Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

«Емєль»

Так називається новий мистецький проєкт, який знайомить українців з автентичною музичною культурою Криму
28 жовтня, 2021 - 17:12

Десять композицій у виконанні сучасних українських і кримськотатарських артистів, створені в межах нового культурологічного проєкту «Емєль» за підтримки Українського культурного фонду, через сучасну форму та звучання покликані популяризувати автентичну кримськотатарську нематеріальну культурну спадщину.

Ідея створення проєкту належить засновниці Громадської організації «Алєм» кримській татарці Есмі Аджієвій та керівникам ансамблю української музики «Божичі» Іллі Фетисову та Сусанні Карпенко, які у 2005-2006 роках вирушили в етнографічну експедицію до Криму. У поселенні кримських татар поблизу Євпаторії їм вдалося записати добірку автентичних пісень, типових для цього краю, від виконавиць 1920-1930-х років народження — носіїв традиційної манери виконання народних пісень. За словами фольклористів, вони відзначили багато спільного в культурах українців та кримських татар.

— У 2008 році в районі Ізмаїл-бей міста Євпаторія ми познайомилися з жінками 1920 — 1930-х років народження, а не для кого не секрет, що фольклор найкраще зберігають представники старшого покоління, і серед них нам пощастило знайти дуже гарних співачок, — каже співавтор проєкту «Емєль» Ілля ФЕТІСОВ. — Вони були справжнім джерелом народної пісні — знали дуже багато пісень та виконували їх у традиційній старовинній манері. Ми тоді ще відзначили, наскільки багато спільного є у кримськотатарському та українському пісенному звукоутворенні, є схожі слова, відчувається схожий дух цих пісень.

В подальшому саме цей мистецький архів було і покладено в основу проєкту «Емєль». Ключовою ідеєю проєкту є збереження та популяризація нематеріальної культурної спадщини предків, актуалізація стародавнього мистецтва у сучасному світі.

Протягом декількох місяців під орудою Сусанни Карпенко, головного хормейстера Театру ім. І. Франка, йшла кропітка репетиційна робота з учасниками проєкту. Адже окрім носіїв культури — кримськотатарських виконавців, Джамали, Ельвіри Сарихаліл, Аліє Хаджабадінової та Ділявера Османова, — долучились і популярні українські актори Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Франка — Наталя Сумська, Тетяна Міхіна, Олександр Печериця, Дмитро Чернов.

Композиції, що виконують артисти, різні за жанрами та звучанням, передають багатогранну палітру музичного мистецтва кримських татар.

— Мені здається, що я взагалі не могла б робити будь-що у своєму житті без кримськотатарських пісень. Чи то я співаю свою музику авторську, чи співаю будь-що, це — база. Я завжди звертаюся до кримськотатарських пісень, якщо мені потрібно знайти глибину, якщо потрібно знайти складність, віртуозність. У цих піснях абсолютно все, там такий скарб — тільки відкрий, — каже співачка ДЖАМАЛА, переможниця пісенного конкурсу «Євробачення-2016».

Народна артистка України Наталія СУМСЬКА стверджує, що такі проєкти надзвичайно важливі нині й у контексті збереження надзвичайно багатого культурного надбання нашого народу, який потерпає від агресора:

— Це дружня нам культура, вона нам рідна. Кримськотатарські пісні дуже схожі з українськими — ті ж мрії, ті ж ідеї, ті ж символи. Сьогодні ми в абсолютно однаковій ситуації — окупація і супостат, який зараз на нашій землі. Окупація страшна і пекуча, а тим, хто лишився, мстять за все — за кожний рух, за кожне слово. Це жах. Не можна нав’язати свою культуру людям, які споконвічно жили там і мають власне глибоке культурне коріння. І кримськотатарський народ, і ми зараз потерпаємо, але боремося, зціпивши зуби, і йдемо вперед. Ми віримо, що саме через пісню, через культуру можна все подолати та домогтися омріяної свободи.

Самобутній музичний супровід до кожної з пісень створила українська композиторка, авторка численних камерних, симфонічних творів, музики до кіно — Алла Загайкевич. Композиторка, фахівець у електронній музиці, створила звукове тло для кожної композиції, відповідно до характеру й образу цієї пісні.

Враховуючи різні мистецькі, акторські, музичні досвіди кожного з учасників проєкту, авторка підбирала акомпанемент та музичний супровід, насичувала пісні, що лунали, звуками природи — води, вітру, степу, притаманних Криму. Саме таким чином, впевнена вона, буде збережена максимальна природність кожного виконавця і максимально природне виконання кожної пісні.

У рамках проєкту режисером Остапом Костюком, автором нашумілого документального проєкту «Жива ватра», було створено десять відеоробіт. Сучасний віджеїнг із використанням автентичних кримськотатарських орнаментів та елементів нематеріальної культурної спадщини кримських татар перекликається з сенсами кожної з композицій.

«Емєль» — з кримськотатарської на українську перекладається як «прагнення». Прагнення пізнати, зберегти, познайомити. Саме таким є новий культурологічний проєкт, що був створений для популяризації самобутньої кримськотатарської культури. Через нематеріальну культурну спадщину, через старовинні кримськотатарські пісні, за словами авторів, вони прагнуть донести до українців красу та великий діапазон почуттів і глибинних сенсів, притаманних кримськотатарському народу.

Співавтор проєкту «Емєль» Сусанна КАРПЕНКО додає: «Гасло нашого проєкту — «Зберегти, пізнати, познайомити». Ми прагнемо оживити, озвучити наші унікальні архівні записи, ми прагнемо актуалізувати кримськотатарську культуру в сучасному культурному просторі України, для якого вона рідна. І від цього ми збагатимося».

Усі пісні в проєкті «Емєль» виконані кримськотатарською мовою, втім кожне презентоване відео містить і художній переклад українською мовою — текст включено у зображення не як субтитри, а завдяки динамічним зйомкам вписано у художнє вирішення самого відеокліпу.

Всі відео проєкту «Емєль» доступні за посиланням

(https://youtube.com/playlist?list=PLzXu1GSE6prWx6gKZm4Xaub329h5wCh7y)

(https://youtube.com/playlist?list=PLzXu1GSE6prWx6gKZm4Xaub329h5wCh7y)

Юлія ДАЦЕНКО. Фото надані організаторами проєкту
Рубрика: