвати
точну дату, коли ж телеглядачі побачать серіал. Поки ж заборгованих 1 мільйона
600 тисяч гривень вони не отримали, тримаються на ентузіазмі.

Тетяна ПОЛІЩУК, «День», фото Костянтина КРЮЧКОВА 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments