Найбільша і найважливіша частина виховання кожного — це те, що ми даємо собі самі.
Едвард Ґіббон, британський історик, член Парламенту Великої Британії

Чужі життя актриси

8 грудня Лідія Яремчук відмічатиме ювілей на сцені
7 грудня, 2020 - 19:20

Серед провідних актрис Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки особливе місце посідає Лідія Яремчук.

Її обдаруванню підвладне будь-яке амплуа — драматична героїня, яскрава, характерна субретка, трагікомедійна «дама середнього віку». Тому за досить великий час роботи в театрі, а Лідія Григорівна служить театру з 1968 року, вона майстерно створює різні, часто протилежні характери. В її галереї образів ви не зустрінете жодного повтору, і всі вони впізнаванні.

МРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ

Серед перших вистав Лідії Григорівни були «Справедливість — моє ремесло» В. Кашина, «Затюканий апостол» А. Макаєнка. Але згодом мрія здійснилася! Актрисі пощастило зустрітися з драматургією Л. Толстого, А. Чехова, Х. Вуолійокі й Б. Нушича з прозою Ф. Достоєвського, з’явилася можливість знайти щось своє, особисте, неповторне в галереї класичних жіночих образів. Вона багато працює поза театром. У театрі «Сузір’я» та театрі «Актор» Лідія Григорівна з успіхом реалізує себе в період вимушеного простою в рідному театрі.

Окремим епізодом у творчій діяльності Лідії Яремчук є її моновистава «Шлюби здійснюються на небесах». Інсценування роману Льва Толстого «Війна і мир» актриса зробила сама. Протягом півтори години вона оповідає про Наташу Ростову, розкриваючи її душевний світ. Подарувати сценічне життя окремим главам роману Толстого Лідія Григорівна мріяла багато років. Натхненна романом, актриса виступала з уривками на різних концертах і робила безліч спроб подати цей матеріал в різних формах. «Не хотілося б надавати цій історії містичне забарвлення, але я настільки була сповнена матеріалом, що відчувала себе нібито вагітною на дев’ятому місяці: здавалося, ось-ось лусну. І коли я запропонувала художньому керівнику нашого театру Михайлу Юрійовичу Резніковичу ідею цієї постановки, він прийняв її, і інсценування народилось стрімко. Текст окремих глав укладався так добре, що я не розуміла, як освоювала його, особливо ці складнопідрядні речення, якими писав Лев Миколайович» — зізнавалась Лідія Яремчук.

ЕКСПЕРИМЕНТИ

...І знову пошуки, репетиції, фестивалі та гастролі по різних містах. Завдяки запрошенню взяти участь у виставі «Бабине літо» вона з успіхом об’їздила США і Канаду.

Актриса із задоволенням йде на експерименти. Таким своєрідним випробуванням стала для Лідії Григорівни робота у виставі «Дядечків сон» Ф. Достоєвського. Тут вона грає дві ролі. Причому ступінь перетворення така, що глядач не відразу розуміє, що персонажів двоє, а актриса — одна. «З постановки публіка повинна отримувати якийсь моральний урок, — вважає актриса.

Лідія Яремчук заявила про себе як актриса глибока, різнопланова, котра за короткий сценічний час уміє відтворити яскравий, багатогранний образ, незалежно від його жанрового забарвлення. Сьогодні Лідію Григорівну на сцені Національного академічного театру ім. Лесі Українки можна побачити в спектаклях: «Бабине літо», «Шлюби здійснюються на небесах», «Дядечків сон», «Різдвяні марева», «Спасибі, Марго!». Створюючи такі протилежні характери, актриса практично не користується гримом. Тонка «кінематографічна» міміка, великі виразні очі, що дивляться на світ відкрито і трохи зажурено, допомагають глядачеві відчути всю палітру переживань героїнь.

«М’ЯКИЙ ПЛАСТИЛІН, А НЕ СЛУХНЯНА ЛЯЛЬКА»

Актрисі Лідії Яремчук довелося попрацювати з багатьма режисерами. Всі вони сформували її як особу, і ті, хто допоміг розкритися актрисі, і ті, хто навпаки, нічого не дав у творчому плані. Лідія Григорівна впевнена, що «актор у руках режисера має бути м’яким пластиліном, а не слухняною лялькою. Робота режисера в тому й полягає, щоб допомогти акторові виконати поставлене завдання, а не змусити. А я людина запальна, на жаль, але, на щастя, вихована, тому вмію стримувати себе. Але якщо я відчуватиму несправедливість, то не мовчатиму — скажу все, що думаю».Звичайно, час летить, змінюються епохи, і шукати нові форми вистав цілком природно, але моральні критерії повинні бути в пріоритеті в усі часи.

Щовечора на підмостках сцени відбувається вічна боротьба добра і зла. Щовечора спектакль народжується і вмирає. Завтра він вже буде трохи іншим, чимось несхожим на сьогоднішній. І все це завдяки його Величності Акторові, у якого в розпорядженні тільки талант, душа і його енергетика. І, як каже Лідія Григорівна, він творить для глядачів, для тих, хто щовечора приходить в глядацький залза добром, за світлими думками та почуттями. Одні спектаклі змушують нас думати, інші — відчувати, треті просто допомагають розслабитися й отримати задоволення. І в цьому немає нічого поганого, все залежить від того, які завдання ставили перед собою творці вистави».

Ювілей актриса зустріне на сцені — у ліричній комедії «Спасибі, Марго» де виконає одну з головних ролей — Лізи.

«День» вітає Лідію Григорівну з ювілеєм. Бажаємо міцного здоров’я, нових ролей та аншлагів на всіх виставах!

Єлизавета ПОСПОЛІТАК
Газета: 
Рубрика: