Вдосконалюватися - значить змінюватися, бути досконалим - означає змінюватися часто
Вінстон Черчилль, державний діяч Великої Британії, письменник, найбільше відомий як прем'єр-міністр цієї країни у роки Другої світової війни, лауреат Нобелівської премії з літератури 1953

Феєрверк театральних новинок

30 липня, 2009 - 00:00
ВИСТАВА «СТРАШНА ПОМСТА» ХЕРСОНСЬКОГО ТЕАТРУ ІМ. М. КУЛІША РОЗДІЛИЛА З «ВІЄМ» КОЛОМИЙСЬКОГО УКРАЇНСЬКОГО ДРАМТЕАТРУ ІМ. І. ОЗАРКЕВИЧА ГОЛОВНИЙ ПРИЗ —«МЕЛЬПОМЕНА ТАВРІЇ-2009» / ФОТО З АРХІВУ ХЕРСОНСЬКОГО ТЕАТРУ ІМ. М. КУЛІША

Історія ця сталася в повітовому місті Х... — так у дусі Миколи Гоголя можна почати розповідь про щорічну масштабну подію в Херсоні.

Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії-2009» традиційно проходить у Херсонському музично-драматичному театрі ім. М. Куліша (автор ідеї фестивалю — Олександр Книга, директор і художній керівник цього театру). Цього року «Мельпомена» перейшла межу свого першого десятиліття й була присвячена творчості Миколи Гоголя, у фестивальній афіші переважали твори великого ювіляра. Навіть театральний капусник назвали «Гоголь-моголь».

За п’ять днів глядачі подивилися 17 вистав. Переважно це були нові роботи старих друзів фестивалю, бо одного разу потрапивши до Херсона, багато колективів стають щорічними учасниками «Мельпомени Таврії». Цього разу коло друзів фестивалю розширилося — «влилися» новачки: Мурманський драматичний театр «Комедіограф», Румунський театр «ATENEU», Закарпатський український музично-драматичний театр, Одеський монотеатр Ірини Красиліної та Київський перший жіночий «Театр на Грушках».

Гоголівська тема в програмі була проведена широко й потужно. З яскравим національним колоритом, переміщенням у просторі була показана притча про вірність, любов і честь у «Тарасі Бульбі» Луганського українського музично-драматичного театру; й з гумористичними мотивами, що перемогли драматизм ситуації сватання женихів у «Одруженні» Ніжинського українського театру ім. Коцюбинського. Запам’яталася глядачам вистава «Різдвяні вечори» Луганського театру пісні й танцю «Легенда», який в основі постановки використав знамениті «Вечори на хуторі поблизу Диканьки».

Дуже ефектно з гоголівської «Шинелі» (буквально) виходили артисти у виставі «Шинель» Криворізького театру музично-пластичних мистецтв «Академія руху». У вигляді декорації та своєрідної дійової особи на сцені стояв величезний муляж партикулярної чиновницької шинелі — мрії Акакія Акакієвича. Ця шинель-будинок — образ жадання і одночасно символ молоха, спроможного засмоктати людину, зруйнувати, знищити... В складній візуальній партитурі вистави були введені в дію багато персонажів, але вгадується чітка взаємодія темних і світлих сил, що керують людиною. Так, душа чиновника з’являється у вигляді дитини в милому білосніжному одязі, яка бігає, немов у райських кущах, із сачком за метеликами. Думка про те, наскільки скорбний шлях людини від народження до смерті, передана творцями вистави пластично, дуже образно, вона гранично точна за емоційним посланням і вишукано-театральна за втіленням.

Вистави «Страшна помста» Херсонського театру ім. М. Куліша — володаря гран-прі ХІ «Мельпомени Таврії» й «Вій» Коломийського українського драмтеатру ім. І. Озаркевича сприймалися деякою дилогією творів класика (вони поставлені однією командою: режисером Сергієм Павлюком і художниками Наталією та Сергієм Ридванецькими). Особливість погляду Павлюка в цих виставах — гостре бажання осягнути глибину творів, прагнення показати в сценічному прочитанні багатоскладність і дивне образне втілення Гоголем думки про призначення людини, про випробування на її життєвому шляху, болісний пошук самого себе. «Страшна помста» і «Вій» — надзвичайно образні, метафоричні та колоритні постановки, в яких втілені дуже цікаві акторські роботи. Кращою камерною виставою фестивалю стала моновистава «...Бути...» Лариси Кадирової (Національний театр ім. І. Франка). У своїй сповіді актриса оповіла про долю знаменитої вірменської актриси минулих часів Сирануш, якій вдалося геніально грати роль Гамлета. В образі Сирануш Кадирова зуміла узагальнити всі моменти трагізму і радощів долі творця, коли він кладе своє серце на вівтар мистецтва. Миколаївський театр драми та музичної комедії у виставі «Монолог на фоні балету «Айседора Дункан» спробував поєднати в єдиній дії драматичне слово та балет. Ілюструючи розповідь про життя знаменитої танцівниці виразними пластичними етюдами, театр сценічно розмовляв із глядачами про суть творчості. А московський Новий драматичний театр запропонував публіці свій погляд на оповідання Антона Чехова, представивши в «12 новелах любові» низку простих, глибоких і мудрих людських історій. Мудрою також була казка «Дюймовочка» Херсонського театру ляльок. Театральний конкурс, без сумніву, був головною подією «Мельпомени Таврії», але на фестивалі було проведено багато творчих акцій, і найважливішою з них стала конференція театральних режисерів України. Фінальним акордом форуму став гала-концерт на театральній площі, що зібрав тисячі херсонців, а яскрава карнавальна хода театрів-учасників центральними вулицями Херсона стала предметом гордості організаторів фестивалю.

Алла ПОДЛУЖНА
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments