Марина ВАСИЛЬЄВА
Своє
п’ятиріччя дует «Зікр»
ознаменував концертом «Вітер
змін» у Києві
ДУЕТ «ЗIКР»: ЄДНАННЯ ЧЕРЕЗ МУЗИКУ
ФОТО ВIКТОРА МАРУЩЕНКА / «День»
На сцені — обличчям одне до
одного — двоє: Чоловік і Жінка.
Тиша, ніби завмер час. І раптом,
коли, здається, мовчання стає
нестерпним — народжується Голос:
довгий, тягучий, низький, начебто
з глибини душі випхнутий звук.
Чоловік ледь розхитується,
розвівши руки, і з кожним його
рухом дедалі ширшає діапазон
голосу, поки раптом несподівано
не злітає вгору — і там із ним
зустрічається жіночий —
дивовижно чистий і теплий.
Чоловік і Жінка співають із
заплющеними очима. Їм не потрібно
дивитися одне на одного, аби
відчувати близькість. Два голоси
— кожен індивідуальний і
суверенний — живуть одним життям.
Їхні фіоритури — імпровізаційні
й непередбачувані; так
імпровізаційно й вільно можуть
народжуватися почуття й думки;
так непередбачувані емоції й
настрої.
Вокальна композиція може мати
нескінченну множину варіантів. В
одній із них довгий і мало не
хаотичний «пошук» одне одного у
звуковому й емоційному просторі
раптом завершується енергійним і
пристрасним злиттям, коли обидва
голоси починають вібрувати в
єдиному ритмі.
В іншій імпровізації інтимний «діалог»
(скільки в ньому градацій, станів!)
переростає на жагуче освідчення.
Помалу наростаюче збудження
сягає апогею, змінюється
вмиротворенням... Усі відтінки
почуттів і примхливих стосунків
двох, гармонія «інь» і «янь» «заспівано»
цими голосами.
Відчуття, які виникають при цьому
в слухачів, неможливо описати
словами, бо цієї миті «раціо»
відключене. Ти нібито потрапляєш
в інший вимір, у світ, де не
потрібні слова, де розмовляють
самі душі.
Дует «Зікр» — Ігор Сілін і Ольга
Ткаченко — унікальний.
Унікальний самою концепцією
своєї творчості, народженої на
стикові музики та психології (і,
можливо, чогось іще, про що я не
можу знати); унікальний технікою
вокалу, яка занурена у
стародавній суфійський спів,
трансформований у численних
східних ритуалах. Власне у
майстерному голосоведінні дуету
синтезувалися різні ритуальні
вокальні техніки. Ігор Сілін
опанував ними, вивчаючи секрети
мусульманських мулл у Середній
Азії, буддійських ченців,
православне радіння. Архаїчні
наспіви, автентичні вокальні
техніки він зумів зробити
ультрасучасними. Про новаторство
«Зікра» пишуть захоплені статті
музичні критики Європи,
приголомшені духовною
потужністю цього «театру голосу»,
як називають його самі солісти.
«Зікр» існує «транзитно» — між
Києвом і Санкт-Петербургом.
Народився дует в українській
столиці, а дебютував 1993 року з
концертами в Юсуповському й
Смольному палацах «Північної
Пальміри». Музиканти, щоправда,
не визнають кордонів, охоче
співпрацюють з талановитими
українськими й російськими
виконавцями (Володимиром
Ганеліним, Володимиром Соляником,
Сергієм Хмельовим). Вони
працювали також з легендарним і
дочасно померлим лідером «Поп-механіки»
Сергієм Курьохіним та
постановниками «опери-ораторії
під небом Славутича» — «Царя
Едіпа» І.Стравинського.
Інтенсивності їхнього творчого
життя можна позаздрити: за п’ять
років дует записав десять (!)
компакт-дисків і об’їздив
десятки країн із гастролями.
Гідний наслідування приклад
творчої продуктивності.
Утім, умінню максимально
реалізувати себе є також
прозаїчне пояснення. Сам Ігор
Сілін (у миру — Калінаускас) —
професійний психолог, автор
авторитетних наукових робіт і
посібників. Точність своїх
наукових концепцій він доводить
практично. Коли сідає обличчям до
обличчя на сцені зі своєю
найщирішою ученицею й найкращим
другом Ольгою Ткаченко. І зупиняє
голосом час.
