Минуле й теперішнє — наші засоби, лиш майбутнє — наша мета.
Гюстав Флобер, французький прозаїк-реаліст, один з найбільших європейських письменників XIX ст.

I навчати, і навчатися

Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв — новий гравець на полі театральної освіти
14 квітня, 2021 - 12:45
ФОТО НАДАНО КИЇВСЬКОЮ МУНІЦИПАЛЬНОЮ АКАДЕМІЄЮ

Життя сьогодні змінюється настільки стрімко, що усталених речей, понять та процесів у ньому залишається досить небагато. Величезний конкурс на акторську спеціальність — одна з традиційних ознак вступної кампанії, яка залишається актуальною вже чимало десятиліть. Поки майбутні юристи змагалися за популярністю з майбутніми міжнародниками, їм у спину дихали майбутні менеджери та піарники, а потім цей кругообіг модних професій завертав на новий виток — з року в рік біля головного корпусу Театрального вишу імені Карпенка-Карого на вулиці Ярославів Вал щовесни стояли коли сотні, а коли й тисячі юнаків та дівчат, які, гарячково повторюючи слова байки, поезії та прози, всіляко демонстрували щире бажання і навіть життєву  необхідність присвятити себе її величності Мельпомені.

Останнім часом місць весняно-літнього скупчення майбутніх зірок сцени побільшало, адже відповідні факультети відкрили інші виші. Минулого року до театральної освіти долучилася Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв: спільно з Київським академічним театром драми і комедії на лівому березі Дніпра й театром «Золоті ворота» започаткований ще один напрямок розвитку Академії (з використанням елементів дуальної форми освіти) — комплексна підготовка фахівців із театральної справи.

— Традиційно, практично з перших років існування (1961 рік) в Академії існували напрямки підготовки «Артист розмовного жанру» і «Режисер театралізованих видовищ, естради та цирку», які готували спеціалістів для театральної сфери України, — коментує таке рішення ректор КМАЕЦМ  Олександр ЯКОВЛЄВ. —  Тривалий час, наприклад, акторське мистецтво в Академії викладав Едуард Митницький — український театральний режисер, засновник та художній керівник Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. На цей час у структурі Академії є фаховий коледж та два факультети — факультет музичного мистецтва і факультет сценічного мистецтва. Заклад здійснює підготовку фахівців із двох спеціальностей (025 Музичне мистецтво і 026 Сценічне мистецтво) за освітніми ступенями молодший спеціаліст, фаховий молодший бакалавр, бакалавр, магістр та навчає іноземців з таких країн, як США, Фінляндія, Німеччина, Еквадор, Індія, Молдова, Білорусь.

Куратором цього напряму КМАЕЦМ став нинішній керівник Театру драми і комедії Стас Жирков, який минулого року набрав перший курс режисерів театру. — Разом зі своїми студентами ми намагаємося пройти великий шлях — удосконалення, розуміння цієї професії, — розповідає керівник курсу Стас ЖИРКОВ. — Я навчаюся разом з ними, це абсолютно чесно.  Для мене важливо привити любов до театру, хоча я відверто  говорю, що навряд чи вони всі стануть акторами або режисерами...  Найбільша проблема, як на мене, нинішньої театральної освіти полягає в тому, що, серед викладачів, педагогів і навіть майстрів курсів більшість не має до сучасного театру жодного відношення. Це люди, які зараз не працюють у театрі, деякі не працювали там узагалі. Якщо говорити про викладання режисури в Університеті імені Карпенка-Карого — там украй мало практиків. (За винятком хіба що Андрія Білоуса, Тамари Трунової...) Студенти вчаться у викладачів, які не люблять театр, не розуміють, не знають його проблем і потреб, студенти навчаються на матеріалі, який уже застарів, відповідно, вони не мають можливостей зануритися в сучасний театр, усвідомити його виклики, вони бачать цей театр очима викладачів, які самі давно віддалилися від професії. Я вже мав досвід викладання, коли був другим викладачем на курсі Андрія Білоуса, найвідоміша та  найуспішніша студентка цього курсу — Таня Губрій, яка має вже кілька постановок у Києві, Одесі... Загалом викладаю майже десять років і маю певний досвід, аби очолювати цей напрям в Академії.

Цього року курси акторів та режисерів в Київській муніципальній академії естрадного та циркового мистецтв набирають, відповідно,  Тамара Трунова та Влада Бєлозоренко.

Мені здається, сьогодні в питанні вищої освіти наша задача — випускати впевнених у собі і своїй професії людей, які не бояться життя — переконана Влада БЄЛОЗОРЕНКО. —  З чого починається режисура? Як на мене — з особистості, що не боїться. Така людина в будь-якому разі знайде себе в творчому просторі.  Якості абітурієнта, на які буду звертати особливу увагу?  Насамперед, це наявність суб’єктивної думки і позиції, це найцінніше. Коли людина спостерігає, аналізує і не лишається байдужою до життя, мені здається, це необхідна якість для режисера.

— Бажання працювати з акторським курсом для мене — логічне продовження і заглиблення у театральну справу, — говорить Тамара ТРУНОВА. — Також важливим є  діалог з іншим покоління, творче співіснування і співрозвиток з людьми «іншого світу».

Найголовніша риса майбутнього актора — це...

—  Спроможність аналізу власної індивідуальності, бачення себе, як унікальної частину великого світу, усвідомлення власної інакшості і вміння з цим працювати.

Ви готові до того, що досить часто бажання присвятити себе акторству — не скільки усвідомлений вибір, як певні романтичні рефлексії молодої людини?

—  Романтичні рефлексії — це також матеріал і ресурс для творчого процесу. Я не можу сподіватись на плідний діалог і в той самий час заперечувати природу іншої сторони.

Скільки студентів ви маєте набрати, коли заплановані консультації?

—  Є мінімальна кількісна межа — це 10 студентів. Але все буде залежати від того, з ким доведеться зустрітися. Консультації відбудуться в першій половині липня.

Як плануєте працювати в  режимі карантинних обмежень?

— Сподіваюся, що буде можливість працювати у звичному форматі, але вихід знайдемо у будь-якій ситуації. Вже другу сесію поспіль проводжу майже повністю у режимі онлайн із заочним режисерським курсом в Університеті імені Карпенка-Карого. Є певні незручності, але відкриваються і нові можливості. Вражає здатність групи до об’єднання і енергія, яка виникає всупереч обставинам.

Чи залучатимете своїх студентів до роботи в театрі?

— Нічого не планую заздалегідь. Хочу зустрітися з людьми, які будуть спраглі саме до театру. Моя режисерська практика і викладання — це один і той самий процес. Центральна задача — створення умов для розвитку. Обопільного.

Алла Власова
Газета: 
Рубрика: